Постанова № 32302135, 11.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.07.2013 р. справа №905/1575/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: Удовиченко О.Ю. дов. від 02.01.2013 рокувід відповідача:Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш», м.Горлівка, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької областівід16.05.2013 рокуу справі№ 905/1575/13-г (суддя Кучерява О.О.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество», м. Дніпропетровськдо Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш», м.Горлівка, Донецька областьпро стягнення 549304,43 грн. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Содружество» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш» про стягнення 614249,83 грн., з яких: 587590,91 грн. - сума боргу, якій утворився внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки від 04.01.2011року № 4902/3; 22215,77 грн. - пеня; 4443,15 грн. - 3% річних.

Позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги, судом прийняті всі уточнення позовних вимог і розглянути остаточні вимоги про стягнення з ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш» 549304,43 грн., з яких сума основного боргу 508899,23 грн., пеня у розмірі 33671,00 грн., 3 % річних у розмірі 6734,20 грн.

Господарський суд Донецької області рішенням від 16.05.2013 року у справі № 905/1575/13-г позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, визнавши їх обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш», м.Горлівка, Донецька область, не погоджуючись з рішенням господарського суду в частині стягнення пені та 3% річних, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2013 року у справі № 905/1575/13-г скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 33671,00 грн., 3 % річних у розмірі 6734,20 грн.

На думку заявника скарги господарським судом невірно застосовані приписи статті 614 ЦК України, вважає відсутньою його вину у порушенні зобов'язання.

Представник заявника скарги у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, колегія суддів не знайшла підстав для перенесення розгляду апеляційної карги на іншу дату, оскільки заявником апеляційної скарги не подано документів та не наведено обставин, які б не досліджувались судом першої інстанції.

Таким чином, враховуючи, що неявка представника заявника скарги не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між Закритим акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш» (покупець) (Відповідач змінив організаційно-правову форму з Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш» на Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество» (постачальник) 04.01.2011року укладено договір поставки № 4902/3, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити металопрокат, в подальшому товар за ціною, номенклатурі, в асортименті та в кількості, вказаних в рахунках, які виставлені постачальником та прийняті до оплати покупцем.

Відповідно до пункту 1.4 договору орієнтована сума договору становить 50000000,00 грн. (п'ятдесят мільйонів грн.) та може бути змінена за узгодженням сторін у зв'язку зі зміною об'ємів поставки. Кінцева сума чинного договору визначиться по сумі прийнятих покупцем до оплати рахунків на момент закінчення строку дії чинного договору.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін накладної. Всі ризики, які пов'язані з випадковою загибеллю або порчею товару несе власник товару.

Постачальник зобов'язується поставити покупцю товар протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання передоплати (пункт 2.3 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна товару, який поставляється за чинним договором, визначається постачальником у виставлених рахунках та вважається узгодженою прийняттям рахунку до оплати покупцем. У разі зміни ціни постачальник зобов'язаний повідомити покупця не менш чим за 10 (десять) робочих днів до передбаченої дати введення цих змін.

Згідно із пунктом 3.2 договору розрахунки за товар, який поставляється за чинним договором, здійснюється покупцем на підставі рахунку, який виставляється постачальником. Покупець перераховує постачальнику 100% суми, яка вказана в рахунку, на умовах передоплати протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору, позивачем виписані рахунки-фактури №С-0010078 від 23 липня 2012 року на суму 168854,93 грн., №С-0010711 від 02 серпня 2012 року на суму 148976,36 грн., №С-0012720 від 10 вересня 2012 року на суму 156049,15 грн., №С-0013042 від 14 вересня 2012 року на суму 173857,20 грн., №С-0011516 від 17 серпня 2012 року на суму 137427,89 грн., №С-0017108 від 30 листопада 2012 року на суму 73660,02 грн. на суму 858825,55 грн.

Позивач за видатковими накладними № 6966 від 24 липня 2012 року на суму 154458,73 грн., №7358 від 03 серпня 2012 року на суму 146317,37 грн., №8717 від 11 вересня 2012 року на суму 147449,77 грн., №8976 від 18 вересня 2012 року на суму 170684,80 грн., №8977 від 18 вересня 2012 року на суму 2974,78 грн., №11818 від 03 грудня 2012 року на суму 80753,86 грн. на загальну суму 702639,31 грн. поставив відповідачеві товар.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами уповноважених осіб, відповідача Лукашкова Ю.Л., який діяв на підставі довіреності № 491 від 01 серпня 2012 року, Байбакова С.М., який діяв на підставі довіреностей №576 від 10 вересня 2012 року, №754 від 30 листопада 2012 року.

У зв'язку з не оплатою відповідачем товару позивачем на адресу відповідача надіслана претензія №2202 від 06.11.2012року з вимогою сплатити заборгованість у сумі 580837,05грн.

14 листопада 2013 року відповідач надав відповідь на вищевказану претензію, в якій визнав суму заборгованості в розмірі 580837,05 грн. та просив відстрочити погашення утвореної заборгованості за поставлений товар на шість місяців.

Сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків на суму 508899,23 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував проти факту отримання товару та визнав суму основного боргу в розмірі 508899,23 грн., зазначив, що частково погасив борг на суму 444000,00 грн. у зв'язку з чим, сума основного боргу становить 508899,25 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позивачем матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару на суму 508899,25 грн. та невиконання зобов'язань по оплаті отриманого товару, тому колегія суддів вважає правильним висновок господарського суду про наявність заборгованості у сумі 508899,25 грн., та задоволення позову в цій частині.

Позивачем нарахована та пред'явлена до стягнення пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 20 листопада 2012 року по 30 квітня 2013 року у розмірі 33671,00 грн.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що у разі недотримання строків оплати, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період її нарахування, від вартості товару, строк оплати якого порушений, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду про обґрунтованість нарахування позивачем пені у сумі 33 671грн.00коп. і вважає рішення господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині правильним.

Позивачем пред'явлені до стягнення 3% річних за період з 20 листопада 2012 року по 30 квітня 2013 року в розмірі 6734,20 грн.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Колегія суддів погоджується із розрахунком 3% річних в розмірі 6734,20 грн. і вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню у сумі пред'явленій до стягнення.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2013 року у справі № 905/1575/13-г є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений при зверненні з апеляційною скаргою покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш», м.Горлівка, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2013 року у справі № 905/1575/13-г залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

3 - до справи;

4 - гос. суду Донецької області 5 - ДАГС