ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 червня 2013 року м. Київ К/9991/8371/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2010
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011
у справі № 2а-4276/10/2570
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач-Нафтосервіс»
до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області
про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмач-Нафтосервіс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Бахмач-Нафтосервіс») звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі по тексту - відповідач, Бахмацької МДПІ Чернігівської області) про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано дії Бахмацької МДПІ Чернігівської області щодо винесення податкових повідомлень-рішень протиправними. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000162310/0, від 13.05.20010 № 0000162310/1, від 22.07.2010 № 0000162310/2, від 20.04.2010 № 0000172310/0, від 13.05.2010 № 0000172310/1, від 22.07.2010 № 0000172310/2.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності відображення даних у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2009 року та січень 2010 року, відповідачем складено акт від 15.04.2010 № 434/23/34721650, яким встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 5.12.2-5.12.4 п. 5.12 Розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000162310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 9831,90 грн. та податкове повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000172310/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26126,00 грн.
За результатами розгляду первинної скарги позивача, вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін та винесено податкові повідомлення-рішення від 13.05.2010 № 0000162310/1 та від 13.05.2010 № 0000172310/1.
Позивачем подано до ДПА в Чернігівській області повторну скаргу про перегляд рішення про результати розгляду первинної скарги та податкових повідомлень-рішень, за результати розгляду якої рішенням ДПА в Чернігівській області податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
За результатами розгляду повторної скарги позивача, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 22.07.2010 № 0000162310/2 та № 0000172310/2.
Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та ПВКП «Сталекс» укладено договори від 01.12.2009 та від 04.01.2010 про надання маркетингових послуг. Дані договори скріплено печатками суб'єктів господарювання та підписами.
Виконання укладених договорів про надання маркетингових послуг оформлене сторонами податковими накладними та платіжними дорученнями.
Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку, у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Частиною 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частина 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить перелік обов'язкових реквізитів, що мають містити первинні та зведені облікові документи.
Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у вказаних правочинах, актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), звітах та податкових накладних наявні усі обов'язкові реквізити.
Судами вірно зазначено, що законодавством не передбачено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на маркетинг, тому для включення витрат на маркетинг до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які підтверджують факт отримання послуг від іншої особи.
Крім того, судами встановлено, що перевіркою ПВКП «Сталекс» встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «Бахмач-Нафтосервіс», який мав правові відносини з платником податків.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2010 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області відхилити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2010 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова
Судове рішення № 32300442, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 06.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4276/10/2570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: