Постанова № 32297005, 05.07.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"05" липня 2013 р. Справа № 902/657/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Мастюк Э.П. (довіреність №645/5к-2012 від 26.12.2012р.);

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача-Військової частини А 0215 Міноборони України на рішення господарського суду Вінницької області від 28.05.2013р. у справі №902/657/13

за позовом Державного виробничо-технічного підприємства «Граніт»

до Військової частини А 0215 Міноборони України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача:

Головне управління Державної казначейської служби України у

Вінницькій області

про стягнення 469 711 грн. 60 коп. заборгованості по розрахунках,-

Представнику Позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Укра-їни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 28.05.2013р. у справі №902/657/13 (суддя Білоус В.В.) задоволено позовні вимоги Державного виробничо-технічного підприємства «Граніт» (надалі в тексті - Підприємство) до Військової частини А 0215, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про стягнення 469 711 грн. 60 коп. боргу за послуги згідно договору про закупівлю послуг за державні кошти №110/12 від 17.07. 2012р.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання за договором №110/12 від 17.07.2012р. Відповідач належним чином не виконав. Виставив до Головного управ-ління Державної казначейської служби України у Вінницькій області платіжні документи для оп-лати бюджетного фінансового зобов'язання перед Підприємством за договором від 17.07.2012р. № 110/12, а саме: платіжні доручення №832 від 11.10.2012р. на суму 108 632 грн. 10 коп.; №995 від 31.10.2012р. на суму 92 043 грн. 30 коп.; №1151 від 26.11.2012р. на суму 174 320 грн. 90 коп.; № 1152 від 26.11.2012р. на суму 54 121 грн. 40 коп. та №1194 від 04.12.2012р. на суму 40 593 грн. 90 коп., але Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області зазначені платежі не проведені. На час розгляду справи заборгованість не сплачена і вона зареєст-рована як борг, що стверджується реєстром бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 06.03.2013р. №34.(арк.справи 78-80).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Вінницької області від 28.05.2013р. у даній справі, Військова частина А 0215 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішен-ня суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення, судом неповно з'ясовано об-ставини, що мають значення для справи, зроблено хибні висновки, які покладені в основу ухвале-ного рішення та невірно застосовано норми матеріального права та процесуального права. Скарж-ник вважає, що судом першої інстанції не враховано вимоги ст.198 ГК України стосовно здійс-нення платежів за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах в без-готівковій формі та приписи Бюджетного кодексу України про застосування казначейського обс-луговування бюджетних коштів та порядку здійснення платежів і розрахунків при закупівлі това-рів за державні кошти. В той же час, місцевим господарським судом не враховано, що відповідно до Плану використання кошторисних призначень Повітряних Сил Збройних Сил України у 2013 році за бюджетною програмою КПКВ 2101020/7, зазначене фінансове зобов'язання підлягає пога-шенню за рахунок бюджетних асигнувань 2013р. Таким чином, на думку Скаржника, всі обов'яз-кові умови для проведення платежів Позивачу згідно зареєстрованої кредиторської за боргова-ності наявні, а їх подальше здійснення не залежить від Відповідача. Тому Скаржник вважає, що при прийняті рішення судом у встановленому законом порядку на підставі наданих до суду дока-зів не було досліджено зазначені обставини, що свідчить про порушення вимог ст.43 ГПК України щодо повноти та всебічності розгляду у судовому процесі всіх обставин справи.(арк.справи 90-98).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 21.06.2013р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 88).

Військова частина А 0215 надіслала пояснення до апеляційної скарги, в яких повністю під-тримала позицію, викладену в апеляційній скарзі та просила суд апеляційної інстанції та просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.(арк.справи 104-107).

В судовому засіданні суду 05.07.2013р. представник Позивача заперечив проти доводів апе-ляційної скарги, звернув увагу на виконання Підприємством зобов'язань у повному обсязі і прий-няття Відповідачем наданих послуг згідно договору від 17.07.2012р. №110/12, просив залишити скаргу без задоволення.

В судове засідання суду апеляційної інстанції 05.07.2013р. представники Відповідача та Третьої особи не з'явилися, хоч про час та місце розгляду скарги сторони були повідомлені у встановленому порядку.(арк.справи 101-103). Однак, Відповідач в своїх додаткових пояснення до апеляційної скарги просив суд апеляційної інстанції судове засідання 05.07.2013р. проводити без його участі.

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 23.01. 2013р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(арк.справи 88).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи стверджується, що Державне виробничо-технічне підприємство «Гра-ніт»-виконавець та Військова частина А 0215-замовник 17.07.2012р. уклали Договір про закупів-лю послуг за державні кошти №110/12 (надалі в тексті - Договір), відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.4 Договору виконавець зобов'язався у 2012р. надати послуги, зазначені в Специфікації послуг (До-даток №1 до Договору), а замовник - прийняти та оплатити послуги. Найменування послуг: мон-таж, технічне обслуговування і ремонт бойових засобів, код 29.60.9 - згідно з Державним класи-фікатором продукції та послуг ДК016-97, а саме: поточний ремонт типових елементів заміни зеніт-них ракетних комплексів «Бук М1». Виконавець надає послуги після отримання від замовника письмового повідомлення про готовність до виконання умов Договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі Послуг у відповідності до Специфікації.

Сума Договору, згідно п.3.1 Договору, становить 469 711 грн. 60 коп.(з ПДВ).

Зобов'язання виконавця з надання послуг за Договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання і затвердження Актів приймання наданих послуг за всіма виданими наря-дами на ремонт та Актів прийому-передачі (у разі надання послуг на виробничих площах виконав-ця). Датою виконання зобов'язання замовником є дата повного розрахунку з виконавцем.(п.5.6 До-говору).

За надані послуги замовник здійснює розрахунки з виконавцем шляхом: прямого банківсь-кого переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця через відповідні реєстра-ційні рахунки військової частини А 0215, які відкрито в Головному управлінні Державної казна-чейської служби України у Вінницькій області: використання всіх форм (методів) розрахунків, визначених чинним законодавством України за взаємною (письмовою) згодою сторін. Розрахунки за надані Послуги здійснюються за фактом їх надання згідно з чинним законодавством України протягом 2012 бюджетного року, після надання замовнику (командиру військової частини А 2504) виконавцем наступних документів: затверджений виконавцем та замовником Акт приймання на-даних Послуг; рахунку-фактури; затверджений представником замовника (командиром військової частини А 2504) Акт прийому-передачі, у разі передачі типових елементів заміни виконавцю.(п.п. 4.1, 4.2, 4.5 Договору).

Договір діє до 31.12.2012р. за винятком гарантійних зобов'язань, які діють до їх повного ви-конання, згідно пункту 2.2 цього Договору.(п.10.1 Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено відбитками печаток.(арк.справи 22-25).

Матеріалами справи стверджується, що 23.07.2012р. Підприємству вручено повідомлення Військової частини А 0215 №350/138/1134/ПС від 20.07.2012р. про готовність до виконання умов Договору.(арк.справи 29) і на виконання умов Договору, згідно актів приймання наданих послуг № 125 від 28.08.2012р. на суму 108 632 грн. 10 коп., №193 від 23.11.2012р. на суму 54 121 грн. 40 коп., №165 від 23.10.2012р. на суму 92 043 грн. 30 коп., №192 від 23.11.2012р. на суму 174 320 грн. 90 коп. та №217 від 30.11.2012р. на суму 40 593 грн. 90 коп. Підприємство виконало і передало, а Військова частина А 0215 - прийняла виконані належним чином виконані послуги на загальну суму 469 711 грн. 60 коп. В даних актах також зазначено, що за результатами прийому послуг з ремонту встановлено, що технічні та якісні характеристики типових елементів заміни після ремонту відпо-відають вимогам експлуатаційної документації на зенітні ракетні комплекси «Бук М1».(арк.справи 30-34).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Військова частина А 0215 своїх зобов'язань за Договором належним чином не виконала, передавши Головному управлінню Державної каз-начейської служби України у Вінницькій області платіжні документи для оплати бюджетного фі-нансового зобов'язання перед Підприємством за договором від 17.07.2012р. №110/12 на загальну суму 469 711 грн. 60 коп. - не забезпечила проведення Головним управлінням Державної казначей-ської служби України у Вінницькій області оплати цих документів.(арк.справи 66).

Матеріали справи свідчать, що несплачена заборгованість зареєстрована як борг, її внесе-но до реєстру №34 бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 06.03.2013р.(арк.справи 69).

Крім того, сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків за договором 110/12 від 17.07.2012р., за наслідками якої складено акт. З акта, підписаного представниками сторін вбача-ється, що станом на 01.01.2013р. заборгованість Відповідача становить 469 711 грн. 60 коп.(арк. справи 35).

На пропозицію сплатити 469 711 грн. 60 коп. заборгованості, яка вбачається з претензії По-зивача від 09.01.2013р. - Відповідач письмово повідомив про передачу всіх необхідних документ-тів Головному управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області для про-ведення оплати, але через відсутність коштів на рахунках оплатити надані за Договором послуги не має можливості.(арк.справи 36-39).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга безпідставна, а рішення міс-цевого суду належить залишити без змін з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що ци-вільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), гос- подарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учас-ником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (вико-нати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'-язаної сторони виконання її обов'язку.

Вбачається, що за своєю правовою природою укладений сторонами у справі Договір відно-ситься до договору про надання послуг, визначення якого містить ст.901 ЦК України, коли одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'я-зується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити на-дану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.(ч.1 ст.903 ЦК Укра-їни).

Сторони погодили, що Договір діє до 31.12.2012р., а пунктами 4.1, 4.2, 4.5 узгодили поря-док оплати замовником вартості робіт, виконаних згідно Договору і прийнятих в строк. Докази ви-конання Позивачем робіт наявні в матеріалах справи.

В силу ст.ст.174, 193 ГКУкраїни, ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов дого-вору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьо-му, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, як-що інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів вважає правильним висновок місцевого суду про виникнення у Відповідача з моменту прийняття робіт - зобов'язання оплатити їх вартість у повному обсязі.

В силу ч.2 ст.43 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтову-ють свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень встановлено ст.33 ГПК України, а звільнення від відповідальності особи, що поруши-ла зобов'язання, настає у разі якщо вона доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або не-переборної сили.(ст.617 ЦК України).

Проте відсутність у боржника необхідних коштів не вважається таким випадком.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інс-танції, що оскільки грошові кошти з рахунку Відповідача на рахунок Позивача не перераховані, то зобов'язання зі сплати грошових коштів за надані послуги не припинене і не проведене належ-ним чином.

Виходячи з матеріалів справи та прострочення Відповідача, з підстав ст.527, ч.1 ст.530, ст. 610, ч.1 ст.612, ст.629 ЦК України та невиконання грошового зобов'язання, - стягнення з Військової частини А 0215 боргу в сумі 469 711 грн. 60 коп. вбачається апеляційному суду правомірним.

Колегія суддів відхиляє доводи Скаржника, що відповідно до Плану використання кошто-рисних призначень Повітряних Сил Збройних Сил України у 2013 році за бюджетною програмою КПКВ 2101020/7, зазначене фінансове зобов'язання підлягає погашенню за рахунок бюджетних асигнувань 2013р. і те, що всі обов'язкові умови для проведення платежів Позивачу згідно зареєст-рованої кредиторської заборгованості не залежить від Відповідача, оскільки згідно з ч.1 ст.96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а тому відсутність бюд-жетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобо-в`язання. Така правова позиція викладена в оглядовому листі ВГСУ від 18.02.2013р. №01-06/374/ 2013, постанові ВГСУ від 23.08.2013р. №15/5027/715/2011, постанові ВСУ від 15.05.2012 р. №11/ 446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005р.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час розгляду спору судом першої інстанції, судовою колегією не вста-новлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

За наслідками перегляду даної справи апеляційний суд, згідно ст.49 ГПК України, вважає правомірним покладення на Відповідача судових витрат через його неправильні дії - доведення спору до господарського суду.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 43, 46, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини А 0215 Міноборони України на рішення госпо-дарського суду Вінницької області від 28.05.2013р. у справі №902/657/13 - залишити без задово-лення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №902/657/13 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.