Ухвала суду № 32300251, 16.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року м. Київ К-42168/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Торговий дім «Дисконт Україна»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2010

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010

у справі № 2а-7114/10/2670

за позовомПриватного підприємства «Торговий дім «Дисконт Україна»доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києвапровизнання неправомірними дій

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торговий дім «Дисконт Україна» (далі по тексту - позивач, ПП «ТД «Дисконт Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) щодо проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2009 рік.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2010 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 змінено в мотивувальну частину постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2010, в іншій частині постанову суду залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки ПП «ТД «Дисконт Україна» з питань дотримання податкового законодавства при відображенні звітних даних в декларації з податку на додану вартість було складено акт перевірки від 22.04.2010 № 3664-15/31172983.

Суд апеляційної інстанції не погодився в повній мірі з рішенням суду першої інстанції, оскільки в мотивувальній частині рішення суд першої інстанції не в повній мірі зазначив його обґрунтування.

Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного суду України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податків, інші платежі).

Положенням ч. 1 ст. 10 вказаного Закону передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадку, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборі (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платників податків).

Згідно положень п. 1 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної служби і проводиться, зокрема, за наслідками перевірок інших платників виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Пунктом 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 925/11205 визначено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка суб'єкта господарювання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єктів права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 925/11205 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі (п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 № 355, із змінами та доповненнями).

Згідно із п. 2.4 зазначених Методичних рекомендацій невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахування і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, відповідачем 22.04.2010 правомірно проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації позивача з податку на додану вартість, оскільки згідно інформаційних баз даних ДПІ у Дніпровському районі м. Києва декларація контрагента ТОВ «СМФ Кристал» за травень 2008 року, яка б підтвердила право позивача на податковий кредит, не подана.

Згідно до п. 3 Рекомендацій щодо прийому та термінів розгляду податкових декларацій з податку на прибуток і механізму реалізації виявлених правопорушень затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 11.05.1999 № 253, які були чинні на момент проведення перевірки, в разі виявлення в ході перевірки арифметичних або методичних помилок у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, відповідальна особа державного податкового органу складає акт про результати проведення перевірки податкової звітності (далі потексту - акт) за формою, що наводиться у додатку 6 до цих Рекомендацій.

В акті вказуються рядки декларації, в яких платником податку допущенні арифметичні помилки, а також надається стислий опис методологічних помилок. Крім того, в акті зазначається сума податкового зобов'язання, обчислена платником податку самостійно в податковій декларації, та сума податкового зобов'язання, визначена самостійно податковим органом після виправлення допущених таким платником податку помилок на підставі частини «в» п.п. 4.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації позивача з податку на додану вартість складено акт від 22.04.2010 № 3664-15/31172983.

Таким чином, власне складання акта контролюючим органом за наслідками проведення перевірки суб'єкта господарювання не може вважатися неправомірною дією, оскільки передбачено чинним законодавством.

Акт винесено в межах повноважень та у спосіб передбачений законом, оскільки при перевірці податкової декларації позивача за травень 2009 року були виявлені порушення вимог оподаткування.

Пунктом 2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено право податкових органів здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень , визначених законами (ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування»).

Зважаючи на вказані норми законодавства, усі вони передбачають не тільки право, а й обов'язок саме податкових органів, а не будь-яких інших, здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) платниками.

Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, який дійшов висновку, що в ході документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 22.04.2010 та при складанні акту від 22.04.2010 № 3664-15/31172983 повноваження ДПІ у Дніпровському районі м. Києва використовувалися з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та вивчення дії; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи не справедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Торговий дім «Дисконт Україна» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)О.А. Моторний

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова