Постанова № 32300139, 03.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Справа № 5017/3138/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Семагро"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року у справі за позовомТОВ "Семагро"доПАТ "Селена" третя особа Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивченняпростягнення коштів В С Т А Н О В И В:

у жовтні 2012 року ТОВ "Семагро" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ПАТ "Селена" 66 800 грн. на відшкодування вартості неякісного товару (насіння соняшнику у кількості 341 кг), придбаного на умовах договору №19/2 від 09.04.2009 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.03.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 10.06.2013 року порушено касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, зокрема і після оголошення перерви в судовому засіданні до 03.07.2013 року, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 673, 678 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених вимог судами обох інстанцій встановлено, що відносини сторін врегульовані договором №19/2 від 09.04.2009 року, за умовами якого ПАТ "Селена"(продавець) зобов'язалось передати у власність ТОВ "Семагро" (покупець) товар (насіння сільськогосподарських культур), а останній приймати товар та здійснювати попередню оплату його вартості.

Згідно пп. 2.1.1 п. 2.1 та п. 3.3 зазначеного договору, продавець зобов'язується передати покупцю товар, який відповідає умовам ДСТУ на насіння відповідної сільськогосподарської культури та надати на підтвердження цього відповідний документ.

Претензії по якості товару приймаються продавцем в разі надання їх у письмовому вигляді протягом 15-ти днів з часу підписання товаросупроводжувальних документів - видаткової накладної на товар (п.4.2. договору).

На виконання умов договору, за видатковою накладною № 23/2 від 23.04.2012 року, яка підписана та скріплена печатками сторін, відповідач передав, а позивач прийняв обумовленні договором батьківські форми соняшнику Од 1318 В та Од 973 А у кількості 0,321 тонн, з атестатом на насіння № 528/1 від 23.04.2012 року і яких-небудь зауважень щодо товару чи його маркування висловлено не було.

На підтвердження походження насіння та його якості покупцю надано загальний сертифікат якості на партію поставки насіння UA 16-27-027/528-09 виданий Одеською міською держінспекцією 16.04.2012 року.

Право на використання отриманого у відповідача гібриду соняшника позивач отримав від Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення на підставі невиключного ліцензійного договору № 903-СР/06 від 25.05.2012 року, за умовами якого зобов'язався надавати ліцензіару зразки насіння, що підлягає використанню за договором для визначення рівня гібридності (п.п. 2.2.6 договору).

Проте зазначені дії позивач не вчинив, рівень гібридності насіння не перевірив.

Висів насіння у грунт здійснено третьою особою без лабораторних досліджень якості насіння, надані позивачем матеріали щодо невідповідності рослин певному сорту не підтверджують при цьому дотримання ним норм висіву насіння і інших аграрно-технічних умов вирощування рослин, зокрема забезпечення їх просторової ізоляції від інших культур, а тому з огляду на зазначене висновок господарського суду першої інстанції та апеляційного господарського суду про недоведеність продажу насіння неналежної якості є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи і підстав для скасування судових рішень про відмову у позові, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко