Рішення № 32295725, 10.06.2013, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Провадження по справі № 2/260/461/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: О.Л. Бескровної

при секретарі: Г.В. Гладкій

за участю представника позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі Філії Донецьке регіональне управління Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_2 про виконання зобовязання та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про виконання зобовязань та стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши в обґрунтування позовних вимог наступне.

12 липня 2007 року між банком Фінанси та Кредит та фізичною особою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №311PV-07-07, відповідно до умов якого банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності, а позичальник отримав кредит у сумі 29 500,00 доларів США 00 центів, з відсотковою ставкою 15,5 % річних. Відповідно до п. 3.2. вказаного кредитного договору позичальник зобовязується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором до 12 липня 2010 року, погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Згідно з п.3.3. кредитного договору сторони домовились, що позичальник зобов'язаний щомісячно, в термін з 1 по 10 число кожного місяця здійснювати погашення позичкової заборгованості за кредитними ресурсами у розмірі 820,00 доларів США 00 центів та нарахованими процентами, згідно із графіком зниження розміру заборгованості. Крім того, відповідно до п. 4.1 кредитного договору позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту, за процентною ставкою 15,5% річних. Нарахування процентів проводиться за період з моменту списання кредитних ресурсів з позичкового рахунку позичальника до моменту повернення кредитних ресурсів на позичковий рахунок. Пунктом 4.3. кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує проценти за користування кредитними ресурсами, в термін з 1 по 10 число кожного місяця, згідно із графіком зниження розміру заборгованості. Відповідно до п. 6.1 договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 3.2., 3.3., 3.5., 4.3., 4.4., 4.6., 4.7., 4.8. цього договору, або будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобовязання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсами. Пунктом 7.3. кредитного договору передбачено, що він набирає чинності з моменту першої видачі кредитних ресурсів (їхньої першої частини) та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань. Зазначили, що позичальник виконував свої зобов'язання за кредитним договором неналежним чином та неодноразово повідомлявся банком про необхідність належного виконання зобовязань за кредитним договором. Однак, до теперішнього часу вимоги банку не виконані, у звязку з чим станом на 09.01.2013 року заборгованість позичальника складає 16 872,01 доларів США та 538 268,60 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 16 872,01 доларів США; пеня по відсотках 3 900,74 гривень; пеня по кредиту 534 367,86 гривень. З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, 12.07.2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави автомобіля, відповідно до якого останній передав в заставу банку автомобіль марки YOUYI, реєстраційний номер НОМЕР_1. Пунктом 14 договору застави автомобіля передбачено, що заставодавець зобов'язаний застрахувати предмет застави на користь заставодержателя на весь період дії кредитного договору. 12 липня 2007 року між банком та позичальником був укладений договір про відкриття кредитної лінії №3195Р/КЛ, відповідно до якого банк відкриває позичальнику на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності відновлювальну кредитну лінію з кредитним лімітом в розмірі 9 000,00 гривень з оплатою за користування кредитними ресурсами у розмірі процентної ставки 20% річних. Пунктом 2.3. кредитного договору передбачено, що кредитні ресурси, отримані позичальником за цим договором, використовуються за цільовим призначенням: для сплати позичальником щорічних страхових платежів відповідно до договорів страхування, укладених між позичальником та страховою компанією. Відповідно до п.3.2. кредитного договору №3195Р/КЛ позичальник зобовязується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, до 12 липня 2010 року, погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Згідно п.3.3. зазначеного кредитного договору позичальник зобовязується повністю повертати отримані в рамках відновлювальної кредитної лінії кредитні ресурси протягом наступних одинадцяти місяців після кожної щорічної видачі кредитних ресурсів. Позичальник зобовязується здійснювати щомісячні платежі по погашенню позичкової заборгованості щомісяця з 1 по 10 число кожного місяця, наступного за місяцем, в якому були видані кредитні ресурси, рівними частинами, відповідно до графіку зниження розміру заборгованості. Пунктом 4.1. кредитного договору №3195Р/КЛ передбачено, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту, за процентною ставкою 20% річних. Нарахування процентів здійснюється за період з моменту списання кредитних ресурсів з позичкового рахунку позичальника до моменту повернення кредитних ресурсів на позичковий рахунок. Відповідно до п. 6.1 кредитного договору №3195Р/КЛ за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 3.2., 3.3., 3.5., 4.3., 4.4., 4.6. цього договору, або будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобовязання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсами. Згідно п.7.2. кредитного договору №2 цей договір набирає чинності з моменту першої видачі кредитних ресурсів та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Крім того, 29.07.2008 року, між банком та позичальником було укладено додаткову угоду №1 до договору про відкриття кредитної лінії №3195Р/КЛ від 12.07.2007 року, відповідно до якої кредитний ліміт було змінено з 9 000,00 гривень на 6 190,00 гривень. Кредит в сумі 6 190,00 гривень отриманий позичальником 29.07.2008 року, що підтверджується платіжним доручення №1 від 29.08.2008 року. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №3195Р/КЛ, станом на 09.01.2013 року заборгованість позичальника перед банком складає 6 200,41 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 1 330,56 гривень; пеня 4 869,85 гривень. Банк звертався до відповідача з вимогою про повернення кредитних коштів, у звязку з несвоєчасним та не в повному обсязі погашенням заборгованості за кредитом, що підтверджується відповідними листами. Однак, до теперішнього часу вимоги банку так і не виконано. Вважають, що таким чином відповідач ОСОБА_2 суттєво порушив умови кредитного договору №311PV-07-07 від 12 липня 2007 року та договору про відкриття кредитної лінії №3195Р/КЛ від 12 липня 2007 року. Посилаючись на вимоги ст.ст. 526, 530, 536, 1048, 1054 ЦК України, просили суд стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ Банк Фінанси та Кредит в особі Філії Донецьке РУ АТ Банк Фінанси та Кредит (код банку 335816, ЕДРПОУ 25795288, р/р 290910350980) заборгованість у сумі 16872,01 доларів США та 538 268,60 гривень за кредитним договором №311PV-07-07 від 12 липня 2007 року, та заборгованість в сумі 6 200,41 гривень за договором про відкриття кредитної лінії №3195Р/КЛ від 12 липня 2007 року.

У судовому засідання представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позові. Крім того зазначила, що відповідно до вимог ЗУ Про заставу та договору застави від 12.07.2007 року, укладеного з відповідачем, в разі неналежного виконання заставодавцем умов кредитного договору №311PV-07-07 та кредитного договору №3195Р/КЛ, заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно. При цьому, гідно з п.9 договору застави звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на розсуд заставодержателя чи за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або заставодержателем самостійно позасудовим способом відповідно до чинного законодавства України та цього договору. ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитними договорами №311PV-07-07 та №3195Р/КЛ виконував неналежним чином, внаслідок чого у лютому 2009 року банком було прийняте рішення про звернення стягнення на предмет застави за виконавчим написом нотаріуса. 12.02.2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №182, відповідно до якого нотаріусом запропоновано звернути стягнення на предмет застави автомобіль, який належить ОСОБА_2, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації транспортного засобу, задовольнити вимоги банку в сумі 174 540,91 гривень. 17 жовтня 2012 року зазначений автомобіль був проданий на прилюдних торгах, що підтверджується протоколом №05-0166/12(З)-Лот№7 проведення аукціону з реалізації рухомого майна. Грошові кошти від продажу автомобіля в сумі 15 552,99 гривень надійшли до банку 01.11.2012 року, що підтверджується меморіальним ордером №481/13539. У розрахунку погашення заборгованості за кредитним договором №311PV-07-07 від 12 липня 2007 року, врахований платіж: 1 780,96 доларів США (еквівалент 14 235,21 гривень) зараховано на погашення заборгованості за кредитом, що підтверджується меморіальним ордером №481/13546 від 01.11.2012 року; 164,87 доларів США (еквівалент 1 317,81 гривень) зараховано на погашення процентів, що підтверджується меморіальним ордером №481/13545 від 01.11.2012 року. Станом на дату вчинення виконавчого напису нотаріуса заборгованість ОСОБА_2 складала 174 540,91 гривень. За рахунок продажу предмета застави було сплачено лише 15 552,99 гривень. Таким чином, сума позовних вимог, вказана у позовній заяві банку №15/119-2 від 09.01.2013 року, - це залишок заборгованості за кредитом станом на 09.01.2013 року, який утворився внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №311PV-07-07 та кредитного договору №3195Р/КЛ. Крім того зазначила, що відповідно до п.2.1. кредитного договору №311PV-07-07, банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, платності, строковості кредитні ресурси в сумі 29 500,00 доларів США з процентною ставкою 15,5% річних. Згідно з п.4.1. Кредитного договору №311PV-07-07 позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту по процентній ставці 15,5% річних. Нарахування процентів проводиться за період з моменту списання кредитних ресурсів з позичкового рахунку позичальника до моменту повернення кредитних ресурсів на позичковий рахунок. Нарахування процентів проводиться за кожен день користування кредитними ресурсами. Пунктом 4.3. кредитного договору №311PV-07-07 передбачено, що позичальник сплачує проценти за користування кредитними ресурсами щомісяця, в термін з 1 по 10 число кожного місяця, згідно з графіком зниження розміру заборгованості. Вважає, що банк має право нараховувати проценти до моменту повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. Оскільки банком здійснювалося нарахування процентів за весь період користування позичальником кредитними ресурсами, на дату проведення аукціону (2012 рік) заборгованість позичальника перед банком зросла, а на дату подачі позовної заяви про стягнення заборгованості за вказаними вище кредитними договорами.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, вказав, що 12.07.2007 року між позивачем та ним був укладений договір застави автомобіля, відповідно до якого він передав в заставу банку автомобіль марки YOUYI, реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок невиконання зобовязання за кредитним договором. Так, на вказаний автомобіль було звернуто стягнення у звязку із неналежним виконанням ним обовязків з повернення кредитних коштів. Не погодився з тим, що позивач нарахував заборгованість, оскільки ним переданий предмет застави у розпорядження банку, що фактично є виконання зобовязань. Крім того, не погодився із сумою боргу, зокрема нарахованою неустойкою за кредитними договорами, вважає, що вона нарахована невірно, у звязку із чим просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши думку представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, наявні й ній докази, дійшов наступних висновків.

12 липня 2007 року сторони уклали кредитний договір №311PV-07-07, відповідно до умов якого позивач надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності, а відповідач отримав кредит у сумі 29 500,00 доларів США 00 центів, з процентною ставкою 15,5 % річних, що підтверджується копіями договору, заяви на видачу готівки №742/9419 від 12.07.2007 року та платіжного дорученням №1 від 12.07.2007 року (а.с. 14-22)

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Судовим розглядом також встановлено, що з метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, 12.07.2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави автомобіля, відповідно до якого останній передав в заставу банку автомобіль марки YOUYI, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 24-26)

Згідно з п.9 договору застави звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на розсуд заставодержателя чи за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або заставодержателем самостійно позасудовим способом відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

Пунктом 14 договору застави автомобіля передбачено, що заставодавець зобов'язаний застрахувати предмет застави на користь заставодержателя на весь період дії кредитного договору.

12 липня 2007 року між банком та позичальником був укладений договір про відкриття кредитної лінії №3195Р/КЛ, відповідно до якого банк відкриває позичальнику на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності відновлювальну кредитну лінію з кредитним лімітом в розмірі 9 000,00 гривень з оплатою за користування кредитними ресурсами процентної ставки 20% річних (а.с. 27-32) Пунктом 2.3. кредитного договору передбачено, що кредитні ресурси, отримані позичальником за цим договором, використовуються за цільовим призначенням: для сплати позичальником щорічних страхових платежів відповідно до договорів страхування, укладених між позичальником та страховою компанією.

Відповідно до п.3.2. кредитного договору №3195Р/КЛ позичальник зобовязується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, до 12 липня 2010 року, погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок.

12.02.2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №182, відповідно до якого звернуто стягнення на предмет застави автомобіль, який належить ОСОБА_2, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації транспортного засобу, задоволено вимогу банку в сумі 174 540,91 гривень, що виникла внаслідок не виконання останнім умов кредитного договору №311PV-07-07 (а.с. 97-98)

17 жовтня 2012 року зазначений автомобіль був проданий на прилюдних торгах, що підтверджується протоколом №05-0166/12(З)-Лот№7 проведення аукціону з реалізації рухомого майна. Грошові кошти від продажу автомобіля в сумі 15 552,99 гривень надійшли до банку 01.11.2012 року, що підтверджується меморіальним ордером №481/13539 (а.с.99-100)

Однак, як встановлено із довідок розрахунків заборгованості, до теперішнього часу вимоги банку не виконані у повному обсязі, у звязку з чим станом на 09.01.2013 року заборгованість позичальника за договором №311PV-07-07 складає 16 872,01 доларів США та 538 268,60 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 16 872,01 доларів США; пеня по відсотках 3 900,74 гривень; пеня по кредиту 534 367,86 гривень (а.с.5-8); за договором №3195Р/КЛ складає 6 200,41 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 1 330,56 гривень; пеня 4 869,85 гривень (а.с.9-12)

На вимоги банку №09/6057 від 29.11.2012 р., №09/6058 від 29.11.2012р. (а.с. 41-44) заборгованість за кредитами не сплачена, зобовязання ОСОБА_2 не виконано.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Відповідно до ст.611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобовязання наступають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Умовами кредитних договорів №311PV-07-07 та №3195Р/КЛ (п. 6.1) передбачено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 3.2., 3.3., 3.5., 4.3., 4.4., 4.6., 4.7., 4.8. цього договору, або будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобовязання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсами. Нарахування процентів проводиться за період з моменту списання кредитних ресурсів з позичкового рахунку позичальника до моменту повернення кредитних ресурсів на позичковий рахунок. Нарахування процентів проводиться за кожен день користування кредитними ресурсами.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує суму збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із розясненнями, наданими у п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами законодавства про вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин положення ч.3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями ст.ст. 1054, 1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через не співмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

У даному випадку від позивача не надійшло заяви про застосування вимог ч.3 ст. 551 ЦК України до сум нарахованої позивачем неустойки, у звязку із чим суд вважає за необхідне прийняти до уваги надані банком довідки розрахунки пені відповідно до п.6.1 договорів №311PV-07-07 та №3195Р/КЛ. Крім того, ОСОБА_2 у судовому засіданні відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не надав жодного документу, який свідчив про інший розмір неустойки, а також не навів обставини, які мають істотне значення при визначені її розміру.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, повязаних із кредитних правовідносин у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає частині третьої статті 533 ЦК.

За таких підстав, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу по справі, а також їх взаємний звязок в сукупності, суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі Філії Донецьке регіональне управління Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_2 про виконання зобовязання та стягнення заборгованості є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором від 12 липня 2007 року №311PV-07-07 у розмірі 16 872,01 доларів США та 538 268,60 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 16 872,01 доларів США, пеня по відсотках 3 900,74 гривень, пеня по кредиту 534 367,86 гривень; заборгованість за договором №3195Р/КЛ у розмірі 6 200,41 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 1 330,56 гривень, пеня 4 869,85 гривень.

Також суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, які були понесені ним у зв'язку із зверненням до суду і розглядом цієї цивільної справи, по сплаті судового збору у розмірі 3 441,00 грн. (а.с.4), що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України, оскільки ці витрати, які підтверджені документально квитанціями долученими до матеріалів справи, є судовими витратами, які у разі задоволення позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. ст.526, 530, 549, 611, 1054 ЦК України, Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, повязаних із кредитних правовідносин, керуючись ст. ст. 10,11,88, 209,212,214,215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі Філії Донецьке регіональне управління Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_2 про виконання зобовязання та стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі Філії Донецьке регіональне управління Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит (код банку 335816, ЄДРПОУ 25795288, р/р. 290910350980) заборгованість за кредитним договором №311РV-07-07 від 12 липня 2007 року у розмірі 16 872,01 доларів США (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят два долара США 01 цент), та 538 268,60 гривень ( пятсот тридцять вісім тисяч двісті шістдесят вісім гривень 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі Філії Донецьке регіональне управління Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит (код банку 335816, ЄДРПОУ 25795288, р/р. 290910350980) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №3195Р/КЛ від 12 липня 2007 року у розмірі 6 200,41 гривень (шість тисяч двісті гривень 41 копійка)

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі Філії Донецьке регіональне управління Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит (код банку 335816, ЄДРПОУ 25795288, р/р. 290910350980) судовий збір у розмірі 3 441,00 гривень (три тисячі чотириста сорок одна гривня 00 копійок)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення постановлено суддею у нарадчій кімнаті.

Суддя: ___