Ухвала суду № 32301018, 10.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2013 р. м. Київ К/9991/68623/12

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 року

у справі № 2а-11958/11/1370 (77017/12)

за позовом публічного акціонерного товариства «Західенерго» (далі - позивач, ПАТ «Західенерго»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенні, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Західенерго» звернулось у жовтні 2011 року до суду з позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000170802/08-02/964 від 08.06.2011 року, згідно якого ПАТ «Західенерго» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 124 441,00 гривня.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові від 08.06.2011 року № 0000170802/08-02/964.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить задовольнити касаційну скаргу та скасувати рішення судів попередніх інстанцій.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 27.05.2011 року по 06.04.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Західенерго» з питань правомірності формування податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за лютий, березень 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Окко-Бізнес» за лютий 2011 року та ТОВ «Техкоменерго» за березень 2011 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт № 613/08-02/23269555 від 06.06.2011 року в якому зафіксовано, що згідно результатів проведеного аналізу даних «Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ТОВ «Техкоменерго» підпадає під критерії відбору суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам, зокрема в даному випадку по відносинах з ПАТ «Західенерго». Податковий орган прийшов до висновку що ПАТ «Західенерго» по взаєморозрахунках з ТОВ «Техкоменерго» порушило п. 14.1.185, п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та завищило податковий кредит на суму 124 440,00 гривень у березні 2011 року.

На підставі даного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000170802/08-02/964 від 08.06.2011 року, яким ПАТ «Західенерго» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 124 441,00 гривня, з яких 124 440,00 гривень сума основного платежу та 1,00 гривня сума штрафних санкцій.

За результатами оскарження ПАТ «Західенерго» в адміністративному порядку, відповідно, до ДПА у Львівській області та ДПА України податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові № 0000170802/08-02/964 від 08.06.2011 року, останнє залишено без змін.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, чинного на момент здійснення господарських операцій між ПАТ «Західенерго» та ТОВ «Техкоменерго», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 20.02.2011 року між ПАТ «Західенерго» та ТОВ «Техкоменерго» було укладено договір № 07-ТТ/0035/11 згідно умов якого ТОВ «Техкоменерго» зобов'язалось поставити, а ПАТ «Західенерго» прийняти вузли та деталі для двигунів, генераторів та трансформаторів (полюсні котушки ротора та секцій обмотки стартора електродвигуна). Місцем поставки товару значиться Бурштинська ТЕС ВАТ «Західенерго».

Факт здійснення господарських операцій між ПАТ «Західенерго» та ТОВ «Техкоменерго» в березні 2011 року підтверджується наявними у матеріалах справи та дослідженими судами попередніх інстанцій первинними документами, такими як акти приймання-передачі товару, податковими накладними, видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, платіжним дорученням, договором перевезення № 104 від 01.03.2011 року укладеним між ТОВ «Техкоменерго» та ФОП ОСОБА_1.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що наявні в матеріалах справи та дослідженні судами вище перераховані первинні документи відповідають вимогам встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують факт здійснення господарських операцій між ПАТ «Західенерго» та ТОВ «Техкоменерго» в березні 2011 року.

Також колегія суддів касаційної інстанції погоджується в висновком судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів податкового органу про те, що господарські операції між ПАТ «Західенерго» та ТОВ «Техкоменерго» є фіктивними та не створюють реальних правових наслідків, оскільки дане твердження спростовується наявними у матеріалах справи первинними документами та в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що правочини між вищезазначеними контрагентами визнавались в судовому порядку недійсними, неукладеними чи розірваними.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 року у справі № 2а-11958/11/1370 (77017/12) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

Н.Є. Маринчак