Постанова № 32295197, 25.06.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2178/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Лі Н. А.,

за участю:

представника відповідача - Шульга Н. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІССА ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІССА ЛТД" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем акт камеральної перевірки № 55/15-222/21054307 від 15 серпня 2012 року, який є підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, станом на дату звернення до суду не отримано. Твердження податкового органу про направлення на адресу підприємства вказаного акту вважає безпідставним, оскільки особа, що, нібито, отримала акт на момент його отримання знаходилась у тарифній відпустці. Крім того, як на думку позивача, оскаржувані рішення Кременчуцької ОДПІ не відповідають формі "Р", яка затверджена додатком 2 "Порядку направлення органами податкової служби податкових повідомлень - рішень платнику податку", а саме не зазначено номер та дату реєстрації, звітний період, за який подано декларацію. Тому, на думку позивача, оскаржуване рішення винесено безпідставно, необґрунтовано, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, в письмових запереченнях зазначив, що в декларації з ПДВ за червень 2012 року платником було задекларовано суму податкового кредиту в розмірі 26 198 грн. згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних від 24 липня 2012 року № 33943 в рядку 14 реєстру відображена накладна № 249 від 31 травня 2012 року на суму ПДВ 15 231 грн. 42 грн., виписана ТОВ "Бізнес КіТ" та не зареєстрована в ЄРПН. Відповідно, на думку відповідача, вказана накладна не може бути включена позивачем до складу податкового кредиту за червень 2012 року. З огляду на викладене, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІССА ЛТД" зареєстровано 15.12.2003 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області та перебуває на обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

Кременчуцькою ОДПІ 15 серпня 2012 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2012 року ТОВ "ІССА ЛДТ", оформлену Актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ № 55/15-222. За результатами вказаної перевірки відповідачем встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підпункту 4.1 пункту 4 Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25 січня 2011 року № 41, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом.

На підставі акту перевірки № 55/15-222 від 15 серпня 2012 року податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0004691502/1506 від 03 вересня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 19 039 грн., в тому числі 15 231 грн. 42 коп. за основним платежем та 3 807 грн. 86 коп. - штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями Кременчуцької ОДПІ, позивач звернувся до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню суд приходить до наступних висновків.

Суд зазначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань платників податків визначений нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, зазначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Одним із способів проведення податкового контролю, у відповідності до п.62.1.3 ст.62 Податкового кодексу України є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно положень ст. 20 Податкового кодексу України, органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом (п.20.1.4).

Права на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (п.75.1.1 ст. 75).

Відповідно до пункту 76.1. статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно з пунктом 10 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012 № 1342) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за N 1490/20228) до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Позивач в додаткових пояснення /а. с. 58-59/ зазначив, що Кременчуцька ОДПІ не мала права в межах камеральної перевірки зменшувати податковий кредит з ПДВ за результатами розбіжностей з даними Єдиного реєстру податкових накладних, оскільки такі розбіжності є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг згідно пункту 201.10 Податкового кодексу України. Також, позивач зазначив, що пунктом 201.6 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів.

Суд не погоджується з такими висновками позивача оскільки копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних є податковою звітністю, щодо якої податковим органом може бути проведено камеральну перевірку..

Відповідно до пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно Листа Державної податкової адміністрації України від 23.03.2011 р. № 8073/7/16-1617 "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість" під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема: розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість: - арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків); - даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї; розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних; розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів; розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних; розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок; розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних); розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що акт камеральної перевірки № 55/15-222 від 15 серпня 2012 року ним не отримувався, тому позивачем 17 вересня 2012 року було направлено на адресу податкового органу листа вих. № 15 про надання вказаного акту /а. с. 11/. Листом від 03 жовтня 2012 року № 30120/10/10 Кременчуцька ОДПІ повідомила позивача про те, що зазначений акт направлено на податкову адресу ТОВ "Ісса ЛТД" рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що в свою чергу відповідає вимогам статті 42 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до положень статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Суд погоджується з доводами відповідача і з огляду на те, що в матеріалах справи наявна копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 28/, відповідно до якого позивачем отримано акт перевірки 20 серпня 2012 року.

Щодо посилання позивача про порушення відповідачем п. 58.1 ст.58 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до податкового повідомлення - рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій суд зазначає наступне.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається Порядком направлення органами податкової служби податкових повідомлень - рішень платнику податку", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року N 985 (втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року N 1236).

Разом з тим, направлення податковим органом на адресу ТОВ "ІССА ЛТД" оскаржуваного податкового повідомлення - рішення без відповідного розрахунку штрафних (фінансових ) санкцій не може бути підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що ТОВ "Бізнес КіТ" було видано позивачу податкову накладну № 249 від 30 травня 2012 року (товар бікроеласт ЕКП 4,0 сл. сір) на загальну суму 142 218 грн. 48 коп., в тому числі ПДВ у розмірі 23 703 грн. 08 коп., зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних 31 травня 2012 року /а. с. 43, 48, 69-71/.

Позивачем податковий кредит та червень 2012 року було сформовано, в тому числі, на підставі податкової накладної № 249 від 30 травня 2012 року на загальну суму 91 388 грн. 52 коп., в тому числі ПДВ 15 231 грн. 42 коп.

Позивач наполягав на тому, що податкова накладна, на підставі якої ним сформовано податковий кредит, є податковою накладною ТОВ "Бізнес КіТ" № 249 від 30 травня 2012 року на загальну суму 142 218 грн. 48 коп., в тому числі ПДВ у розмірі 23 703 грн. 08 коп. Не повне включення суми ПДВ до податкового кредиту позивач пояснював тим, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Тому, за твердженням позивача, ним було задекларовано у червні 2012 року суму ПДВ у розмірі 15 231 грн. 42 коп. за податковою накладною № 249 від 30 травня 2012 року.

Податковий орган в своїх запереченнях зазначив, що в декларації з ПДВ за червень 2012 року платником було задекларовано суму податкового кредиту в розмірі 26 198 грн. згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних від 24 липня 2012 року № 33943 в рядку 14 реєстру відображена накладна № 249 від 31 травня 2012 року на суму ПДВ 15 231 грн. 42 грн., виписана ТОВ "Бізнес КіТ" та не зареєстрована в ЄРПН, у зв'язку з чим ним було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення. Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що в акті перевірки № 55/15-222 від 15 серпня 2012 року було допущено технічну помилку, а саме: датою податкової накладної ТОВ "Бізнес КіТ" № 249 слід вважати не 31 травня 2012 року, а 30 травня 2012 року, але звертав увагу суду, що в будь-якому випадку податкової накладної з такими показниками у реквізитах, включеної до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано.

Оцінюючи доводи сторін суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, суд приходить до висновку, що платник податків має право на включення до податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що включення до складу податкового кредиту сум ПДВ можливе лише на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, з обов'язковими реквізитами відповідно до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Суд зауважує, що позивач мав право на включення до податкового кредиту за червень 2012 року суми ПДВ відповідно до податкової накладної ТОВ "Бізнес КіТ" № 249 від 30 травня 2012 року на загальну суму 142 218 грн. 48 коп., в тому числі ПДВ у розмірі 23 703 грн. 08 коп.

Разом з тим, податкова накладна ТОВ "Бізнес КіТ" № 249 від 30 травня 2012 року на загальну суму 91 388 грн. 52 коп., в тому числі ПДВ у розмірі 15 231 грн. 42 коп. у Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ТОВ "Ісса ЛТД" не мало права включати до складу податкового кредиту суми ПДВ, визначені податковою накладною, не зареєстрованою у ЄРПН, а тому, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ № 0004691502/1506 від 03 вересня 2012 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно твердження позивача про невідповідність оскаржуваних повідомлень - рішень формі "Р", яка затверджена додатком 2 "Порядку направлення органами податкової служби податкових повідомлень - рішень платнику податку", а саме: не зазначено номер та дату реєстрації, звітний період, за який подано декларацію суд зазначає, що відповідно до додатку 2 "Порядку направлення органами податкової служби податкових повідомлень - рішень платнику податку", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року N 985 (втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року N 1236) форма податкового повідомлення - рішення згідно з додатком 2 за наслідками перевірок (форма "Р") не передбачає зазначення номеру та дати реєстрації, звітний період, за який подано декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративному позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІССА ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 червня 2013 року.

Суддя Р.І. Молодецький