Рішення № 32303136, 09.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9196/13 09.07.13

За позовомдержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»додочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс»простягнення 1 609 151,49 грн. та зобов'язання вчинити дії

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Кравченко А.М. (довіреність № 154611 від 05.04.2013 року)

начальник юридичного відділу відокремленого підрозділу Смірнов О.О.

(довіреність № 154615 від 05.04.2013року)

відповідача: представник Янковська Ю.В. (довіреність № б/н від 17.06.2012 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс» про стягнення 1 609 151,49 грн. штрафних санкцій за прострочення поставки обладнання та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за укладеним сторонами у справі договором №1-ФП/2008 від 06.06.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2013 року порушено провадження у справі №910/9196/13 та призначено її розгляд у судовому засіданні 18.06.2013 року.

Перед судовим засіданням 18.06.2013 року Відповідачем через відділ діловодства суду надано клопотання про відкладено розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття повноважних представників.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року у зв'язку з неявкою представника Відповідача у судове засідання відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 02.07.2013 року.

Перед судовим засіданням 02.07.2013 року Відповідачем через відділ діловодства суду надано відзив на позовну заяву, яким заперечені вимоги повністю з огляду на відсутність в його діях складу господарського правопорушення.

Враховуючи значний обсяг доданих до відзиву документів (220 сторінок) у судовому засіданні 02.07.2013 року оголошувалась перерва до 09.07.2013 року.

У судовому засіданні 09.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 06.06.2008 року укладено договір №1-ФП/2008, за умовами якого Відповідач на свій ризик власними силами та засобами, якісно та в строк зобов'язався виконати проектно-вишукувальні роботи, виготовити та поставити визначене цим договором обладнання, провести попередні випробування, метрологічну атестацію та здійснити запуск в експлуатацію системи вимірювання аварійної концентрації водню (СІАКВ) в герметичному об'ємі енергоблоку №1 ВП ЮУ АЕС.

Пунктом 1.4 договору №1-ФП/2008 від 06.06.2008 року визначено, що загальна кількість обладнання, що підлягає поставці, його вартість та асортимент визначається специфікацією №1, яка визначена невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 2.2 договору та протоколу погодження договірної ціни (додаток № 3 до договору) орієнтована вартість поставки обладнання і виконання комплексу робіт складає 6 370 000,00 грн., у тому числі:

- вартість проектно-вишукувальних робіт - 377 600,00 грн.;

- вартість постачання обладнання - 5 551 000,00 грн.;

- вартість монтажних робіт - 190 500,00 грн.;

- вартість пуско-налагоджувальних робіт - 250 900,00 грн.

Згідно пункту 4.2 договору №1-ФП/2008 від 06.06.2008 року не залежно від дати початку дії цього договору, обов'язки по постачанню обладнання та виконанню робіт виникає не раніше дати отримання «виконавцем»окремого письмового повідомлення «замовника»про необхідність виконання обов'язків «виконавцем»по даному договору.

Пунктом 5.1 договору встановлено обов'язок Позивача протягом 20 календарних днів після виконання пункту 4.2. цього договору сплатити Відповідачу аванс в розмірі 30% від суми договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2009 року у справі №8/297 за позовом дочірнього підприємства Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс» (відповідач у даній справі) до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (позивач у даній справі) встановлено факт порушення Позивачем (у даній справі) своїх зобов'язань, стягнуто на користь Відповідача (у даній справі) інфляційні витрати та три проценти річних, подовжено строк виконання зобов'язань та внесено зміни в текст договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 року по справі №7/50 за первісним позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (позивач у даній справі) до дочірнього підприємства Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс» (відповідач у даній справі) та за зустрічним позовом Відповідача у даній справі затверджено мирову угоду між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та дочірнім підприємством Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України «Фаворит - Плюс». Сторонами мирової угоди, у тому числі, внесено зміни до договору в частині збільшення вартості робіт Відповідача (у даній справі), змінено порядок розрахунків та затверджено новий календарний план.

Додатковою угодою №1 від 01.06.2011 року до договору №1-ФП/2008 від 06.06.2008 року сторони у справі затвердили, у тому числі, нові специфікації обладнання (№1 - №4) та новий календарний план виконання робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2012 року у справі №58/283 за позовом дочірнього підприємства Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України «Фаворит-Плюс» (відповідач у даній справі) до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (позивач у даній справі) встановлено факт порушення Позивачем (у даній справі) своїх зобов'язань та продовжено встановлені календарним графіком строки виконання зобов'язань Відповідачем (у даній справі) до грудня 2012 року.

Додатковою угодою №2 від 01.09.2012 року до договору №1-ФП/2008 від 06.06.2008 року у зв'язку з перенесенням строку ППР енергоблоку №1 на 2013 рік сторони у справі вирішили (у тому числі) змінити календарний план.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №2 від 01.09.2012 року з моменту її підписання вважати недійсними:

- додаток №5 «Календарний план» до договору №1-ФП/2008 від 06.06.2008 року;

- додаток №6 «Календарний план» до додаткової угоди №1 до договору №1-ФП/2008 від 06.06.2008 року;

- додаток №1 «Календарний план» до мирової угоди від 30.09.2009 року до договору №1-ФП/2008 від 06.06.2008 року.

Представником Позивача у судовому засіданні заперечено факт укладення додаткової угоди №2 та припинення додатку №6 «Календарний план» до додаткової угоди №1. Фактично, заперечення зведено до твердження про відсутність погодженого сторонами тексту нового Календарного плану.

Зміст правочину складають права та обов'язки, про набуття, припинення та зміну яких домовилися учасники правочину, а також особи, визначені сторонами в якості учасників цього правочину.

Матеріали справи містять копію додаткової угоди №2, належним чином підписаної повноваженими представниками сторін та скріплену їх печатками.

За статтями 6, 627 та 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Позивачем не доведено суду, що додаткова угода №2 є неукладеною (сторони не досягли згоди з усіх істотних питань) чи недійсною (протирічить імперативним приписам законодавства).

Момент недійсності додатку №5 «Календарний план» до договору №1-ФП/2008 від 06.06.2008 року, додатку №6 «Календарний план» до додаткової угоди №1, додатку №1 «Календарний план» до мирової угоди від 30.09.2009 року сторонами у справі пов'язано з моментом підписання тексту додаткової угоди №2 (пункт 3), а не з затвердженням нового календарного плану.

Таким чином, судом встановлено відсутність правових підстав для твердження про чинність додатку №6 «Календарний план» до додаткової угоди №1 до договору №1-ФП/2008 від 06.06.2008 року (у затвердженій рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2012 року у справі №58/283 редакції) в період з 01.09.2012 року.

26.03.2013 року сторонами у справі укладено додаткову угоду №3 до договору №1-ФП/2008 від 06.06.2008 року, якою (у тому числі) затверджено новий календарний план виконання Відповідачем проектно-пошукових робіт, виготовлення та поставку обладнання, виконання монтажних робіт тощо.

Відповідно до затвердженого додатковою угодою №3 календарного плану строком виконання зобов'язань Відповідача з поставки обладнання є травень - червень 2013 року (пункт 7 Календарного плану).

Частиною третьою статті 254 Цивільного кодексу України визначено, що встановлений місяцями строк спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Таким чином, за умовою пункту 7 Календарного плану (в редакції додаткової угоди №3) Відповідач зобов'язаний здійснити поставку обладнання, визначеного специфікаціями №1-3 до 31 травня 2013 року, а специфікацією №4 - до 30 червня 2013 року.

З відмітки відділу діловодства Господарського суду міста Києва на позовній заяві вбачається, що Позивач 17.05.2013 року звернувся з позовом до Відповідача про стягнення штрафних санкцій за прострочення поставки обладнання, тобто, до настання визначеного договором строку здійснення цієї поставки.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання.

З наведених законодавчих приписів вбачається, що суттєвою умовою покладення на учасника господарських відносин обов'язку сплатити штрафні санкції є наявність та доведеність факту порушення цією особою своїх зобов'язань.

Оскільки в процесі розгляду справи судом встановлено відсутність порушення Відповідачем строків виконання зобов'язань в частині здійснення поставки обладнання, суд встановлює відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення штрафу та пені.

Суд не надає правової оцінки доводам сторін у справі про належність виконання зобов'язань Позивачем в частині належного забезпечення оплати за акредитивом, оскільки дане питання розглянуто Господарським судом міста Києва (рішення від 21.05.2012 року у справі 58/283) і не потребує додаткових роз'яснень відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договором №1-ФП/2008 від 06.06.2008 року (з урахуванням внесених сторонами та судовими рішеннями змін) встановлено обов'язок Відповідача виконати свої зобов'язання належним чином та у встановлені цим договором строки.

Позивач безумовно має право на отримання матеріального результату, визначеного договором, але не раніше закінчення встановлених цим договором термінів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Додані до відзиву документи (товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, акти приймання-передачі, акти та протоколи випробувань тощо) доводять належне виконання Відповідачем своїх зобов'язань.

Суд не має правових підстав надавати примусовий захист праву Позивача, яке ще не порушено Відповідачем та неминучість порушення якого у майбутньому є недоведеною.

За таких обставин, судом встановлено, що позовна вимога про спонукання Відповідача поставити обладнання, визначене специфікаціями, задоволенню не підлягає.

Встановивши відсутність покладених в основу позову фактичних та правових підстав суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено: 11.07.2013 року.

Суддя Т.Ю. Кирилюк