Постанова № 32303127, 10.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.07.2013 р. справа №905/2212/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Радіонова О.О.,

за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 довіреністьвід відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецькна рішення господарського судуДонецької області від29.05.2013р. (повний текст рішення складено та підписано 03.06.2013р.)по справі№ 905/2212/13 (суддя: Стукаленко К.І.) за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Слов'янськ Донецька область до Первинної профспілкової організації Обласного комунальногопідприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк простягнення 112' 045,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_5, м. Слов'янськ Донецька область (далі - «Позивач») звернулась до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Первинної профспілкової організації Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк (далі - «Відповідач») 130286,61 грн., яка складається з: заборгованості у сумі 125' 045,00 грн., пені у сумі 4368,01 грн., 3% річних у сумі 873,60 грн..

Впродовж розгляду справи позивач неодноразово змінював обсяг позовних вимог. Заявою від 29.05.2013р., остаточно визнавшись з позовними вимогами, зменшивши їх розмір - просив суд стягнути з відповідача 112' 045,00 грн. основного боргу. Дане зменшення судом першої інстанції було прийнято, як таке, що не суперечить ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим у подальшому справа розглядалася в межах суми 112' 045,00 грн..

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.05.2013 року у справі № 905/2212/13 позовні вимоги були задоволені: стягнуто на користь позивача суму основного боргу у розмірі 112' 045,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2' 240,90 грн. Провадження у справі відносно стягнення заборгованості у сумі 5' 000,00 грн., 3% річних у сумі 1' 142,55 грн. та пені у сумі 4' 368,01 грн. - припинено відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України через відмову позивача від позову в цій частині.

Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, наполягає на тому, що судом надана неправильна оцінка доказам зібраним по справі.

Наполягає на тому, що договір про надання послуг № б/н від 09.01.2012р. сторонами не виконувався, а надані позивачем у підтвердження його виконання акти виконаних робіт (наданих послуг) містять посилання на договір № б/н від 17.04.2012р., який не є предметом спору у даній справі.

Сторони були апеляційним судом належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився. Надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язка уз хворобою.

Суд відмовляє у задоволення наведеного клопотання, як необґрунтованого.

Позивач надав відзив, у якому звернувся з проханням рішення суду першої інтонації залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням норм процесуального та матеріального права; а апеляційну скаргу - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як підтверджується матеріалами справи 09.01.2012р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, як Виконавецем та Первинною профспілковою організацією Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", як Замовником, був укладений договір про надання послуг № б/н (далі - договір), предмет якого передбачає, що Виконавець приймає на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з виробництва та поставки готових страв, а Замовник, в свою чергу, приймає на себе зобов'язання оплатити Виконавцю надані послуги.

Умовами договору визначено, що за відсутності у Замовника зауважень щодо якості наданих послуг, представники сторін оформлюють та підписують акт приймання-здавання наданих послуг, який є підставою для оплати виконавцю вартості наданих послуг. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 31.12.2012р. (п. 3 договору).

Загальна вартість даного договору встановлюється виходячи із діючих цін за продукти споживання, які відображуються в акті реалізації, яка є невід'ємною частиною договору.

Пункт 5 договору зазначає, що договір вступає у силу з моменту його підписання та діє до повного його виконання сторонами, дія якого може бути продовжена за згодою сторін, але не довше ніж до 31.12.2014р.

Сторонами на підтвердження виконання даного договору були підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №8 від 18.05.2012р. на суму 49' 050,00грн.; №9 від 01.06.2012р. на суму 19' 701,00грн.; №10 від 11.10.2012р. на суму 56' 294,00грн., всього на загальна суму 125' 045,00 грн., без зауважень.

Однак, суми по ним були сплачені відповідачем не у повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 112' 045,00 грн..

Відповідач наявність заборгованості у розмірі 112' 045,00 грн. за договором № б/н від 09.01.2012р., як підставу позову, не визнає. Наполягає на існуванні між сторонами лише усної домовленості щодо надання послуг у вигляді приготовлення блюд, які він оплачував по факту їх надання позивачем.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на належне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, тобто, в порядку, обсягах та на умовах узгоджених сторонами.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписи статті 11 ЦК України, передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Донецький апеляційний господарський суд не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо кваліфікації відносин, які склалися між сторонами, приходить до висновку, що сторонами укладено Договір, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, тому спірні відносини, регулюються главою 63 ЦК України.

Відповідно до ст..901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 8 ст. 193 ГК України передбачає, що управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Тобто, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор, якщо цього вимагає боржник, повинен видати останньому інше письмове підтвердження про одержання виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Таким підтвердженням за умовами Договору є акт приймання-передачі, який має бути підписаний сторонами.

Позивачем, у підтвердження надання послуг відповідачу, надані копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг): № 8 від 18.05.2012р. на суму 49' 050,00грн.; № 9 від 01.06.2012р. на суму 19' 701,00грн.; № 10 від 11.10.2012р. на суму 56' 294,00грн., які відповідачем підписані та скріплені печаткою підприємства.

Колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, про недоведеність відповідачем того, що спірні посуги виконувались не на підставі договору № б/н від 09.01.2012р.

З огляду на вищевикладене, рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2013р. є обґрунтованим як щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 112' 045,00 грн., так і щодо припинення провадження у справі в частині стягнення решти сум відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2013 року у справі № 905/2212/13 - залишити без змін

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.О.Радіонова

Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - у справу; 1 - ГСДО; 1 - ДАГС