Рішення № 32296667, 09.07.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2013 р.

Справа № 909/732/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г.З., при секретарі судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Кліше", вул. Рилєєва, 7/6, м. Львів, 79000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Табак", вул. Максимовича,8, м. Івано - Франківськ, 76007

про стягнення заборгованості в сумі 15843,90 грн.

Представники сторін не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості в сумі 15843,90 грн., з яких: 14859,60 грн. - основний борг та 984,30 грн. - 3 % річних.

Сторони в засідання суду не з"явилися. Представник відповідача направив суду відзив на позовну заяву № 74-09 від 05.07.13 (вх. № 11312/13 від 05.07.13р.), в якому просив в позові відмовити, оскільки основний борг в сумі 14859,60 грн. ним сплачений повністю, в підтвердження чого долучив платіжне доручення №1174 від 01.07.13.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткової накладної №КЛ-0000032 від 20.01.12 позивач виготовив та передав відповідачу рекламно-інформаційну продукцію на загальну суму 28859,6 грн. (копія видаткової накладної міститься в матеріалах справи).

Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриману продукцію в розмірі 14000 грн., заборгованість станом на день звернення до суду становила 14859,60 грн.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

В силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання вимог вище зазначеної норми права, враховуючи те, що строк виконання боржником обов'язку щодо оплати не встановлений, позивач звертався до відповідача 26.11.12 з листом-вимогою від 21.11.12 про оплату заборгованості за виготовлену продукцію.

Враховуючи, що відповідачем після звернення позивача до суду було сплачено 14859,60 грн. основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням №1174 від 01.07.13 (копія міститься в матеріалах справи), провадження в частині стягнення 14859,60 грн. основного боргу слід припинити за відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, з віднесенням на відповідача в цій частині судових витрат, що довів спір до суду.

Щодо стягнення 984,3 грн. - 3 % річних за період з 20.01.12 по 11.03.13 наступне:

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов"язання по оплаті основного боргу виникло у відповідача перед позивачем 11.12.12 (лист-вимога від 21.11.12), а тому 3% річних слід нараховувати з 12.12.12 по 11.03.13, обгрунтований розмір яких з врахуванням часткових проплат становитиме 139,43 грн., які і підлягають до стягнення (розрахунок здійснений судом додається). В стягненні 844,87 грн. 3% річних належить відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме:1613,61 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 612, 614, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Кліше" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Табак" про стягнення 15843,90 грн. заборгованості задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Табак" (вул. Максимовича,8, м. Івано - Франківськ, 76007, код 36497264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Кліше" (вул. Рилєєва, 7/6, м. Львів, 79000, код 33169375) – 139 (сто тридцять дев"ять) грн. 43 коп. 3% річних та 1613 (одну тисячу шістсот тринадцять) грн. 61 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 14859,60 грн. основного боргу припинити.

В стягненні 844,87 грн. 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

__помічник судді Шунтов О. М. 09.07.13