Рішення № 32294479, 02.07.2013, Краснопільський районний суд Сумської області

Краснопільський районний суд Сумської області

вул.Вокзальна, 18 смт.Краснопілля Краснопільський район Сумська область Україна 42400

Справа № 1808/1386/2012

провадження № 2/578/29/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2013 року Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.

за участю

секретаря судового засідання Литвин А.В.

позивача ОСОБА_1А

представника третьої особи ОСОБА_2

старшого прокурора прокуратури Краснопільський району Сумської області ОСОБА_3

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснопілля цивільну справу позовного провадження

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_4

третя особа служба у справах дітей Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому, посилаючись на норми статей 150, 164-170, 180 - 183 Сімейного кодексу України, просить суд позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно його дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також стягнути з відповідача на її користь аліменти на дітей в розмірі 1/3 частин від його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення найстаршою дитиною повноліття, щомісяця, починаючи стягнення з дня звернення до суду. Вимоги обґрунтовані тим, що на вихованні позивача знаходяться неповнолітні онуки, 1996 та 1998 років народження, батьками яких відповідно до свідоцтв про народження є ОСОБА_4 та її донька ОСОБА_7, померла у 2010 році. Після смерті матері онуки залишились проживати у родині позивача, відповідач проживає окремо в Російській Федерації, фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обовязків, не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, не цікавиться їх станом здоровя. Крім того, інвалідом не являється, інших утриманців не має, але матеріальної допомоги в добровільному порядку на утримання сина та доньки не надає.

У попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Відповідач у судове засідання не прибув, повідомлений Солнечногорським міським судом Московської області належним чином відповідно до умов Конвенції про правову допомогу від 22.01.1993 р. Направив до суду письмову заяву, в якій позов визнав і просив суд справу розглянути за його відсутності /ас. 55-60/.

Представник третьої особи вважала, що є всі підстави для задоволення позову та вказала, що Службою у справах дітей наданий Висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав стосовно дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Старший прокурор прокуратури Краснопільського району Сумської області ОСОБА_3, який брав участь у розгляді справи, вважав позовні вимоги обґрунтованими, оскільки відповідач з дітьми не спілкується, не цікавиться про їхній фізичний та духовний розвиток, контакту із дітьми ним не встановлено, речей та продуктів як допомоги по утриманню дітей не надає, щодо визначення днів та часу побачень з дітьми до суду чи до служби у справах дітей не звертався, тому є всі підстави для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_5 та сина ОСОБА_6

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем, рішення по справі може бути ухвалено судом у попередньому судовому засіданні у порядку ст. 174 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Матеріалами справи встановлено, що позивач є бабусею неповнолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 /ас. 7/.

З даних свідоцтв про народження / копії ас. 9-10 / вбачається, що відповідач є батьком дітей.

Мати дітей ОСОБА_7 померла 06 квітня 2010 року / копія ас. 12/.

Копією довідки про склад сімї, виданої виконавчим комітетом Хмелівської сільської ради Краснопільського району Сумської області 10 грудня 2012 року № 502 / ас. 32/, підтверджується, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживають разом із бабусею ОСОБА_1 та її дітьми, остання має земельну ділянку та веде підсобне господарство, перебуває на обліку у пенсійному фонді і отримує пенсію /ас. 29, 32-33/.

Відповідно до акту обстеження житлово побутових умов проживання сімї ОСОБА_1 від 06 березня 2013 року, діти проживають у сімї своєї бабусі, родина забезпечена всім необхідним, умови проживання дітей на належному рівні / ас. 28/.

Відповідно до характеристик виданих Хмелівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Краснопільської районної ради Сумської області діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 навчаються в даній школі, проявляють позитивне ставлення до суспільства, їх долею опікується бабуся ОСОБА_1 Батько проживає в іншій місцевості, і не займається вихованням дітей, не цікавиться шкільним життям та духовним розвитком, жодного разу не відвідав батьківські збори /ас. 22-24/.

Відповідач ОСОБА_4 проживає на території Російської Федерації, має мінливий заробіток /ас. 59-60/.

Згідно висновку № 64 від 20 квітня 2012 року Служби у справах дітей Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області, позбавлення батьківських прав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, є доцільним та таким, що відповідає інтересам дітей / копія ас. 34/.

Згідно висновку № 959/02-21 від 23 квітня 2012 року Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області як органу опіки та піклування, районна державна адміністрація вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, стосовно неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та таким, що відповідає інтересам дітей / ас. 35/.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З вимог ч.1 ст. 3 ЦПК України вбачається, що захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що правовідносини що склалися між сторонами, виникли із сімейних правовідносин, врегульовані нормами статей 150, 164, 165, 166, 181-183 СК України.

Згідно ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Як зазначено в Декларації ООН прав дитини (1959р.), «дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості».

Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р. передбачає, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. При цьому, виховання в сімї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.п.15, 16 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» - позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Визнані сторонами обставини суд вважає доведеними та такими, що не підлягають доказуванню на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України, тому визнання відповідачем предявленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

При постановлені законного та справедливого рішення суд враховує положення Європейської Конвенції "Про права дитини", в ч.2 ст.6 якої говориться, що держави учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини, а в ч.1 ст. 19 зазначено, що держава вживає всіх необхідних заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань по відношенню до дитини.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей (Страсбург, 25 січня 1996р.), з урахуванням вище викладеного та виходячи з інтересів дітей, суд вважає, що позовна вимога про позбавлення батьківських прав підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні доведено факт ухилення відповідача від виконання своїх обовязків по вихованню неповнолітніх доньки та сина, 1996 та 1998 років народження, що мало місце у відсутності піклування про їх фізичний і духовний розвиток, у відсутності спілкування з дітьми в обсязі, необхідному для їх морального самоусвідомлення, не виявленні інтересу до їх внутрішнього світу, не здійснення медичного догляду.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюється судом як ухилення відповідача як батька від виховання дітей з його винної поведінки, свідомого нехтування своїми обовязками.

При цьому суд погоджується з висновком органу опіки та піклування, оскільки він є обґрунтованим і відповідає інтересам дітей.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України надіслати копію рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 1210 гривень, з 1 грудня 1286 гривень.

Оскільки діти проживають разом з позивачем і потребують коштів на утримання, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частин від його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення найстаршою дитиною повноліття, щомісяця, починаючи стягнення з дня звернення до суду. При цьому, відповідач не надав суду доказів щодо його стану здоровя, наявності інших утриманців, які враховуються при визначенні розміру аліментів, чим не виконав вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, і судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 13 грудня 2012 року.

Враховуючи наведене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 367 ЦПК суд допускає негайне виконання рішення у межах платежу за один місяць.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому ст. 88 ЦПК України відповідно до Закону України «Про судовий збір». При цьому, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому, суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджений судовий збір за подання позовної заяви про позбавлення батьківських прав в розмірі 107 грн. 30 коп. та 229 грн. 40 коп. в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 28 - 61, 79, 88, 130, 174, 209, 212, 214 215, 217- 218, 294, 367 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця селища ГолубоєАДРЕСА_1 Російської Федерації, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, працездатного, офіційно не працюючого, позбавити батьківських прав відносно дітей: доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження село Хмелівка Краснопільського району Сумської області, зареєстрованої виконкомом Хмелівської сільської ради Краснопільського району Сумської області, актовий запис за № 10 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження село Хмелівка Краснопільського району Сумської області, зареєстрованого виконкомом Хмелівської сільської ради Краснопільського району Сумської області, актовий запис за № 04, залишивши дітей на вихованні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України надіслати копію рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дітей.

Стягувати на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_4 аліменти на дітей: доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частин від його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення найстаршою дитиною повноліття, щомісяця, починаючи стягнення з 13 грудня 2012 року.

В силу ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах платежу за один місяць у сумі 726 гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_4 107 (сто сім) гривень 30 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України в УДКСУ у Краснопільському районі Сумської області, код одержувача за ЄДРПОУ 37938125, ГУ ДКСУ в Сумській області, МФО 837013, рахунок одержувача 31217206700172, код класифікації доходів бюджету 22030001, у графі призначення платежу вказати Судовий збір за позовом ОСОБА_1, Краснопільський районний суд Сумської області, код ЄДРПОУ 02886373.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу і рішення за цією скаргою не скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяА. І . Косар

Повний текст рішення виготовлено 08 липня 2013 року о 16.00 год.