Постанова № 32303119, 10.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2013 р. Справа№ 910/1754/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу ТОВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення господарського суду м. Києва від 17.04.2013 року № 910/1754/13 (суддя: Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український

промисловий банк"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова

компанія "Альфа-Гарант"

про стягнення 45 450,00 грн.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва № 910/1754/13 від 17.04.2013р. задоволений позов ТОВ «Український промисловий банк» до ТОВ «СК «Альфа-Гарант» про стягнення 45 500грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду в цілому, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, вважає рішення таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні, представник позивача проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, вважає їх необґрунтованими, а рішення є таким що не підлягає скасуванню.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 01.12.2007р. сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1/ОР, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 73,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, що належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 27.09.2007р., для розміщення Сумської філії ТДВ СК "Альфа-Гарант" та надання послуг по страхуванню, строком на 35 календарних місяців з моменту прийняття орендованого майна по акту прийому-передачі.

01.12.2007р. між сторонами був підписаний акт прийому - передачі майна, відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення суми, мотивуючи вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору оренди приміщення №1/ОР від 01.12.2007р. не сплатив орендні платежів за період з лютого 2010 року по жовтень 2010 року в сумі 45 450грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що сума боргу є доведеною та такою що підлягає стягненню на користь позивача.

Заперечуючи проти рішення в частині задоволених вимог, відповідач наполягає на тому, що на адресу позивача двічі направлялись пропозиції щодо проведення взаємозаліку, а в зв'язку з неотриманням відповіді направлена заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки у позивача також є заборгованість перед відповідачем. Таким чином, суд неправомірно задоволені позовні вимоги.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно ст. ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 180 ГК України також визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

З матеріалів справи вбачається та не оспорюється відповідачем, що за договором оренди у відповідача виникла заборгованість в розмірі 45 500грн.

Згідно з частиною третьою статті 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні правила містить і стаття 601 ЦК України.

Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.

Господарським судом встановлено, що постановою НБУ від 21.01.2010 року N 19 "Про відкликання банківської ліцензії та ініційовано процедуру ліквідації ТОВ «Укрпромбанк". Оголошення про ініціювання ліквідаційної процедури ТОВ "Укрпромбанк" опубліковано в газеті "Голос України" № 12 від 26.01.2010р.

15.01.2013р. Національний банк України Постановою Правління № 11 продовжив процедуру ліквідації банку до 21.07.2013р.

Відповідно до пунктів 3 та 8 статті 91 Закону України «Про банки та банківську діяльність» з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Згідно з статтею 93 Закону України «Про банки та банківську діяльність» після місячного терміну з дня публікування оголошення про початок ліквідаційної процедури ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів та здійснює заходи щодо підготовки задоволення цих вимог, зокрема складає перелік акцентованих банком вимог кредиторів для затвердження НБУ. Після затвердження переліку вимог кредиторів їх задоволення здійснюється у порядку черговості визначеному статтею 96 Закону.

Матеріалами справи підтверджується, що заяву Товариства про припинення договірних зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог подано 01.11.2010 року, тому висновок суду про неможливість зарахування зустрічних вимог у процедурі ліквідації банку з посиланням на статтю 602 ЦК є обґрунтованим і законним, оскільки це призвело б до порушення порядку задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «СК «Альфа-Гарант» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 910/1754/13 від 17.04.2013 року -без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва .

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Сулім В.В.

Тарасенко К.В.