Ухвала суду № 32296218, 08.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 липня 2013 р. Справа № 804/8807/13-а

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Власенко Д.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Криворізького міського центру зайнятості міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 04 липня 2013 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Криворізького міського центру зайнятості міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у якому позивач просить:

- визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової допомоги після виходу на пенсію при наявності стажу державної служби 10 років протиправною (ст. 37 Закону України «Про державну службу»);

- зобов'язати відповідача виплатити позивачу, як державному службовцю який вийшов на пенсію з наявним стажем державної служби не менше 10 років, грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів по 960,00 грн., на загальну суму 9600,00 грн. (ст. 37 Закону України «Про державну службу»).

Згідно ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Так, відповідно до змісту ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Суддею встановлено, у тексті позовної заяви ОСОБА_1 зазначає: « 01.08.2011 року, наказом директора Дніпропетровського обласного центру зайнятості №96-ОС від 28.07.2011 року мене було звільнено з посади і у трудовій книжці було вказано, що мене звільнено згідно п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) у зв'язку з реорганізацією. …

17.08.2011 року з метою отримання вищевказаної допомоги мною було направлено відповідну заяву на адресу Відповідача.

08.09.2011 року за вих. № 12/10-2728 Відповідачем мені було відмовлено у виплаті 10-ти місячних посадових окладів. Тобто, порушено моє законне право на отримання грошової допомоги після виходу на пенсію».

Посилаючись на дані обставини та докази, позивачем не було надано суду копій звернення позивача до Криворізького міського центру зайнятості міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.08.2011 та письмової відмови відповідача від 08.09.2011 за вих. № 12/10-2728.

Суддя наголошує, що ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України саме зобов'язує позивача при зверненні до суду надавати докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, отже, позивач повинна надати суду вищевказані докази, оскільки саме ними вона обґрунтовує свої позовні вимоги.

Також суддя вважає за необхідне зазначити, що дані докази необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі з урахуванням строків позовної давності.

Так, згідно ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Проаналізувавши зміст позовної заяви суддею було встановлено, що позивач посилається на те, що згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93, по даній категорії справ сплата судового збору не передбачена, проте, на момент звернення до суду даний нормативно-правовий акт втратив чинність.

Так, з 01 листопада 2011 року набув чинності Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, який регулює порядок сплати і розміри судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 № 5515-VI, установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147,00 грн.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Таким чином, звернені до суду вимоги про зобов'язати відповідача виплатити позивачу, як державному службовцю який вийшов на пенсію з наявним стажем державної служби не менше 10 років, грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів по 960,00 грн., на загальну суму 9600,00 грн., є майновими.

Додатково суддя вважає за необхідне зазначити, що у п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Проте, адміністративний позов ОСОБА_1 до Криворізького міського центру зайнятості міста Кривого Рогу Дніпропетровської області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - не належить до даної категорії справи, оскільки в даному випадку оскаржувана бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень не випливає із трудових правовідносин, а стосується саме владних управлінських функцій відповідача, щодо виплати грошової компенсації.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням часу для виправлення зазначених судом недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізького міського центру зайнятості міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 25 липня 2013 р. включно, для усунення зазначених судом недоліків шляхом надання суду:

- двох копій звернення ОСОБА_1 до Криворізького міського центру зайнятості міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.08.2011;

- двох копій письмової відмови Криворізького міського центру зайнятості міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.09.2011 за вих. № 12/10-2728;

- обґрунтованих пояснень причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду;

- документу про сплату судового збору у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) за наступними реквізитами: отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253, рахунок: 31210206784008, МФО: 805012, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код бюджетної класифікації доходів: 22030001, призначення платежу: судовий збір за подання адміністративного позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко Д.О. Власенко