Ухвала суду № 32300435, 23.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року м. Київ К-38779/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010

у справі № 2а-3931/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант-М»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авант-М» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Авант-М») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) про скасування податкових повідомлень-рішень №0002281702/0 від 06.10.2009, №0002281702/1 від 21.12.2009, №0002281702/2 від 03.02.2010, №0002281702/3 від 02.04.2010.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що відповідачем було проведено виїзну позапланової перевірку ТОВ «Авант-М» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 03.07.2007 по 30.06.2009 та валютного законодавства за період з 03.07.2007 по 30.06.2009, за результатом якої складено акт перевірки №3988/23/35245379 від 31.08.2009.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003.

На підставі висновку акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002281702/0 від 06.10.2009, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 9900,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 3300,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6600,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження даного рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0002281702/1 від 21.12.2009, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 9900,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 3300,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 6600,00 грн.);

- №0002281702/2 від 03.02.2010, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 9900,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 3300,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 6600,00 грн.);

- №0002281702/3 від 02.04.2010, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 9900,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 3300,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 6600,00 грн.)

Також судами встановлено, що відповідно протоколу установчих зборів ТОВ «Авант-М» від 27.06.2007 та акту прийому-передачі №б/н від 27.06.2007, громадянка ОСОБА_2 внесла до статутного фонду позивача майно, оцінене в 2200,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходив з того, що вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у її власності) до статутного фонду юридичної особи є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм ст. ст. 11 та 12 цього Закону.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003, річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Відповідно до пп. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.

Відповідно до пп. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

- зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку;

- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються, також, операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Отже, суди вірно зазначили, що вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у її власності) до статутного фонду юридичної особи є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм ст. ст. 11 та 12 цього Закону.

При здійсненні вказаної операції не виникає об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб у вигляді інвестиційного прибутку у разі, коли вартість придбаного фізичною особою інвестиційного активу дорівнює вартості майна, внесеного до статутного фонду юридичної особи, що має підтверджуватися сумою витрат, понесених фізичною особою у зв'язку з придбанням такого майна, або його грошовою оцінкою, здійсненою згідно з чинним законодавством.

Отже, суди дійшли вірно висновку, що ТОВ «Авант-М» не є податковим агентом щодо майна в сумі 22000,00 грн., внесеного громадянкою ОСОБА_2 до статутного фонду позивача, тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)В.В. Кошіль

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова