Рішення № 32289210, 05.07.2013, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1438/13-ц

Провадження №2/173/785/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого - судді Шевченко О.Ю.

при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 29 грудня 2008 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір. Відповідно до Генерального договору про відступлення прав за кредитними договорами від 6 жовтня 2008 року відкрите акціонерне товариство «Плюс Банк», який перейменовано у публічне акціонерне товариство «Плюс Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» придбав у товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс» права кредитора за вищевказаним кредитним договором.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 2369 грн. 90 коп. зі сплатою 0,08216%. Протягом дії договору боржник систематично порушувала терміни сплати кредиту та відсотків за його користування. Таким чином, у звязку з неналежним виконанням умов договору станом на 29 березня 2013 року борг відповідача перед позивачем становить 9759 грн. 15 коп., а саме: прострочений борг 2270 грн. 76 коп.; 2197 грн. 14 коп. прострочені проценти; 118 грн. 39 коп. нарахована плата за кредитне обслуговування; 796 грн. 20 коп. прострочена плата за кредитне обслуговування; 4291 грн. 66 коп. пеня за несвоєчасне погашення платежів; 85 грн. віндікаційні витрати, які позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь.

Позивач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.22).

Відповідач позов визнала, просила суд зменшити розмір заборгованості. Підтвердила, що повністю не погасила заборгованість.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

29 грудня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0352/Н11/95/0066631, згідно з умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 2369 грн. 90 коп. на строк до 1 липня 2010 року з умовами сплати відсотків за його користування 0,0821% за кожен день користування кредитом. Договором також було передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту 0,99% за кожний місяць користування кредитом (п. 4.1). Пунктом 4.3 Договору було передбачено графік погашення заборгованості, яким було передбачено щомісячний платіж (з урахуванням суми частини кредиту, процентів за користування кредитом та щомісячної комісії) 204 грн. 91 коп. (а.с.9).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Уклавши із товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності ОСОБА_1 порушила договірні зобов`язання, що призвело до виникненя заборгованості, яка станом на 29 березня 2013 року становить 5382 грн. 49 коп.: прострочений борг 2270 грн. 76 коп.; 2197 грн. 14 коп. прострочені проценти; 118 грн. 39 коп. нарахована плата за кредитне обслуговування; 796 грн. 20 коп. прострочена плата за кредитне обслуговування. Окрім того згідно розшифровки заборгованості відповідач в рахунок повернення кредиту та сплати відсотків за весь час сплатила лише 1005 грн. (а.с.24-29).

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Умовами договору передбачено відповідальність за невиконання зобовязання. Так п. 5.1 встановлено, що при порушені Позичальником строків сплати кредиту, передбачених обовязковим графіком платежів, Кредитодавець має право нарахувати пеню, а Позичальник зобовязується сплатити пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення. Згідно з розрахунком позивача (а.с.6) за порушення строків повернення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом відповідно до умов договору станом на 29 березня 2013 року нараховано пеню в сумі 4291 грн. 66 коп.

На підставі Генерального договору про відступлення прав за кредитними договорами товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс» від 6 жовтня 2008 року в кредитному зобовязанні відбулася заміна кредитора: з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс» на публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» (який є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Плюс Банк») (а.с. 10,13).

Доказів повернення кредиту на день ухвалення рішення сторонами суду не надано. У звязку з цим суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитними коштами та пені законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобовязання довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів, які б підтвердили наявність правових підстав для стягнення з відповідача віндікаційних витрат в сумі 85 грн.

У звязку з цим, суд вважає, в цій частині вимоги позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що позов задоволено частково, а тому згідно з ч.1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 212-215, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ін.н. НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (р/р 29090500033016.980 в ПАТ «Ідея Банк», МФО 336310, код ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Львів) заборгованість за кредитним договором у сумі 9674 грн. 15 коп.:

2270 грн. 76 коп. заборгованість за кредитом;

2197 грн. 14 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом;

118 грн. 39 коп. нарахована плата за кредитне обслуговування;

796 грн. 20 коп. прострочена плата за кредитне обслуговування;

4291 грн. 66 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором;

та судові витрати у розмірі 227 грн. 40 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, проте не були присутні під час проголошення рішення суду мають право оскаржити його протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко