Ухвала суду № 32300424, 23.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року м. Київ К-42631/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010

у справі № 2а-4209/10/1870

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумське автотранспортне підприємство 15955»

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Сумське автотранспортне підприємство 15955» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15955») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Суми) про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2010 № 0000552305/2/67547.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010, позов задоволено в повному обсязі.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в період з 01.01.2008 по 30.06.2009 та іншого законодавства за період 3 01.01.2008 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт від 23.09.2009 № 6653/235/05495934/57.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 4.2.9 «е» п. 4.2 ст. 4, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.10.2009 № 0000552305/0/67547, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 69241,00 грн.

На підставі рішення Державної податкової адміністрації України від 14.04.2010 № 3591/7/25-0115, з метою доведення нових граничних строків податкового зобов'язання, відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 14.04.2010 №0000282305/3/67547, яким визначено податкове зобов'язання в сумі 69100,00 грн.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій, з посиланням на положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», виходили з того, що підстави для нарахування відповідачем коштів податкового зобов'язання позивачу за спірним податковим повідомленням-рішенням відсутні, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 5.2.1, 5.3.2 п. 5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових витрат підприємства відносяться витрати на утримання й експлуатацію автомобілів, за винятком витрат, що підлягають амортизації.

Підпунктом 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону визначено перелік витрат, що підлягають амортизації. До них належать витрати на придбання основних засобів і витрати на проведення ремонтів або інших поліпшень основних засобів.

Згідно п. 3.19 «Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту», операції зі заміни на дорожніх транспортних засобах шин та акумуляторних батарей не належать до реконструкцій модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшенням основних фондів. Оскільки, фактична заміна шин не є ремонтом транспортного засобу, такий вид витрат не підлягає амортизації, а придбання підприємством шин для заміни старих є витратами на утримання автомобіля.

Таким чином, підприємство правомірно включило такі витрати до валових витрат.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що за правилами бухгалтерського обліку процес оприбуткування придбаних підприємством автомобільних шин відображався на субрахунку 207.5 «Автомобільні шини» з веденням складського обліку в кількісному вираженні (прихід, вибуття), що свідчить про належне здійснення позивачем кошторисної звітності за своїми видатками.

Податкова звітність щодо валових витрат підприємства формується відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлено, що до валових витрат підприємства відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду в зв'язку з підготовкою, організацією та веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Підприємство має вести податковий облік приросту (убутку) автомобільних шин відповідно до п. 5.9 цього Закону, а саме, вартість придбаних шин включається до приросту запасів, а в момент їх передачі в експлуатацію - до убутку.

Згідно пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою виникнення валових витрат є будь-яка з подій, що відбулася раніше, - або дата оплати, або дата оприбуткування товару, що надійшов від постачальника.

Отже, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та неправомірними, тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)В.В. Кошіль

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова