Постанова № 32296280, 08.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 липня 2013 року письмове провадження № 826/7098/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів: Пісоцької О.В., Саніна Б.В. вирішив у порядку письмового провадження адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Управління матеріально-технічного забезпечення «Енергокомплект» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби Державної податкової служби України Міністерство доходів і зборів Українипровизнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив: 1) визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби (далі-відповідач 1) щодо не реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) зобов'язати відповідача 1 прийняти та зареєструвати податкову накладну позивача від 30 квітня 2013 року № 112 в Єдиному реєстрі податкових накладних; 3) зобов'язати Державну податкову службу України (далі-відповідач 2) усунути перешкоди щодо реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В судовому засіданні 05.06.2013 р. представником позивача подано суду заяву про зніму позовних вимог, в якій позивач змінив раніше заявлені позовні вимоги та просив суд: 1) визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у реєстрації податкових накладних позивача від 14.02.13 р. № 49, від 30.04.13 р. № 112, від 17.05.13 р. № 43, від 17.05.13 р. № 44, від 31.05.13 р. № 97, від 31.05.13 р. № 98 в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) зобов'язати Міністерство доходів і зборів України зареєструвати податкові накладні позивача від 14.02.13 р. № 49, від 30.04.13 р. № 112, від 17.05.13 р. № 43, від 17.05.13 р. № 44, від 31.05.13 р. № 97, від 31.05.13 р. № 98 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачами у порушення діючих норм податкового законодавства України, протиправно не прийняті та незареєстровані податкові накладні позивача, що призвело до порушення його прав та законних інтересів. Крім того, позивач наголосив суду на тому, що на даний час він позбавлений можливості зареєструвати будь-яку податкову накладну, що перешкоджає провадженню його господарської діяльності, не дає його покупцям права на включення сум податку на додану вартість до складу їх податкового кредиту, а виявлення розбіжностей даних податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця, тобто позивача.

Відповідач 1 проти позову заперечував, стверджуючи, що реєстрація податкових накладних відбувається Міністерством доходів і зборів України і вони не можуть бути зареєстровані на районному рівні, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2 в жодне судове засідання не з'явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Письмових заперечень чи пояснень по суті спору суду не надав.

Також, в судовому засіданні 05.06.2013 р. представником позивача заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача 3 - Міністерство доходів і зборів України.

Відповідно до ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України внаслідок реорганізації, що є підставою для залучення останнього до участі у справі в якості співвідповідача.

Враховуючи вищевикладене, судом вирішено залучити до участі у справі третім відповідачем - Міністерство доходів і зборів України.

17.06.2013 р. відповідачі 2,3 в судове засідання не з'явилися, хоча й були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Письмових заперечень чи пояснень по суті спору суду не надали.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Судом встановлено, що позивач подає відповідачу 1 податкову звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів в електронному вигляді, згідно укладеного між ними договору про визнання електронних документів від 11.03.2013 р. № 2.

30.04.2013 р. позивач надіслав на Центральний портал прийому звітності ДПС України, за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, у вигляді електронного файлу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.04.2013 р. № 112 (документ J1201004, податкова накладна 26540024721945J1201004100000011210420132654.XML). Проте, вона не була прийнята у зв'язку з виявленою помилкою: «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг (позивача у даній справі), вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Зазначену податкову накладну позивач також і в подальшому намагався неодноразово зареєструвати 07 та 08 травня, але безрезультатно, вона не була прийнята відповідачем 2 з тих же причин.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до відповідача 1 з листом від 08.05.2013 р. № 95-05/2013, в якому просив виявити і усунути перешкоди у реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. З листом від 08.05.2013 р. № 94-05/2013 аналогічного змісту, позивач також звернувся до відповідача 2 та ДПС у м. Києві.

Відповіддю від 28.05.2013 р. відповідач 1 повідомив позивача про те, що Єдиний державний реєстр податкових накладних є інформаційним ресурсом Міністерства доходів і зборів України, у зв'язку з чим реєстрація податкових накладних на районному рівні не проводиться.

Після звернення до суду позивач також намагався зареєструвати засобами електронного зв'язку в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 14.02.13 р. № 49, від 17.05.13 р. № 43, від 17.05.13 р. № 44, від 31.05.13 р. № 97, від 31.05.13 р. № 98, але вони також не були прийняті через помилку: «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг (позивача у даній справі), вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Згідно тверджень позивача, станом на 05 червня 2013 року, він не має змоги зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних жодної податкової накладної.

Зазначене стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до адміністративного суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: a) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: a) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п.201.4. ст.201 Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6. ст.201 Кодексу).

Згідно п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді 13 зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач у наведений строк надсилав відповідачу 2 податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.11 Підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Згідно пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Кодексу, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, Кодексом визначено обов'язок з реєстрації податкових накладних та, в той же час, не визначено можливих підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі, натомість передбачено певні негативні наслідки для учасників господарських правовідносин у випадку невиконання такого обов'язку.

При цьому, встановлення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних нормами Кодексу делеговано Кабінету Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 p. № 1246 (далі-Порядок).

Згідно п.2 Порядку, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі (п.8 Порядку).

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є, зокрема, наявність помилок (пп.1 п.9 Порядку).

Однак ні Кодексом, ні Порядком, ні будь - який іншим нормативно-правовим актом не конкретизуються помилки (не наводиться перелік), виявлення яких унеможливлює реєстрацію податкової накладної.

Слід зазначити, що зазначена відсутність законодавчого регулювання підстав можливого повернення податкової накладної суттєво порушує права платника податку.

Так, судом встановлено, що для відмови у прийнятті податкових накладних позивача є виявлення помилки, а саме: «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг (позивача у даній справі), вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі-Закон).

За визначенням ч.1 ст.1 Закону, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно п.45.2. ст.45 Кодексу, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується випискою з ЄДРПОУ (ААВ № 717568), довідкою з ЄДРПОУ (АА № 606926), довідкою про взяття на облік платника податків від 19.02.2013 p. № 1326540600081, місцезнаходження позивача визначено за адресою: 04074, м. Київ, вул. Лугова, б. 1-А.

Вказана адреса була зазначена позивачем у надісланих на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкових накладних від 14.02.13 р. № 49, від 30.04.13 р. №112, від 17.05.13 р. № 43, від 17.05.13 р. № 44, від 31.05.13 р. № 97, від 31.05.13 р. № 98.

Таким чином, судом встановлено, що місцезнаходження (податкова адреса) вказана позивачем в зазначених податкових накладних та інформація про його місцезнаходження, внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повністю співпадають, що свідчить про помилковість висновків відповідача 2 щодо невідповідності інформації про місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг (позивача у даній справі) вказаної у податкових накладних інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також про відсутність у податкового органу підстав для відмови у їх прийнятті та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З аналізу викладених законодавчих норм та обставин справи, суд дійшов висновку, що суб'єктом владних повноважень, що має нести відповідальність за відмову у реєстрації податкових накладних позивача є Державна податкова служба України.

В той же час, згідно п.2 Указу Президента України від 18.03.2013 р. № 141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України», Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізовуються.

Таким чином, в даному випадку, Міністерство доходів і зборів України є суб'єктом владних повноважень, що має нести відповідальність за відмову у реєстрації податкових накладних позивача.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі по справі, як суб'єкти владних повноважень, не виконали покладеного на них обов'язку щодо доказування.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління матеріально-технічного забезпечення «Енергокомплект» задовольнити до Міністерства доходів і зборів України.

Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у реєстрації податкових накладних позивача від 14.02.13 р. № 49, від 30.04.13 р. № 112, від 17.05.13 р. № 43, від 17.05.13 р. № 44, від 31.05.13 р. № 97, від 31.05.13 р. № 98 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Міністерство доходів і зборів України зареєструвати податкові накладні позивача від 14.02.13 р. № 49, від 30.04.13 р. № 112, від 17.05.13 р. № 43, від 17.05.13 р. № 44, від 31.05.13 р. № 97, від 31.05.13 р. № 98 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У позовних вимогах до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби - відмовити.

Судові витрати в сумі 34,41 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління матеріально-технічного забезпечення «Енергокомплект» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства доходів і зборів України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді О.В. Пісоцька

Б.В. Санін