Рішення № 32294285, 10.07.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/197/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Ярова Л.С.

Спори, що виникають із договорів найму (оренди) Доповідач Кодрул М. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

10.07.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Кодрула М.А.

суддів: Черненко В.В., Чорнобривець О.С.

при секретарі: Донець А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай"на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай"про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до СТОВ "Урожай" про визнання недійсною додаткової угоди від 05.05.2011 року до укладеного між ними договору оренди землі від 01.03.2005 року. Посилався на те, що він є власником земельної ділянки розміром 5,07 га, що підтверджується державним актом на право власності на дану земельну ділянку серії ІІ-КР №041103. 01.03.2005 року між ним та СТОВ "Урожай " було укладено договір оренди землі терміном на 10 років. Наприкінці 2011 року йому стало відомо про існування додаткової угоди до договору оренди землі від 05.05.2011 року, відповідно до якої змінився строк дії договору оренди. та розмір орендної плати. Вважає оспорюваний правочин (додаткову угоду) сфальсифікованим, оскільки дія договору оренди землі визначена до 2015 року. Цією угодою порушена процедура укладення договору на новий строк, а саме відсутній лист-повідомлення про намір продовжити дію договору, викликає сумнів справжність його підпису Просив визнати недійсною додаткову угоду від 05.05.2011 року до договору оренди землі від 01.03.2005 року, оскільки вона суперечить його волі та не спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені нею.

Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2012 року позов задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 05.05.2011 року, укладену між ОСОБА_2. та СТОВ ''Урожай'', вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі СТОВ "Урожай" ставиться питання про скасування судового рішення з підстав порушення судом норм процесуального і матеріального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначається, що суд дійшов помилкового висновку про невідповідність додаткової угоди вимогам Закону України "Про оренду землі" та відсутність волевиявлення сторін на реальне настання правових наслідків.

Колегія суддів, в межах, предбачених ст.303 ЦПК України, дослідивши обставини, на які сторони посилались в обгрунтування своїх доводів і заперечень, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 01.03.2005 року між сторонами по справі укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. 05.05.2011 року між ними укладена додаткова угода до договору оренди землі, за умовами якої вносились зміни в розділи ''Строк дії договору'' та ''Орендна плата''. Підставою для укладення додаткової угоди зазначено необхідність приведення договору у відповідність до Указу Президента ''Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок (часток, паїв)'' від 19 серпня 2008 року №725/2008. Згідно додаткової угоди встановлено, що договір укладено на 10 років (з моменту державної реєстрації додаткової угоди, разом з тим у п.43 договору оренди землі від 01.03.2005 року зазначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с.10). Суд вважав очевидним факт, що у договорі існують два пункти, які суперечать один одному: п.8 договору оренди землі вже із змінами передбачає, що договір оренди землі укладено на 10 років (з моменту державної реєстрації додаткової угоди), а п. 43 цього ж договору передбачає чинність з моменту державної реєстрації договору оренди землі від 01.03.2005 року. Тому зміст договору оренди від 01.03.2005 року вже із змінами суперечить як Цивільному кодексу України, так і іншим актам цивільного законодавства, зокрема Закону України ''Про оренду землі''.

З досліджених у судовому засіданні відомостей та довідок про отримання орендної плати суд вважав доведеним, що отриманий орендодавцем розмір орендної плати за 2009 та 2010 роки склав 3 відсотки від вартості земельної ділянки, а за 2011 рік - 4 відсотки (а.с. 35). Пунктом 13 договору оренди землі від 01.03.2005 року передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. Невід'ємною частиною договору оренди землі від 01.03.2005 року зазначена угода про визначення орендної плати, яка відсутня в додатках до договору оренди. Згідно умов додаткової угоди від 05.05.2011 року орендна плата мала складати 3 відсотки від проведеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Проте, з довідки СТОВ ''Урожай'' № 24 від 20.06.2012 року вбачається, що нарахована та виплачена орендна плата ОСОБА_2 в 2011 році складала 4 відсотки від вартості земельного паю № 116 розміром 5,07 га, що більше ніж це передбачено додатковою угодою.

Суд першої інстанції, оцінюючи доводи позивача про те, що він підписав лише договір оренди землі від 01.03.2005 року, проте сумнівається у справжності свого підпису в додатковій угоді зазначив, що відсутні належні докази відсутності волевиявлення при підписанні додаткової угоди до договору оренди землі від 05.05.2011 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що додаткова угода до договору оренди землі від 05.05.2011 року укладена з порушенням вимог статті 203 ЦК України, оскільки її зміст суперечить актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, та вона не була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені нею. Зміст договору оренди з урахуванням внесених оспорюваною угодою змін та доповнень суперечить як Цивільному кодексу України, Закону України ''Про оренду землі'', так і іншим актам цивільного законодавства.

Колегія суддів вважає ці висновки помилковими, а рішення суду таким, що не відповідає вимогам норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 1 березня 2005 року між ОСОБА_2 та СТОВ "Урожай" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець -ОСОБА_2 надає, а орендар - СТОВ "Урожай" приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Молдовської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, загальною площею 5,07 га ріллі. У відповідності до п.п. 8, 9, 12-а, 13 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1,5% від вартості земельної ділянки в грошовій формі, що складає 671 грн. в рік, яка може щорічно у визначених сторонами випадках переглядатись, строк дії договору становить 10 років. Договір зареєстровано в Голованівському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в книзі №4 вчинено запис від 29 червня 2005 року за № 359. Додатковою угодою №67 до вказаного договору оренди землі, укладеною між сторонами від 05.05.2011 року, внесено зміни в частину "Строк дії договору" п.8, зазначивши, що договір укладено на 10 років (з моменту державної реєстрації додаткової угоди), та в п.9 "Орендна плата"- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від проведеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказано, що додаткова угода набирає чинності з моменту державної реєстрації та є невід"ємною частиною договору оренди землі. Дана додаткова угода зареєстрована у відділі Держкомзему у Голованівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №352148564000031 від 05.05.2011 року.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За приписами ст.ст. 13, 15 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на момент укладення вищенаведеного договору, договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі, а статтею 18 Закону встановлено, що договір оренди землі набуває чинності після його державній реєстрації.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених статтею 15, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що оспорювана додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, укладена у письмовій формі, пройшла відповідну державну реєстрацію, позивач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення позивача було спрямоване на укладення зміну і доповнення договору оренди землі.

Між позивачем та відповідачем при її укладенні погоджено усі істотні умови, у тому числі строк дії оренди землі та розмір орендної плати, що підтверджується підписами.

Тобто, керуючись умовами додаткової угоди до договору оренди землі , з яких сторони дійшли до згоди, можна зробити висновок, що строк дії договору оренди фактично продовжено, оскільки вказано інший термін початку його дії.

У ч.1 ст.627 ЦК України проголошено принцип свободи договору та передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В цивільному законодавстві розмежовуються поняття строку договору та набрання чинності договором.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов"язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Тобто, строком договору є час його чинності (обов"язковості). Протягом цього періоду часу сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов"язки відповідно до договору. Строк дії договору визначається на розсуд сторін, якщо тільки в законі чи акті державного органу, обов"язкового для сторін, не обмежується строк його чинності.

Відповідно до ст.640 ЦК України моментом укладення договору є момент одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді другої сторони про прийняття цієї пропозиції. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації. Строк чинності договору обумовлює й строк чинності зобов"язання, що виникло з цього договору.

Визначення моменту в часі, з настанням якого договір вважається укладеним, є важливим з огляду на ряд обставин. З ним пов"язується початок дії договору (ч. 2 ст. 631 ЦК України), набуття сторонами цивільних прав та обов"язків, можливість настання відповідальності за порушення умов договору, на відносини сторін поширюється дія норм закону, інших актів цивільного законодавства, що стосуються даного виду договору.

В Законі України "Про оренду землі" передбачено особливості вказаних договорів. Цей закон також розмежовує поняття строку договору та набрання чинності договором. Згідно з ч. 1 ст. 15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі є: об"єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди.

Згідно зі ст.9 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

У ст.18 цього Закону передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Вимога про державну реєстрацію договору оренди та наслідки такої реєстрації вказані у ст.20 Закону. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, сторони визначилися з усіма істотними умовами договору оренди, у тому числі і строком дії договору.

Доказів того, що укладення додаткової угоди, якою внесено зміни до істотних умов договору оренди (строк дії договору та орендна плата) відбулося з порушенням вимог закону або договору, за відсутності волевиявлення позивача, матеріали цивільної справи не містять.

Чинне цивільне законодавство, як ЦК України, так і Закон України "Про оренду землі", не наділяє повноваженнями будь-яких осіб, окрім сторін, вирішувати вказане питання, оскільки у цивільних правовідносинах діє принцип свободи договору, який є основоположним.

Не може бути підставою для визнання недійсною оспорюваної угоди те, що відповідач сплачує орендну плату в більшому розмірі, ніж передбачено договором і узгоджено сторонами, тому що дії по виплаті орендної плати стосуються її виконання, а не укладення, тоді як правове значення для визнання правочину недійсним має додержавння його сторонами вимог закону саме при його укладенні, а не виконанні.

Згідно висновку експерта від 24 квітня 2013 року № 86 підписи в графі „Орендодавець" в трьох примірниках додаткової угоди № 67 до договору оренди землі від 05.05.2011 року виконані ОСОБА_2

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи позивача щодо порушення вимог закону при укладенні оспорюваної додаткової угоди та про те, що він не підписував додаткову угоду, не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до п.п.2-4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Частиною першою вказаної статті визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В судовому засіданні апеляційного суду представник сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" надав оригінал квитанції про оплату експертизи в сумі 2250 грн. 24 коп. та просив стягнути ці судові витрати, тому з позивача на користь відповідача необхідно стягнути понесені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" задовольнити.

Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада

2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай", код ЄДРПОУ 05527278, понесені судові витрати в сумі 2250 грн. 24 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.

Головуючий суддя

Судді: