Ухвала суду № 32296736, 04.07.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"04" липня 2013 р. Справа № 915/95/13

м. Миколаїв

Cуддя господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М.

за участю представників:

представник органу, дії якого оскаржуються представник не з'явився;

ліквідатор Дубровний М.О.

представник Миколаївської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» Чаленко В.В. (довіреність № 577/12 від 05.11.2012р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про банкрутство Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та скарги ліквідатора Дубровного М.О. (54058, АДРЕСА_1) на дії органу ДВС - Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/23)

про визнання неправомірними дій органу ДВС , -

встановив:

Постановою господарського суду Миколаївської області від 17.01.2013р. Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 визнано банкрутом на підставі ст. 52 Закону України «"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Дубровного Михайла Олександровича.

Ліквідатор Дубровний М.О. звернувся до суду із скаргою на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, у якій (з урахуванням уточнень від 02.07.2013р.) просить суд скасувати арешти рухомого та нерухомого майна фізичної особи ОСОБА_4, зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції закінчити виконавчі провадження стосовно фізичної особи ОСОБА_4, передати виконавчі документи ліквідатору. Клопотання ліквідатора мотивоване необхідністю формування ліквідаційної маси банкрута.

У судовому засіданні ліквідатор підтримав подану скаргу, та просив суд визнати дії Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції неправомірними.

Представник органу, дії якого оскаржуються, у судове засідання не з'явився, натомість просив суд розгляд скарги відкласти у зв'язку із неотриманням копії скарги, проте суд відмовляє у задоволення вказаного клопотання з огляду на те, що копію скарги орган ДВС отримав 03.07.2013р., про що свідчить відтиск печатки Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, на якому вказано дату отримання - 03.07.2013р. Згідно ст. 77 ГПК України суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання. Проте, якщо брати до уваги п. 1) вказаного переліку, то причини нез'явлення мають бути поважними. У даному випадку у суду відсутні причин для відкладення розгляду скарги.

Представник Миколаївської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» в усній формі у судовому засіданні також просив суд відкласти розгляд скарги з тих підстав, що не ознайомлений з текстом скарги. Суд відхиляє клопотання представника Миколаївської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» з огляду на те, що Миколаївська обласна дирекція АТ «Райффайзен Банк Аваль» є кредитором у даній справі, тому могла скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, зокрема знайомитися з матеріалами справи.

Розглянувши матеріали та вислухавши учасників процесу, суд частково задовольняє скаргу ліквідатора на дії органу ДВС.

Листом від 22.03.2013р. ліквідатор Дубровний М.О. звернувся до Центрального ВДВС ММУЮ з проханням надати інформацію, чи закінчено виконавчі провадження стосовно Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та чи направлені всі виконавчі документи до господарського суду Миколаївської області. Проте, як стверджує ліквідатор, відповіді він не отримав. Натомість, від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» йому надійшов лист, у якому банк повідомив ліквідатора, що у Центральному ВДВС ММУЮ відкрито та триває зведене виконавче провадження по стягненню з ОСОБА_4 заборгованості. Отримавши такі відомості, ліквідатор звернувся до начальника Центрального ВДВС ММУЮ із скаргою на дії державного виконавця, у якій просив закінчити всі виконавчі провадження відносно Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, закінчити зведене виконавче провадження № 35368456 по стягненню з ОСОБА_4, скасувати арешти, накладені на майно банкрута та надати ліквідатору відповідні відомості. На що ліквідатор отримав листа від Центрального ВДВС ММУЮ, у якому останній повідомив, що на виконанні у відділі відсутні виконавчі провадження про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4. Тому, ліквідатор звернувся до суду у порядку ст. 121-2 ГПК України зі скаргою на дії органу Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

За змістом статей 1 та 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржником у справі про банкрутство може бути фізична чи юридична особа, яка в установленому порядку отримала статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється підприємницька діяльність боржника, вважається таким, що настав строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів, інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

У відповідності із п. 7 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Крім того, належне громадянину майно, у разі визнання його банкрутом, залучається у ліквідаційну масу та реалізується ліквідатором в ліквідаційній процедурі, передбаченій Розділом ІІІ процедурі Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно ч. 1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до п. 2 ст. 128 ГК України громадянин - підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Крім того, п. 8 ст. 37 та п. 7 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» не розрізняє боржників на фізичних осіб-громадян та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, дії Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, які свідчать про відмову закритті та передачі матеріалів виконавчого провадження відносно громадянина ОСОБА_4 - господарському суду Миколаївської області є неправомірними.

Ліквідатор надав суду клопотання, у якому просив зобов'язати Центральний ВДВС ММУЮ скасувати арешти, накладені на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_4, згідно записів 4, 5, 6 та 7 витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 40829259 від 01.06.2013р. та запису № 209988 від 22.11.2012р. Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 4234713 від 31.05.2013р. Враховуючи, що при виконанні дій, пов'язаних із ліквідаційною процедурою ліквідатору необхідно у відповідності із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» сформувати ліквідаційну масу та реалізувати майно банкрута, суд вважає за необхідне скасувати накладені на майно фізичної особи ОСОБА_4 обтяження. З моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню. При цьому зняття заборон та арештів з майна боржника в порядку ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб та не потребує сплати ніяких коштів.

Що стосується вимог щодо зобов'язання Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції припинити стягнення з банкрута, закрити всі виконавчі провадження щодо ОСОБА_4 та передати виконавчі документи господарському суду, то суд їх відхиляє з огляду на таке. Відповідно до п. 7 Постанови пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно з Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про закінчення виконавчого провадження). У разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, розділом ІІІ «Ліквідаційна процедура» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції від 30.06.1999р., господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Визнати неправомірними дії Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції щодо відмови закінчити зведене виконавче провадження по примусовому стягненню з ОСОБА_4, скасувати арешти, накладені на майно ОСОБА_4 та передати виконавчі документи господарському суду Миколаївської області.

2. Скасувати арешти та інші обтяження, накладені на майно ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) Центральним відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції згідно:

1) постанови Центрального відділу державної виконавчої службі Миколаївського міського управління про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 28255684 від 22.09.2011р.;

2) постанови Центрального відділу державної виконавчої службі Миколаївського міського управління про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 34923727 від 26.10.2012р.;

3) постанови Центрального відділу державної виконавчої службі Миколаївського міського управління про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 35218710 від 15.11.2012р.;

4) постанови Центрального відділу державної виконавчої службі Миколаївського міського управління про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №36177269 від 24.01.2013р.;

5) постанови Центрального відділу державної виконавчої службі Миколаївського міського управління про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №35218710 від 22.11.2012р.

3. В іншій частині скаргу відхилити.

4. Ухвалу надіслати ліквідатору, Центральному відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції та для відома - Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-а).

Суддя Т.М.Давченко