Ухвала суду № 32296594, 08.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/63/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

м. Запоріжжя

08.07.2013 Справа № 908/2326/13

Суддя Корсун В.Л. розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ГОРА-Україна” про вжиття заходів по забезпеченню позову

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “ГОРА-Україна”, 71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. К. Либкнехта, 81

до відповідача: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “ЗАПОРІЖГАЗ”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7

про зобов’язання відповідача належно виконувати умови договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, не припиняти газопостачання та зобов’язання провести визначення обсягів природного газу спожитого позивачем у червні 2013 р.

Суддя Корсун В.Л.

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

08.07.13 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “ГОРА-Україна” до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “ЗАПОРІЖГАЗ” про зобов’язання відповідача належно виконувати умови договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, не припиняти газопостачання та зобов’язати провести визначення обсягів природного газу спожитого позивачем у червні 2013 р.

08.07.13 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено вказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 08.07.13 судом порушено провадження в справі № 908/2326/13 та присвоєно вищевказані справі номер провадження 17/63/13. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті. Судове засідання призначено на 28.08.13.

Позивачем до матеріалів позовної заяви додано заяву за вих. від 08.07.13 № 75/8 про забезпечення позову, якою просить суд заборонити публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “ЗАПОРІЖГАЗ” проводити відключення товариства з обмеженою відповідальністю “ГОРА-Україна” від мережі газопостачання у примусовому порядку.

Розглянувши вказану заяву суд дійшов до висновку про те, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною ін. особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або ін. документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч. 1). Про забезпечення позову виноситься ухвала (ч. 2).

Згідно із п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” із відповідними змінами, відповідно до ст. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також ін. учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України закріплено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та ін. особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з вимогами ст. 33 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та ін. учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ін. засобами доказування.

При цьому, позивач у свої заяві не вказав в чому полягає можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення та не надав суду доказів, які б свідчили що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, тобто не довів суду необхідність вжиття заходів до забезпечення позову.

У зв’язку з вищевикладеним, а також враховуючи положення п. 10 зазначеної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України, за змістом яких господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “ГОРА-Україна” за вих. від 08.07.13 № 75/8 про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 45, 33, 66, 67, 86 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Екземпляр ухвали надіслати сторонам у справі.

Суддя В.Л. Корсун