Рішення № 32289737, 09.07.2013, Харцизький міський суд Донецької області

0550/11599/2012

2/248/1619/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

судді Носовської Л.О.

при секретарі Тарасової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідачів з позовною заявою , яку уточнив, та в якій просить стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди - 16 104,45 грн., з відповідача ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн., а також повернення судових витрат.

Позов обґрунтовує тим, що йому на праві власності належить автомобіль ВАЗ 21053 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1. 09 червня 2011року в 15 годин 20 хвилин в місті Харцизьку по вулиці Огарьова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу позивача та транспортного засобу МАЗ 54328, державний номер НОМЕР_2 з причепом ОДАЗ 9370, реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить відповідачу ОСОБА_2 , та яким без достатніх правових підстав керував відповідач ОСОБА_3, внаслідок чого автомобіль позивача отримав значні механічні ушкодження.

Постановою Харцизького міського суду Донецької області від 21 липня 2011р., винним в скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди визнаний відповідач ОСОБА_3, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

В результаті зіткнення автомобіль позивача отримав механічні ушкодження та фактично знищений. Висновком авто-товарознавчого дослідження встановлено, що вартість відновлювального ремонту його автомобілю становить 31042,08грн. , а ринкова вартість автомобілю становить 16104,45грн., тобто, вартість ремонту перевищує вартість автомобіля. У звязку з цим вважає, що ремонт автомобіля є економічно недоцільним, у звязку із чим просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , який є володільцем автомобіля, у відшкодування матеріальної шкоди 16104,45грн.

Крім того, вважає, що діями відповідача ОСОБА_3 , який керував автомобілем та з вини якого сталось ДТП, йому спричинена моральна шкода, оскільки в результаті ДТП було фактично знищено автомобіль, яким він, являючись людиною похилого віку , яка страждає хронічними захворюваннями, постійно користувався, і який був основним засобом його пересування . Втрата автомобіля позбавила його засобу пересування, та негативно вплинула на його душевний стан, він хвилювався, нервував, втратив спокій та рівновагу. У звязку з цим порушився звичний спосіб його життя, для організації якого він змушений був докладати додаткових зусиль, витрачав час для здійснення дій, направлених на відновлення своїх прав, а саме, звертатися до експертів, страхових компаній, суду. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

Вважає, що відповідачі повинні відповідати за завдану йому шкоду, так як ПАТ «Страхова група «ТАС» відмовила йому у здійсненні виплати за завдану шкоду, оскільки ОСОБА_3 ,який був визнаний винним в ДТП, не був застрахований, а застрахована особа відповідач ОСОБА_2, не здійснював керування транспортним засобом в момент ДТП і не визнаний винним у його вчиненні.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився по невідомим причинам, про час слухання справи повідомлявся належним чином, від нього не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутності.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача ОСОБА_3 на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснив, що являється приватним підприємцем, та здійснює господарську діяльність на території, яка розташована на вулиці Огарьова міста Харцизьку, якою користується сам та надає в оренду іншим особам, а саме, частину території орендував ОСОБА_3В, який ремонтував автомобілі , частину під приміщення магазина будівельних матеріалів , та цеху по виготовленню меблі. Дана територія огороджена, а в нічний час охороняється собаками. Крім того, йому належить транспортний засіб МАЗ 54328, державний номер НОМЕР_2 з причепом ОДАЗ 9370, реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував водій ОСОБА_4 Даний автомобіль заводиться з допомогою кнопки, а не ключа. 08 червня 2011 року водій залишив машину на території, та не закрив на ключ двері кабіни, оскільки вказані двері взагалі не зачиняються на замок, машина стоїть на огородженій території підприємства та охороняється вночі.. Проте, 09 червня 2011 року, коли ОСОБА_2 був за межами міста , ОСОБА_3 без дозволу, щоб відігнати авто , не маючи навичків керування такою вантажною машиною,яка одразу після натиску на кнопки , педалі не заводиться і не гальмує, сів за кермо вказаного автомобіля, в ході руху якого не впорався з керуванням, та пошкодив належний ОСОБА_1 транспортний засіб , який стояв там же на території. Вважає, що відповідати за спричинену ОСОБА_1 матеріальну шкоди повинен ОСОБА_3, оскільки саме він винен у вчиненні ДТП.

Суд знаходить позов обґрунтованим і підлягаючим частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить транспортний засіб ВАЗ 21053 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САЕ №065569, виданого 29 жовтня 2010 року ВРЕВ міста Харцизька.

Постановою Харцизького міського суду Донецької області від 21 липня 2011 року встановлено, що 09 червня 2011 року, о 15 годин 10 хвилин, ОСОБА_3, в місті Харцизьку, по вулиці Огарьова, керував транспортним засобом «МАЗ», державний номер НОМЕР_2 з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_4, в порушення п. 2.3., 12.1., 12.3., 13.1. ПДД України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою , не врахував стан транспортного засобу, не зміг постійно контролювати його рух, та безпечно керувати ним, в результаті чого вчинив зіткнення з транспортним засобом «ВАЗ», держ.номер АН 3192 ВЕ, та з іншими автомобілями, які знаходились поблизу з автомобілем МАЗ, в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, та підвергнуто штрафу на користь держави в розмірі 340 грн.

З пояснень ОСОБА_3 в протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст..124 КУпАП та особистих пояснень до цього протоколу вбачається , що він , керуючи автомобілем МАЗ , скоїв наїзд на автомобіль ВАЗ , вину визнає. »МАЗ» перешкоджав виїзду його авто , тому він без дозволу власника сів в кабіну , яка була відкрита, та вирішив відігнати машину в сторону. Завів машину та почав рух вперед, а коли прийшов час гальмувати ,нажав педаль , але машина продовжила рух, та наїхала на автомобіль ОСОБА_1./ а.с.66-67/

Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу , автомобіль НОМЕР_5 , 1992 року випуску , та напівпричеп, реєстраційний номер НОМЕР_4, належать на праві власності ОСОБА_2

Згідно ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» / далі Закон/ здійснюється страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.

Відповідно до ст. 5 Закону, обєктом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоровю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 6 Закону передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи застрахованої за договором страхування.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована ПАТ «Страхова група «ТАС» згідно страхового полісу ВЕ/7845655 від 08 листопада 2010 року на забезпечений автомобіль МАЗ 54328, державний номер НОМЕР_2.

Позивач звертався до ПАТ «Страхова група «ТАС» та до Моторного (транспортного) страхового бюро України з приводу відшкодування заподіяної в результаті ДТП шкоди.

Листом від 14 вересня 2011 року ПАТ «Страхова група «ТАС» відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування у звязку з тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, який визнаний винним в ДТП за участю забезпеченого договором страхування транспортного засобу за Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності ВЕ /7845655 від 08 листопада 2010 року, не застрахована. З даного листа вбачається, що ОСОБА_3 надав пояснення, в якому зазначив, що працюючи слюсарем у ФОП «Заопарт» , хотів відігнати автомобіль МАЗ 543228, державний номер НОМЕР_2 на декілька метрів, не маючи доручення на право керування цим автомобілем, і таким чином допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21053 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1..

Листом від 09 листопада 2011року Моторне (транспортне) страхове бюро України відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, так як неможливо встановити , чи була застрахована цивільно-правова відповідальність особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Таким чином, судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3, який був визнаний винним в ДТП, не була застрахована, а застрахована особа відповідач ОСОБА_2 не здійснював керування транспортним засобом в момент ДТП і не визнаний винним в ньому. Дорожньо-транспортна пригода, яка сталась 09 червня 2011 року, не є страховим випадком згідно вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому страхова компанія не може нести відповідальності за завдану майнову шкоду.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що працює у приватного підприємця ОСОБА_2 , та 8 червня 2011 року виконував роботу водія на автомобілі НОМЕР_5 з напівпричепом. Даний автомобіль приводиться до руху за допомогою кнопки, ключі запалення відсутні. Для управління цим авто потрібні відповідні навички , зокрема, для зупинки машини потрібен певний час. 8 червня 2011 року він, закінчивши працювати, поставив автомобіль на огородженій території, яка належить ОСОБА_5, двері від кабіни на ключ не закривав, просто захлопнув. Ключ від кабіни вказаної машини йому взагалі не надавали. З 9 червня 2011 року свідок був у відпустці , а ОСОБА_5 виїздив в інше місто. Частину території у ОСОБА_2 орендували, в тому числі , ОСОБА_3. Потім свідку стало відомо,що трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю даного автомобіля, за кермо якого без дозволу, сів ОСОБА_3.

Висновком авто-товарознавчого дослідження спеціаліста від 10 жовтня 2011 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту ВАЗ 21053 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1 становить 31 042, 08 грн., загальна вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля ВАЗ 21053 ЗНГ, держномер АН 3192 ВЕ , становить 16 748,63 грн.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачене відшкодування в меншому чи більшому розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її спричинила.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа , яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом , іншим об,єктом , завдала шкоди діяльністю щодо його використання , зберігання або утримання , зобов,язана відшкодувати її на загальних підставах.

Частина 4 ст.1187 ЦК України наголошує, що якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди , завданої джерелом підвищеної безпеки» особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не відповідає за шкоду, завдану цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, (наприклад, у разі незаконного заволодіння транспортним засобом), внаслідок непереборної сили (наприклад, у разі стихійного лиха), а не з його вини.

Особи, які вчинили ці протиправні дії (неправомірно заволоділи транспортним засобом, механізмом або іншим обєктом), відшкодовують шкоду на загальних підставах цивільно-правової відповідальності особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки. Коли цьому сприяла недбалість її власника або володільця (не була забезпечена належна охорона тощо), відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, яка неправомірно заволоділа цим джерелом, і на його власника або володільця у частці відповідно до ступеня вини кожного з них, з урахуванням обставин, що мають істотне значення (частина 4 статті 1187 ЦК України).

В судовому засіданні не доведено, що шкода було завдана внаслідок непереборної сили або умислу позивача. Навпаки, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , являючись володільцем джерела підвищеної небезпеки, не забезпечив належну охорону транспортного засобу, а саме, автомобіль, який не потребує ключів запалення та приводиться до руху при натисканні на кнопку, було у відкритому стані, без закриття на замок дверей кабіни, залишено на території підприємства, вільний доступ до якої мають сторонні особи, що призвело вільний доступ до автомобілю відповідача ОСОБА_3

З урахуванням наведеного суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 допустив недбалість з утримання транспортного засобу , тому частково повинен нести відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки .

При визначенні розміру відшкодування / частки/ суд враховує ступень вини власника транспортного засобу - ОСОБА_2 та особи , яка безпосередньо спричинила ДТП- Чуйка ОВ , конкретні вищезазначені обставини справи , які мають істотне значення ,та вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування шкоди 3000 грн., що становить 33,7% від суми позову. (16 104,45 : 3)

Частиною 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача, який не ставить питання про стягнення матеріальної шкоди з відповідача ОСОБА_3, а просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкод в повному обсязі, підлягають частковому задоволенню в розмірі 3000 грн , а в іншій частини позову про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_2 слід відмовити.

Також, суд вважає, що діями відповідача ОСОБА_3 позивачу завдано моральну шкоду.

Частиною 1 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Суд вважає, що факт спричинення моральної шкоди позивачу наявний, оскільки він несе моральні страждання внаслідок втрати майна , яке також було його засобом пересування, так як позивач являється людиною похилого віку та страждає рядом хронічних захворювань. Втрата автомобіля призвела його до душевних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч. 3 даної статті моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування,а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд вважає, що моральна шкода завдана позивачу підлягає відшкодуванню відповідачем ОСОБА_3, якого постановою суду визнано винним в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено майно позивача.

Факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача ОСОБА_3 та факт отримання автомобілем позивача механічних пошкоджень підтверджується постановою Харцизького міського суду від 21 липня 2011 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності, тобто наявний причинний звязок між дорожньо-транспортною пригодою та наслідками аварії, що відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України є правовими підставами для відповідальності відповідача ОСОБА_3 за завдану позивачу моральну шкоду.

Визначаючи розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує характер та об'єм його фізичних, душевних страждань від пошкодження автомобіля, та втрати засобу пересування, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а також те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача майже вдвічі перевищує ринкову вартість транспортного засобу, і вважає, що у відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 , виходячи з міркувань розумності, виваженості , та справедливості потрібно стягнути з відповідача ОСОБА_3 5 000 грн.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові

витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем було витрачено на оплату за надання правової допомоги у зв,язку з складанням позовної заяви до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 / первісної та зміненої / 500 грн, тобто до кожного по 250 грн, що відповідає вимогам Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу «, та 1000 грн за участь в судовому засіданні. Після скасування заочного рішення суду від 21 січня 2013 року , захисник не приймав участь в судовому засіданні , тому вимоги про стягнення 1000грн є безпідставними.

У зв,язку із тим, що позовні вимоги позивача , заявлені до відповідача ОСОБА_2 задоволено судом частково (33,7% від суми позову) суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача повернення судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог , а саме, з повернення судового збору 72,32 грн. ( 214,60 грн х 33,7%) , та за надання правової допомоги 84,25 грн. ( 250 грн х 33,7%), загалом, 156,57 грн..

Позовні вимоги , заявлені до відповідача ОСОБА_3 задоволені частково /5000 грн це 50% від ціни позову 10000 грн / , і з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути повернення судового збору - 114,30 грн., та за надання правової допомоги 125 грн., ( 250 грн х50%), загалом 239,30 грн.

Керуючись ст.ст. 23,1166,1167,1187 ЦК України, ст.ст.10,11, 60, 88,213-215, 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_6, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_7, у відшкодування матеріальної шкоди 3000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_7 у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 72,32 грн., за надання правової допомоги 84, 25 грн., всього 156,57 грн

Стягнути з ОСОБА_3, на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 114,30 грн., за надання правової допомоги 125 грн., всього 239,30 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя: