Ухвала суду № 32296213, 18.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

18 червня 2013 р. Справа № 804/6779/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача - Приватного підприємства «Сімор» про закриття провадження у адміністративній справі, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі Дніпропетровської області до Приватного підприємства «Сімор» про стягнення податкового боргу.

До суду 13 червня 2013 року від представника відповідача надійшло пояснення по справі, в якому він просив суд закрити провадження у даній справі, відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України. Зазначив, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство ПП «Сімор» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію). Разом із цим ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з грошовими вимогами до ПП «Сімор», що підтверджується ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2013 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час його проведення повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою.

Позивач в судове засідання свого представника також не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. Позивач подав до суду клопотання, в якому просив подальший розгляд справи проводити за відсутності його представника.

У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пункт 7 цієї статті вказує, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Частиною 2 ст.4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.п.20.1.28. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають зокрема право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Законом України були внесені зміни до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів, а, саме: частину четверту статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України від 22 грудня 2011 року №4212-VІ (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №32-33, ст. 413) викладено в такій редакції:

«4. Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України».

Пункт 7 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №6, ст. 56) викладено в такій редакції:

«7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України».

За таких обставин, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, з викладених вище підстав. Крім того, надані відповідачем ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року та 15.04.2013 року не підписані та не скріплені печаткою, також податкові вимоги заявлені позивачем у Господарському суді Дніпропетровської області на суму 179 167, 60 грн., а по даній справі заборгованість з податкового боргу становить 17 146,15 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.157, 160, 165 КАС України, суд, -.

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача - Приватного підприємства «Сімор» про закриття провадження у адміністративній справі - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Кучма К.С.