Ухвала суду № 32300649, 25.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2013 р. м. Київ К/9991/23554/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2012р.

у справі №2а/0270/5651/11

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» (надалі - СТОВ «Славутич»)

до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі - Іллінецька МДПІ Вінницької області)

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними дій відповідача та скасування податкового повідомлення-рішення №0000202320 від 01.09.2011р.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011р. залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2012р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Іллінецької МДПІ Вінницької області №0000202320 від 01.09.2011р. Судові витрати стягнуто з Державного бюджету України на користь СТОВ «Славутич» в сумі 28,23грн.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом на підставі направлень від 01.08.2011р. №223, від 01.08.2011р. №224, від 01.08.2011р. №225, виданих Іллінецькою МДПІ Вінницької області, на підставі ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1, п.п. 78.1.1 ст 7.8, п.81.1 ст. 81, п.82.2 ст. 82 ПК України та наказу Іллінецької МДПІ №545 від 01.08.2011р. проведена позапланова виїзна перевірка СТОВ «Славутич» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.06.2011р., про що складено акт №302/23/03733269 від 16.08.2011р.

Висновками перевірки вказано на порушення позивачем п.п.3.1.3 п.3.1 ст. 3 п.4.1 ст.4, п.7.3.1 п.7.3 п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.в.б ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.187, ст.188, ст.198, ст. 199, ст.209 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 361319 грн.; ст. 3 та ст. 21 Закону України «Про оренду землі», в результаті чого занижено орендну плату за землю в сумі 963,38 грн. Крім того, перевіркою вказано на недотримання СТОВ «Славутич» положень ст. 301 ПК України, а саме частка сільськогосподарської продукції вирощеної на власних та орендованих потужностях за податковий (звітний) 2010 рік становить - 74,62%, що становить менше 75 відсотків - частки сільськогосподарської продукції.

За наслідками перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011р. №0000202320, яким позивачеві збільшено зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано фінансові санкції.

Так, під час перевірки встановлено, що доходи отримані від реалізації продукції рослинництва та тваринництва, вироблені (вирощенні) в 2009 році на 1433,46 га земель на підставі договорів оренди, з яких зареєстровані в державному земельному кадастрі 1225,46га, що становить 85,48% загального обсягу земель; в 2010 році на 1524,5423га земель на підставі договорів оренди, з яких зареєстровані лютий-травень 2010р. 1316,5423га, що становить 86,36 % загального обсягу земель, червень-грудень 2010р. 1041,5823га, що становить 68,32 % загального обсягу земель, в 2011р. - на 1524,5423га земель на підставі договорів оренди, з яких зареєстровані в ДЗК 1041,5823га, що становить 68,32 %.

Крім того, перевіркою встановлено, що за період з 01.10.2009р. по 30.06.2011р. податкове зобов'язання занижено всього на суму 361319грн. Дохід (виручка) від реалізації продукції ведеться в СТОВ «Славутич» по культурах реалізованої сільськогосподарської продукції, але не ведеться по полях і не можливо визначити чи дохід отримано від реалізації продукції вирощеної на землях зареєстрованих в ДЗК.

Отже, за висновком податкового органу при використанні у господарській діяльності земельних ділянок, за договорами оренди, які не пройшли державної реєстрації, позивач втрачає право на застосування спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість в частині таких не зареєстрованих договорів.

Станом на час виникнення спірних правовідносин між сторонами механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі регулювався положеннями Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок».

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 % загальної суми валового доходу.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (далі - платники податку) є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що позивач повністю відповідає вказаним критеріям та є сільськогосподарським підприємством з спеціальним режимом оподаткування.

Положеннями ст. 116 Земельного кодексу України підставою набуття право на землю називає рішення уповноваженого органу про передачу земельної ділянки у власність або ж надання її в користування.

Матеріали справи підтверджують, що землі, які перебувають у користуванні позивача (оренді) для ведення господарської діяльності, використовувались останнім на підставі відповідних договорів оренди укладених з Іллінецькою райдержадміністрацією від 01.05.2005р.та з Кальницькою сільською радою від 02.01.2009р. і від 02.06.2010р., внаслідок чого загальна кількість земель у використанні СТОВ «Славутич» становить 1524,5423га, в т.ч. кількість орендованих земель, які пройшли державну реєстрацію 1041,5823га, що становить 68,32 від загальної кількості земель, а кількість земель на які відсутня державна реєстрація 482,96 га, що становить 31,68 від загальної кількості земель.

Право позивача на вказані земельні ділянки засвідчується відповідними розпорядженнями Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області при погодження сесії Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області.

Судами також встановлено вчинення позивачем дій з метою недопущення порушення чинного законодавства стосовно використання земельних ділянок. Зокрема:

- рішенням 39 сесії 5 скликання від 20.05.2010р. Кальницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області погоджено продовжити строк дії договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва СТОВ «Славутич» строком на 2 роки;

- розпорядженням Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області №206 від 07.06.2011р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського та історико-культурного призначення із земель запасу та резервного фонду, які надаються в оренду СТОВ «Славутич» для ведення товарного сількогосподарського виробництва на території Кальницької сільської ради Ілліенцького району Вінницької області;

- позивачем поновлено договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського та історико-культурного призначення, розташованих на території Кальницької сільської ради, за межами с. Кальник для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений Іллінецькою районною державною адміністрацією з СТОВ «Славутич» 01.05.2005р.

Крім того, позивачем сплачується зобов'язання із земельного податку щодо усіх земельних ділянок, які ним використовуються, незалежно від наявності реєстрації останніх.

Отже, з урахуванням вимог ч.2 ст.71 КАС України, якою саме на відповідача покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах у разі, якщо відповідач заперечує проти позову, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ А.О. Рибченко