Рішення № 32296824, 01.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2013 р.Справа № 916/1104/13

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Швидкий О.О. за довіреністю № 254 від 29.04.2013р.;

Від відповідача: Панькова С.В. за довіреністю № 350 від 27.07.2012р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»

до відповідача: Дністровського міжрайонного управління водного господарства

про стягнення 385 012, 58 грн.,-

у с т а н о в и в :

Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» ( далі - Позивач ) звернулось до Дністровського міжрайонного управління водного господарства ( далі - Відповідач ) із позовом про стягнення суми боргу за спожиту активну електроенергію в розмірі 192386,86 грн., суми боргу за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 155136,55 грн., пені в сумі 30210,99 грн., 3% річних в сумі 6347,08 грн. та індексу інфляції в сумі 931,10 грн., а всього в сумі 385012,58 грн., посилаючись на наступне.

04 березня 2003 р. між Сторонами у справі був укладений Договір про постачання електроенергії № Бл-98 (далі - Договір).

Відповідно до п. 9.7 Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2003 р. та вважається щорічно продовженим, якщо з місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про припинення його дії або перегляд умов.

Згідно п.2.1 Договору Позивач постачає відповідачеві електроенергію, в обсягах визначених додатком №1 до Договору - „Обсяги постачаня ееткричної енергіє та потужності", а Відповідач, згідно п. 2.2 Договору зобов'заний проводить оплату за спожиту електроенергію та винокувати інші умови Договору.

Пунктом 9.10 Договору визначено, що Споживач при пілписанн ідоговору ознайомлений з ПКЕЕ.

Відповідно до п. п. 2.2.4, 7.7 Договору споживач має протягом 10 операційних днів з дня отримання рахунку здійснити оплату за спожиту електроенергію.

В період з травня 2010 р. по січень 2013 р. відповідач спожив електроенергію згідно відомостей показів свого електролічильника. Але розрахувався не повністю. І тому за ним рахується заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі 192386,86 грн., та у за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 155136,55 грн.

На вказану заборгованістю, відповідно до приписів ст.. 625 ЦК України, відповідачеві за період часу з 13.09.2011 р. по 14.02.2013 р. нараховано 3% річних в сумі 6347,08 грн. та індекс інфляції за цей же період в сумі 931,10 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Згідно з п.4.2.1 Договору, у разі прострочення строків оплати, передбачених п.2 Додатку № 5 до Договору, споживач сплачує пню у розмірі не більше повідної облікової ставки НацБанку України від суми боргу за кожний день.

Відповідно до ст.. 549 ЦК України та п. 4.2.1 Договору, відповідачеві за період часу з 13.09.2010 р. по 14.02.2013 р. нарахована пеня в сумі 30210,99 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

З приведених підстав, керуючись ст.. ст.. 525, 526, 549, 625 ЦК України, ст.. ст.. 20, 193, 231 ГК України, ст.. 26 Закону України „Про електроенергетику" на час звернення до господарського суду Позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказані вище суми.

Під час розгляду справи 03.06 2013 р. позивачем надано заява про зменшення позовних вимог до розміру сум пені, 3% річних та інфляційних витрат у зв'язку із сплатою відповідачем сум основного боргу.

Цією ж заявою позивач просить повернути зайво сплачений судовий збір в сумі 5980 грн., посилаючись на таке.

Відповідно до платіжного доручення № 5584 від 22.04.2013 р. позивачем сплачено судового збору в сумі 7700,25 грн. за подачу даного позову до господарського суду Одеської області. З урахуванням сплати відповідачем основної заборгованості та зменшення суми позову позивач просить повернути суму переплаченого судового збору в розмірі 5980 грн., при цьому позивач посилається на положення ст.. 22 ГПК України, п.1.ч.1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 р. № 01-06/1175/2011 „Щодо судового збору" та п.п.2.8, 6.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу україи".

Також позивачем 03.062013 р. надана заява про заміну сторони правонаступником, відповідно до якої позивач зазначає що рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Одесаобленерго" від 25.04.2013 р. назва товариства „Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" змінено на „Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго".

Відповідач під час розгляду справи 27.05.2013 р. надав відзив на позов у якому зазначає, що ним сплачена сума основного боргу 14.02.2013 р. Так як підприємство відповідача є бюджетною неприбутковою організацією та фінансується з державного бюджету відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій ( при цьому конкретну суму не зазначає ) та зменшити розмір судового збору в сумі 750 грн.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу ( ГПК ) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи, між сторонами у справі укладений вище вказаний договір на постачання електричної енергії.

Як зазначає позивач в період часу з травня 2010 р. по січень 2013 р. відповідач спожив електроенергію згідно відомостей показів свого електролічильника. Але розрахувався не повністю. І тому за ним рахується заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі 192386,86 грн., та у за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 155136,55 грн.

З наданих відповідачем платіжних доручень від 13 лютого 2013 р. випливає, що відповідачем сплачена вказана сума боргу ще у лютому 2013 р. Таким чином. станом на дату подачі позову 23.04.2013 р. вказаної заборгованості відповідача не існувало.

При цьому суд зазначає, що вказаний позивачем період нарахування відповідачеві пені складає з травня 2012 р. по січень 2013 р., тобто в період існування вказаної суми боргу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми боргу суд погоджується з ним частково з частині нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

З нарахуванням відповідачеві пені за вказаний період 13.09.2010 р. по 14.02.2013 р. суд не погоджується за таких обставин.

Відповідно до п.6 ст. 232 ГК України пеня нараховується за шість місяців з дня коли зобов'язання повинно бути виконано, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, пені нараховується за шість місяців з дня невиконання зобов'зання.

Статтею 258 ЦК України встановлений строк спеціальної позовної давності відносно стягнення пені в один рік.

Таким чином, пеня нараховується протягом 6 місяців, а стягнення її здійнюється протягом року.

Зазначений позивачем період нарахування пені складає 12 місяців. ( з травня 2102р. по квітень 2013 р.) Таким чином, судом приймається до уваги розрахунок пені за період час з серпня 2012 р. по січень 2013 р., тобто за 6 місяців в сумі 1895,23 грн. - за реактивну електроенергію та 8588,82 грн. за активні електроенергію.

Щодо прохання позивача про зменшення розміру штрафних санкцій з посиланням по п. 3 ст. 83 ГПК України та ст.. 233 ГК України, у зв'язку з тим, що підприємство відповідача є бюджетною неприбутковою організацією та фінансується з державного бюджету господарський суд зазначає таке.

Так, дійсно п.3 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені) яка підлягає стягнення зі сторони, що порушило зобов'язання. Із змісту цієї норми випливає, що зменшення пені можливе у винятковому випадку. Як випливає із матеріалів справи даний випадок, на думку господарського суду, не є винятковим. У даному випадку є просте несвоєчасне виконання зобов'язання. Тому зменшення розміру штрафних санкцій з цих підстав суд не убачає.

Статтею 233 ГК України дійсно передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Із змісту цієї норми випливає, що штрафні санкції повинні бути надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Доказів того, що вказані позивачем штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора - неотримання своєчасної оплати за спожиту електроенергію - відповідачем, в порядку ст..33 ГПК України не надано.

Таким чином, за таких обставин господарський суд також на убачає можливості зменшення розміру пені з підстав ст.. 233 ГК України.

Підсумовуючи викладене господарський суд вважає вимоги Позивача законними, в цілому обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами, але підлягаючими задоволенню частково з урахування строку нарахування пені.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49,82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» - задовольнити частково.

Стягнути з Дністровського міжрайонного управління водного господарства (67654, с. Маяки, Біляївського району, Одеської області, вул. Богачова, 83, р/р 16020124022405/1, ОПЕРВ обласного управління НБУ м. Одеса, МФО 328027. код ЄДРПОУ 05387185) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (65031, м. Одеса. вул. М.Боровського, 28 Б, р/р 26001060262272 в Южному ГРУ Приватбанку м. Одеса, МФО 328704, код ЄДРПОУ 00131713):

- пеню за несвоєчасно сплачену активну електроенергію в сумі 10484 (десять тисяч чотириста вісімдесят чотири)грн.05 коп.;

- 3 % річних за несвоєчасно сплачену активну електроенергію в сумі 6347 (шість тисяч триста сорок сім) грн. 08 коп.;

- індекс інфляції за несвоєчасно сплачену активну електроенергію в сумі 931 (дев'ятсот тридцять одну) грн.10 коп.

- судовий збір в сумі 1720 (тисяча сімсот двадцять)грн. 50 коп..

В решті позову - відмовити.

Повне рішенні складено та підписано 08.07.2013 р.

Суддя Никифорчук М.І.