Постанова № 32298814, 11.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 р. Справа № 804/4033/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Бердник С.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Дичик В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було відкрито провадження у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби: № 0006331701 від 30.11.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4486,07 грн.; №0006341701 від 30.11.2012 року, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 67259,19 грн.; №0006351701 від 30.11.2012 року, яким йому визначено штрафну санкцію в розмірі 510,00 грн.; №0001102303 від 03.12.2012 року, яким йому визначено штрафну санкцію в розмірі 6460,00 грн.; №0001112303 від 03.12.2012 року, яким йому визначено штрафну санкцію в розмірі 1985,30 грн.; визнати дії Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС неправомірними.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби за результатами позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 09.05.2009 року по 30.09.2012 року складено акт №874/172-2231510015, на підставі якого були винесені податкові повідомлення рішення від 30.11.2012 року №0006331701, №0006341701, №0006351701 та податкові повідомлення рішення від 03.12.2012 року №0001102303, №0001112303. Позивач з вказаними рішеннями не погоджується, оскільки здійснюючи фінансово-господарську діяльність, своєчасно та у повному обсязі подавав усі податкові декларації та розрахунки.

Позивач вважає винесені рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки подавав до податкового органу скаргу, на яку вчасно не отримав відповіді, а тому вона вважається задоволеною на користь позивача. Крім того, перевірка була проведена без наявних на то підстав, з порушенням 1095 днів, за які можливо проведення такої перевірки, а самі штрафні санкції застосовано у розмірі, що не відповідає розміру, встановленому діючим законодавством, та з перевищенням строків, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України. Крім того відповідачем було невірно обчислено штрафну санкцію щодо порушення позивачем ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та виклав обставини, викладені у адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що позивач в порушення вимог Податкового кодексу України та спеціальних законів не зареєструвався платником податку на додану вартість та не подавав до податкового органу відповідні податкові декларації, не здійснював щоденне друкування та не забезпечив зберігання «Z-звітів» та допустив невчасне оприбуткування готівкових коштів, порушив умови ведення обліку доходів та витрат, а також відмовився надати документи пов'язані з предметом перевірки (банківські виписки).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справі, встановив.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 18.12.2006 року.

З 09.05.2009 року по 30.09.2012 року, на підставі п.п. 20.1.4 п.20 ст. 20, абз.1.3.4 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області була проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період, за результатами якої складено акт №874/172-2231510015 від 20.11.2012 року.

Перевірку було проведено згідно заяви ОСОБА_3 від 05.11.2012 року в приміщенні органу державної податкової служби та з його відомо. Під час перевірки позивачем були надані податковому органу первинні бухгалтерські та податкові документи згідно опису.

Перевіркою, зокрема, були встановлені порушення:

- абз.5 п.6 ст.128 гл.13 розділу ІІ Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. №436-IV (зі змінами та доповненнями) та ст.177 Податкового кодексу України в частині неналежного ведення обліку доходів та витрат за 2009 та 2010 рр.;

- ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 від 26.12.1992р. "Про прибутковий податок громадян" із змінами та доповненнями, в наслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб, з урахуванням ст.7 Закону України №889-ІV від 22.05.2003р. "Про податок з доходів фізичних осіб", у розмірі 4486,07 грн.;

- п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 58059,68 грн.;

- п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України в частині неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за березень - грудень 2011 року та за січень - вересень 2012 року.;

- п.9 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не було забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків (Z-звіт) реєстратора розрахункових операцій та не забезпечено їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій в кількості 19 штук;

- п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (виписок банку) за перевіряємий період при здійсненні податкового контролю;

- п.2.6 Положення №637, підприємцем не було оприбутковано готівку в касі на загальну суму 397,06 грн., а саме: 04.07.2010р. не проведено через РРО суму розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки.

На підставі зазначених вище порушень Криворізькою південною МДПІ були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012р. №0006331701, яким позивачу за порушення ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 від 26.12.1992р. "Про прибутковий податок громадян" із змінами та доповненнями, з урахуванням ст.7 Закону України №889-ІV від 22.05.2003р. "Про податок з доходів фізичних осіб", збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 4486,07 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012р. №0006341701, яким позивачу за порушення п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.187.1 ст.187, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 67259,19 грн., з яких 58059,68 грн. за основним платежем та 9199,51 за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012р. №0006351701, яким позивачу за порушення п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем штрафна санкція у сумі 510 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 03.12.2012р. №0001102303, яким позивачу за порушення п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995р. та на підставі п.п. 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та згідно з п.4 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995р. застосовано штрафну санкцію у сумі 6460 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 03.12.2012р. №0001112303, яким позивачу за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004р. та на підставі п.54.3.3 ст.54 ПК України та згідно зі ст.1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995р. "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" застосовано штрафну санкцію у сумі 1985,30 грн.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено у статті 78 Податкового кодексу України, згідно п. 78.1.2. якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини, зокрема, як не подання платником податків в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

Як встановлено судом, підставою для проведення документальної позапланової перевірки стало неподання позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за березень - грудень 2011 року та за січень - вересень 2012 року, на підставі чого та відповідно до затвердженого плану перевірки і було проведено документальну виїзну позапланову перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 09.05.2009 року по 30.09.2012 року.

Відповідно до п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Оскільки позивач не заперечував під час проведення перевірки щодо її проведення та фактично допустив працівників податкового органу до її проведення, суд вважає доводи щодо незаконності перевірки безпідставними та необґрунтованими.

Судом з'ясовано, що 14.12.2012 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 на адресу державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області було направлено скаргу про перегляд оспорюваних податкових повідомлень-рішень, яка була отримана податковим органом 18.12.2012 року.

28.12.2012 року державною податковою службою у Дніпропетровській області було прийнято рішення № 32411/10/10-014 про продовження терміну розгляду скарги, яким термін розгляду скарги продовжено до 16.02.2013 року включно. 28.12.2012 року вказане рішення було направлено ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується переліком поштових відправлень, переданих 28.12.2012 року на Дніпропетровський поштамп, конвертом, який повернувся податковому органу, та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копії яких містяться в матеріалах справи.

15.02.2013 року державною податковою службою у Дніпропетровській області було прийнято рішення № 745/10/10-25 про результати розгляду скарги, яким скаргу залишено без задоволення.Вказане рішення було отримано позивачем 20.02.2013 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податковим органом не було порушено термінів розгляду скарги ФОП ОСОБА_3, встановлених статтею 56 Податкового кодексу України, а тому у суду відсутні підстави вважати, що скарга позивача вважається задоволеною.

Суд не враховує довідку, видану начальником ВПЗ № 72 ЦПЗ № 2 Укрпошти 31.05.2013 року, як доказ не направлення податковим органом рішення позивачу, оскільки відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України скарга вважається задоволеною не тоді, коли платник податків не отримав рішення, а коли податковий орган не виконав свій обов'язок щодо ненадіслання вказаного рішення, Так як матеріалами справи підтверджено вчасне виконання вказаного обов'язку, суд не вбачає підстав вважати скаргу позивача задоволеною.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 30.11.2012 року №0006331701 суд зазначає наступне.

Податковим органом під час перевірки було встановлено порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян» в наслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб, з урахуванням ст.7 Закону України №889-ІV від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб», у розмірі 4 486,07 грн.

ФОП ОСОБА_3 було занижено валовий дохід у період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року на суму 2 086,78 грн. та у 2010 році на суму 27 820,47 грн. внаслідок включення до складу відповідних декларацій про доходи не в повному обсязі сум виручки, що надійшла на розрахункові рахунки підприємця, та від продажу товарів за готівкові кошти з використанням реєстраторів розрахункових операцій.

Також було встановлено, що на розрахункові рахунки підприємця внаслідок здійснення фінансово-господарської діяльності за періоди перевірки надійшло: 660 грн. у 2009 році та 32 820 грн. у 2010 році.

Від продажу товарів за готівкові кошти з використанням реєстраторів розрахункових операцій надійшло: 68 957,72 грн. у 2009 році та 235 832,37 грн. у 2010 році.

За вказаним фактом, при співставленні задекларованих даних та таких, що виявлені в ході проведення перевірки, податковим органом було зроблено висновок, про заниження підприємцем ОСОБА_3 оподатковуваного доходу на загальну суму 29907,25 грн., в тому числі: за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2009 р. на суму 2086,78 грн., за 2010 рік на суму 27820,47 грн. в результаті чого було занижено податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 4486,07 грн., в тому числі: за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2009 р. на суму 313,01 грн. (15% від 2086,72 грн.), за 2010 рік на суму 4173,06 грн. (15% від 27820,47 грн.).

Відповідно до вимог ст.13 Декрету, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці втрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Згідно з вимогами п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до вимог підпункту 9.12.1 пункту 9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послу, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Позивачем та його представником ані до позовної заяви ані в судовому засіданні суду не було надано копій первинних документів, які б спростували викладені в акті перевірки доводи щодо заниження бази оподаткування.

Оскільки матеріалами перевірки та представником відповідача було доведено, а позивачем не було спростовано заниження ФОП ОСОБА_3 оподатковуваного доходу на загальну суму 29 907,25 грн., суд дійшов висновку, що доводи податкового органу про заниження податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 4486,07 грн. (15% від 29907,25 грн.) є обґрунтованими, а тому суд вважає податкове повідомлення-рішення від 31.11.2012 року №0006331701 правомірним, а вимоги позивача про його скасування необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 30.11.2012 року №0006341701 суд зазначає наступне.

Податковим органом під час перевірки було встановлено, що ФОП ОСОБА_3, у зв'язку з перевищенням протягом останніх 12 календарних місяців сукупно встановленого граничного розміру обсягу продаж 300 000 грн. (без урахування податку на додану вартість) у січні 2011 року, повинен був з 01 по 10 лютого 2011 року у строки, визначені ст. 183 Податкового кодексу України, зареєструватися платником ПДВ, проте це не зробив. Також при перевірці звітів використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій було встановлено, що ФОП ОСОБА_3 було реалізовано товарів (продукти харчування, алкогольні напої) з лютого 2010 року по січень 2011 року у сумі 301 805,02 грн., які є об'єктом оподаткування ПДВ. Таким чином, підприємцем був занижений податок на додану вартість на загальну суму 67 257,19 грн.

Відповідно до п. 180.1. ст. 180 Податкового кодексу України в редакції на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Згідно п. 181.1. ст. 181 цього Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

При цьому пункт 183.10. статті 183 Податкового кодексу України передбачає, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником податку на додану вартість.

Як підтверджується матеріалами перевірки ФОП ОСОБА_3, за період з лютого 2010 року по січень 2011 року включно відповідно до акту перевірки здійснив обсяги продаж на суму 301 805,02 грн., при цьому суду не було надано жодних доказів, що вказана сума враховує податок на додану вартість.

Таким чином, позивачем станом на 01.01.2011 року було досягнуто обсяг оподаткованих операцій (300 000 грн. без урахування податку на додану вартість), у зв'язку з яким він вважається платником податку на додану вартість, отже у ФОП ОСОБА_3 з 01.02.2011 року виникає обов'язок щодо подання відповідних звітів та сплати зобов'язань з податку на додану вартість.

Оскільки позивач з лютого 2011 року в силу приписів Податкового кодексу України вважається платником податку на додану вартість, у нього у зв'язку з отриманими коштами виникло зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 67 259,19грн., які він повинен був сплатити до бюджету.

Відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Також органом державної податкової служби під час перевірки було встановлено, що так як позивач з січня 2011 року вважається платником податку на додану вартість, проте відповідні податкові звіти ним не подавалися, до нього підлягає застосуванню штрафна санкція у розмірі 170 грн. за кожний факт неподання такої податкової декларації за період з лютого 2011 року по вересень 2012 року (19 періодів).

Відповідно до п. 49.1. ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, а згідно пункт 203.1. статті 203 - податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 120.1. статті 120 Податкового кодексу України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Оскільки за період з лютого 2011 року по вересень 2012 року ФОП ОСОБА_3 не подавав до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість суд вважає, що до позивача повинна застосовуватися штрафна санкція за кожен факт її неподання.

Так як суд дійшов висновку, що податковий орган правомірно визначив позивачу зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 67 259,19 грн. та на вказану суму підлягає нарахуванню штрафні санкції у розмірі 25 відсотків з урахуванням положень пункту 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме - 5 969,51грн., та штрафні санкції за неподання податкової декларації розмірі 3 230 грн., суд вважає податкове повідомлення-рішення від 31.11.2012 року №0006341701 правомірним, а вимоги позивача про його скасування необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, факт неподання позивачем до податкового органу податкової звітності податку на додану вартість свідчить про наявність підстав для проведення перевірки ФОП ОСОБА_3

Щодо податкового повідомлення-рішення від 31.11.2012 року №0006351701 суд зазначає наступне.

Податковим органом під час перевірки було встановлено порушення вимог п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України, а саме: не надано для перевірки банківські виписки по розрахунковим рахункам №2600570227001, №2605070227001, №2600670227002, відкритих у ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (м. Дніпропетровськ, МФО 305749) за період з 27.01.2012 року по 30.09.2012 року, №26004501159828, відкритому у Центрально-Міській філії ПАТ «Промінвестбанк (м. Кривий Ріг, МФО 305493) за період з 09.05.2009 року по 28.04.2010 року, №2600550236401 та №26048036405, відкритих у філії Криворізького відділення АТ Ощадбанк (м. Кривий Ріг, МФО 306191) за період з 04.09.2009 року по 27.06.2012 року.

Відповідно до вимог п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Згідно з п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до вимог п.121.1 ст.121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПК України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн.

08.11.2012 року Криворізька південна МДПІ у зв'язку з проведенням позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 направила запит з проханням терміново до 14.00 год. 09.11.2012 р. надати підтверджуючі первинні документи за період з 09.05.2009 року по 30.09.2012 року. Однак на виконання запиту ФОП ОСОБА_3 було надано не всі виписки банку по всім розрахунковим рахункам та не було надано письмових пояснень щодо причин ненадання виписок.

Таким чином суд дійшов висновку, що податковим органом було правомірним застосовано штрафну санкцію за фактом порушення підприємцем норм законодавства по факту ненадання документів в розмірі 510 грн., тому суд вважає податкове повідомлення-рішення від 31.11.2012 року №0006351701 правомірним, а вимоги позивача про його скасування необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 03.12.2012 року №0001102303 суд зазначає наступне.

Податковим органом під час перевірки було встановлено порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

- незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) та незабезпечення їх зберігання в кількості 19 штук, а саме:

в КОРО №0482003232/1 від 05.08.2009р. відсутні Z-звіти №№ 00808, 00838, 00874, 00875, 00880, 00887, 00889, 00910, 00980, 00991, 01016, 01036, 01084, 01089, 01105;

в КОРО №0482003234/6 від 10.02.2011р. відсутній Z-звіт №01716;

в КОРО №0482003234/5 від 12.07.2010р. відсутні Z-звіти №№ 1181, 1286;

в КОРО №0482004040/2 від 23.08.2011р. відсутній Z-звіт №00328.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, відповідно до п.9 ст.3 вказаного Закону встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

При цьому пунктом 4 статті 17 цього ж Закону передбачено, що у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки податковим органом під час перевірки були встановлені факти відсутності щоденного друку фіскальних звітних чеків, вказана обставина підтверджена матеріалами справи та це не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні, суд вважає дії відповідача по застосуванню до ФОП ОСОБА_3 штрафних санкцій за вказане правопорушення правомірними.

Водночас, суд зазначає, що відповідач зробив хибний розрахунок розміру застосованих штрафних санкцій.

Так, Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією було застосовано фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку (20 х 17 грн. х 19 = 6460 грн.), проте пункт 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачає застосування до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) штрафних санкцій за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимог пункту 9 статті 3 цього Закону за кожен випадок невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку.

Отже, до ФОП ОСОБА_3 відповідачем було безпідставно застосовано фінансову санкцію у розмірі 6120 грн.

Тому, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 03.12.2012 року №0001102303 в частині 6120 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції є протиправним та в цій частині воно підлягає скасуванню.

Окремо суд зазначає, що твердження позивача про пропуск податковим органом при винесенні вказаного податкового повідомлення-рішення строків застосування адміністративно-господарських санкцій є таким, що не базується на положеннях законодавства, оскільки відповідно до частини 2 статті 250 Господарського кодексу України, яка набрала чинності з 01.01.2011 року, встановлено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи. Отже, до вказаних виявлених порушень положення статті 250 ГК України не застосовуються.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 03.12.2012 року №0001112303 суд зазначає, що податковим органом під час перевірки було встановлено порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, а саме: неоприбуткування (несвоєчасне) готівкових коштів в касі на загальну суму 397,06 грн., а саме 04.07.2010 року не проведено через РРО суму розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки та не зроблено запису в розділі «Облік руху готівки та сум розрахунків».

Відповідно до указу Президента від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, діючим законодавством встановлена відповідальність за неоприбуткування готівки, неповне оприбуткування готівки, несвоєчасне оприбуткування готівки.

Згідно пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Здійснивши аналіз встановлених органом державної податкової служби порушень, наданих суду матеріалів справи, а також пояснень представника позивача суд вважає, що ФОП ОСОБА_3 04.07.2010 року використовував розрахункову книжку і в кінці робочого дня не оприбуткував готівкові кошти тим самим не забезпечив своєчасне прибуткування готівкових коштів у день їх фактичного надходження в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

За таких умов суд вважає, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 03.12.2012 року №0001112303 орган державної податкової служби діяв правомірно, а вимоги позивача є необґрунтованими.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, позовні вимоги фізично особи - підприємця ОСОБА_3 до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 03.12.2012 року №0001102303 в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 6120 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі складено 17 червня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 17.06.2013 року СуддяВ.В. Горбалінський В.В. Горбалінський