Вирок № 32287857, 10.07.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/975/13- к

Пр. № 1-кп/643/42/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2013 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді - Зінченко Ю.Є.

за участю секретаря - Колтур Я.С.

прокурора - Садловського І.Е., Пузікова Д.В.

захисника - ОСОБА_1

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

потерпілого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Московського районного суду м. Харкова кримінальне провадження з обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід № НОМЕР_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, освіта середньотехнічна, неодруженого, не працюючого, раніше засудженого: 12.04.2010 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 13.03.2012 року постановою Жовтневого районного суду м. Харкова достроково звільнений в порядку ст. 81 КК України на не відбутий строк 4 місяці, зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, місце народження: м. Харків, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, офіційно не працюючого, раніше засудженого: 18.02.2008 року Чугуївським місцевим судом Харківської області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, 14.06.2012 року звільнений по відбуванню терміну покарання, зареєстрований: АДРЕСА_4, мешкає: АДРЕСА_2,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, місце народження: м. Харків, українець, громадянин України, освіта середня, неодружений, офіційно не працює, раніше судимий: 06.05.2008 року Ленінським районним судом м. Харкова за ст.ст. 307 ч.2, 317 ч.1 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, 30.07.2012 року був звільнений постановою Жовтневого районного суду м. Харкова за ст. 81 КК України умовно-достроково на не відбутий строк 6 місяців 17 днів, який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_3,

всіх у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

В вечорі 27 жовтня 2012 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 раніше знайомі між собою, зустрілися біля клубу «Плазма» розташованого за адресою м. Харків, пр. Тракторобудівників, 89-В з метою відпочити та вжити алкогольні напої.

Не будучи допущенними службою охорони до клубу «Плазма», за ініціативи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішили спільно прогулятись на території мікрорайону де розташований нічний клуб «Плазма». Під час прогулянки в них раптово виник намір спрямований на заволодіння чужим транспортним засобом з метою подальшої поїздки до м. Чугуєва Харківській області.

Так, 28.10.2012 року близько 00.30 годин, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою, спільно і в групі з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи у дворі будинку № 85-Б по пр. Тракторобудівників у м Харкові, знайшли припаркований біля під'їзду будинку автомобіль ВАЗ 21053, 1994 року випуску, д.н. НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_3, що належить ОСОБА_5 вартістю згідно висновку авто-товарознавчої експертизи № 11480 з від 23.11.2012 року 17518,46 грн.

На виконання спільного умислу, діючи проти волі власника автомобіля, ОСОБА_2 намагався користуючись наявними у нього при собі кількома ключами та наданим ОСОБА_3 ключем від квартири відкрити замок лівої передньої двері автомобілю і з боку сидіння водія проникнути в автомобіль. При проведенні цих дій, ОСОБА_2 користувався раніше приготованими рукавицями.

Оскільки використовуваними ключами їм не вдалося відкрити замок дверей, то після цього ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з застосуванням фізичної сили відчинили задні ліві двері і проникли у салон автомобілю. Далі діючи сумісно з метою запуску двигуна, витягли дроти з замку запалювання, але їм не вдалося запустити двигун автомобілю.

Діючи на виконання спільного злочинного наміру вказаної групи осіб, спрямованого на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 застосовуючи спільно фізичну силу, відкотили автомобіль з його місцезнаходження на значну відстань, на ділянку землі біля середньої школи №25 м. Харкова за адресою пр-т Тракторобудівників, буд. №87-Б у м. Харкові, де продовжили вживати спільні дії, спрямовані на незаконне заволодіння автомобілем.

Докотивши автомобіль ВАЗ-21053 д.н. НОМЕР_2 на земельну ділянку біля вказаної школи, ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжили дії з виконання спільної змови щодо незаконного заволодіння автомобілем.

Оскільки двигун не запускався, ОСОБА_2 діючи спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відкрили капот двигуна автомобілю, де виявили відсутність необхідного для запуску двигуна акумуляторної батареї.

У зв'язку з чим ОСОБА_2, сидячи за кермом водія, попросив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 штовхати автомобіль для того, щоб під час примусового руху запустити двигун автомобіля без використання акумулятора.

Під час вказаних дій, мимо місця події проходив громадянин ОСОБА_6, який побачив, що одна невідома особа сидить на місці водія у салоні автомобілю, а двоє невідомих осіб відкрили капот автомобілю і удвох оглядають двигун автомобілю.

ОСОБА_6, впізнавши автомобіль, належний його сусіду ОСОБА_5 негайно повідомив останнього про те що його автомобілем намагаються заволодіти.

Після чого ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 негайно прибули на місце події. Побачивши їх ОСОБА_2 та ОСОБА_4 втекли з місця скоєння злочину, а ОСОБА_3 був затриманий вище зазначеними громадянами, які викликали наряд міліції. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 також були затримані у цей же день.

Згідно висновку авто-товарознавчої експертизи № 11480 від 23.11.2012 року розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням власнику автомобілю ВАЗ 21053 1994 р.в. д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5, становить: матеріальна шкода, заподіяна потерпілому за пошкодженням автомобілю складає 139 гривень 00 копійок, та сума витрат для відновлювального ремонту складає 270 гривень 13 копійок.

Допитані в суді у якості обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свою провину у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України визнали повністю, у скоєному щиро розкаялися. Давати пояснення та відповідати на запитання стосовно обставин скоєння кримінального правопорушення, використовуючи свої процесуальні права відмовились, посилаючись на те, що повністю згодні з тими обставинами скоєння ними кримінального правопорушення, які викладені у обвинувальному акті, та немає сенсу все повторювати. Цивільний позов визнали у повному обсязі.

Окрім повного визнання своєї провини у скоєнні кримінального правопорушення обвинуваченими, їх вина повністю доказана сукупністю досліджених судом доказів, а саме:

Потерпілий ОСОБА_5 показав у суді, що у ніч з 27 на 28 жовтня 2012 року належний йому автомобіль ВАЗ 21053 стояв біля під'зду будинку, де він мешкає. Акумулятор з машини він на ніч забрав, щоб зарядити його. У пів на першу годину ночі у двері його квартири постукав сусід ОСОБА_6 та повідомив, що належний йому автомобіль намагаються угнати. Він та ОСОБА_6 вибігли на вулицю. У цей же момент до під'їзду під'їхало такси, з якого вийшов сусід ОСОБА_8. Сусід ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля та проїхав на територію школи, став перед його автомобілем, щоб перешкоди його руху. Викрадачі побігли в різні сторони, він побіг за одним з них, але не наздогнав. Коли повернувся, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 тримали першого - ОСОБА_3, він лежав на землі, він був у нетверезому стані. Вони його підняли з землі, і він, ОСОБА_5, почав питати, хто були інші, ОСОБА_3 захотів дзвонити адвокату, але потерпілий не дозволив та забрав телефон. ОСОБА_3 сказав, що з ним було двоє, один мешкає на Салотовці, інший на Холодній горі. Приблизно через годину біля клубу «Плазма» затримали ОСОБА_2. В автомобілі зламали замок, кермо, над кермом пластикову панель, дроти вирвали. Цивільний позов підтримав у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_10 свідчив у суді, що він є дільничним міліції. Вночі 28 жовтня 2012 року він отримав повідомлення від хазяїна машини, що машину угнали з пр-ту Тракторобудівників, 89. Як йому повідомили співробітники, хазяїн машини зі знайомими затримали злочинця, він був в машині, машина була у дворі школи. Як пояснив затриманий, він зі своїми знайомими вживали спиртне та повинні були поїхати разом у сауну, він не буде відповідати сам, оскільки був з товаришами, з якими раніше відбував покарання. Тілесних ушкоджень на затриманому не було, він особисто слідкує за цим. Скарг від першого затриманого не було. ОСОБА_3 доставлено в міліцію близько 2-3 годин ночі 28.10.2012 року.

Свідок ОСОБА_11 свідчив у суді, що він є міліціонером-водієм. 28.10.2012 року, приблизно біля першої години ночі, він разом з іншим співробітником міліції виїхав на виклик по проспекту Тракторобудівників, 89. Він заїхав до двору неправильно, подзвонив за телефоном виклику, йому пояснили, як проїхати. Біля школи №25 він побачив наступне: стояв автомобіль ВАЗ 2105, біля авто стояло 3-4 чоловіка, за кермом сидів чоловік. Громадяни підійшли на зустріч і розповіли, що автомобіль був припаркований біля під'їзду, хтось з сусідів повідомив хазяїна, що нема автомобілю. Вони погналися за викрадачами, двоє з них втекли, один залишився. В залі суду присутній один - ОСОБА_3. Коли він підійшов до автомобілю, попросив затриманого вийти, з першого враження було видно, що він знаходиться у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3 добровільно сам сказав, що чого він повинен відповідати сам, коли їх було троє. В черговій частині свідок з затриманим не спілкувався.

Свідок ОСОБА_12 свідчив у суді, що він є оперуповноваженим Московського РВ ГУМВС України в Харківській області. Вночі 28.10.2012 року від був при виконанні своїх службових обов'язків. Отримав повідомлення про те що затримали крадія чи угонщика. Це було після 00 годин за адресою Тракторобудівників у дворі школи. Там побачили автомобіль та групу людей, з їх слів їм вдалося встановити, що затриманий громадянин, який намагався вкрасти автомобіль. Затриманий сидів у автомобілі. Затриманого та потерпілого доставили в СВМ (Салтівський відділ міліції). Потім він викликав оперуповноважених для затримання другого, то був день виборів, тому всі знаходились на чергуванні. ОСОБА_3 давав пояснення, що він зі своїми знайомими вирішили погуляти, вони зустрілися в центрі біля палацу одруження, потім ОСОБА_2 запропонував поїхати в клуб, проте хтось з них був у спортивному костюмі, тому їх не пустили в клуб, вони пішли через район, один з них, здається ОСОБА_2, запропонував взяти автомобіль покататися, з автомобілів відкрити вдалося ВАЗ, проте вони не змогли його завести, автомобіль вони разом доштовхали до школи, потім побачили, як їде автомобіль та біжать люди. Двоє вбігли, а ОСОБА_3 спотикнувся та впав і не зміг втекти. Другий дав такі ж свідчення, від другого затриманого дізналися, де знаходиться третій спільник, вночі його не вдалося затримати. З ранку ОСОБА_2 подзвонив ОСОБА_4 та запропонував зустрітися. Ніяких заходів фізичного чи морального впливу не застосовували. Протокол затримання виписував слідчий, вони зібрали первинний матеріал.

Свідок ОСОБА_13 свідчив у суді, що він є співробітником Московського РВ ГУМВС України в Харківській області. Він знаходився вдома. Йому зателефонували та повідомили, що затриманий крадій автомобілю. На місці він розмовляв з затриманим і він повідомив, що злочин він скоїв не сам. ОСОБА_3 повідомив номер телефону другої особи, яка приймала участь у скоєні злочини. Приблизно через годину біля клубу «Плазма» була затриманий друга особа, яка приймала участь у крадіжці автомобілю.

Свідок ОСОБА_14 свідчив у суді, що він є співробітником Московського РВ ГУМВС України в Харківській області. В ніч 28.10.2012 року після 00 годин надійшов телефонний дзвінок про те, що відбувся угон та затримали когось. Він був дома. Приїхав до СВМ. Був затриманий один хлопець. Проводилася перевірка, затриманий пояснив, що він зі своїми знайомими в цю ніч зустрілися, він добровільно зі свого телефону дзвонив своєму товаришу з метою вирішення питання з потерпілим. ОСОБА_3 пояснив, що він машину не відкривав. ОСОБА_3 дзвонив своєму товаришу, домовився про зустріч, на місці співробітники міліції підійшли до нього, представилися, запросили до відділу міліції. Другого затримали біля клубу «Плазма», у другого був пластир на носі, свідок не пам'ятає, чи відбирав у другого пояснення, другий добровільно пояснював про третього товариша. Другий сказав, що знає, де мешкає третій, може показати адресу. Другий, це був ОСОБА_2, їздив з ним та показував адресу. Спочатку перший ОСОБА_3 казав, що не він запропонував здійснити угон, тому не він повинен нести відповідальність. Їм вночі потрібно було попасти в передмістя, тому їм потрібен був автомобіль.

Свідок ОСОБА_15 свідчила у суді, що її запросили бути пойнятою в Салтівському відділі міліції, у молодого чоловіка був перебитий ніс та він був випивши або виходив з цього стану, у нього робили виїмку речей: зв'язка ключів, рукавиці, ніж, все скали до пакетів, опечатали. При цьому був присутній ОСОБА_2, вона та ще одна молода жінка. Вони з цією жінкою підписалися на кульках. Робітники міліції питали ОСОБА_2, ОСОБА_2 казав, що погуляли з товаришами та угнали автомобіль.

Окрім того, провина обвинувачених у скоєні кримінального правопорушення, підтверджена іншими дослідженими судом доказами:

Висновком авто-товарознавчої експертизи № 11480 з від 23.11.2012 року, згідно якого вартість автомобіля належного потерпілому складає 17518,46 грн.

Висновком авто-товарознавчої експертизи № 11480 від 23.11.2012 року встановлено, що розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням власнику автомобілю ВАЗ 21053 1994 р.в. д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5, становить: матеріальна шкода, заподіяна потерпілому за пошкодженням автомобілю складає 139 гривень 00 копійок, та сума витрат для відновлювального ремонту складає 270 гривень 13 копійок.

Оглядами місць скоєння кримінального правопорушення з доданими до них фото таблицями.

Речовими доказами, оглянутими та приєднаними до матеріалів кримінально провадження у якості таких.

Судом дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кваліфікується за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене ними повторно та за попередньою змовою групою осіб. Обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наслідки, які настали від його скоєння, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання обвинувачених, їх відношення до скоєного правопорушення, та данні про їх особистості.

Кримінальне правопорушення, що скоїли обвинувачені, відповідно до ст.12 КК України віднесено до тяжких злочинів, але інтересам держави та суспільства цим правопорушенням шкоди не спричинено, а шкода, спричинена потерпілому, не є значною.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 є скоєння правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Органом досудового слідства таж обставина, як обтяжуюча скоєння кримінального правопорушення, встановлена ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Суд з цим не погоджується з наступних підстав: як встановлено судом, вони були затримані через деякий час після скоєння правопорушення і ніяких доказів того, що вони на час скоєння правопорушення знаходились у стані алкогольного сп'яніння суду не надано. Тому суд виключає цю обставину, як обтяжуючу покарання вказаних обвинувачених.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання усіх обвинувачених, суд визнає повне визнання своєї вини, щире каяття у скоєнні кримінального правопорушення, суттєву допомогу судовому слідству, активне сприяння розкриттю злочину та встановленню істини по справі.

Усі обвинувачені раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, а обвинувачений ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 06.05.2008 року, та звільненого від подальшого відбування покарання на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Харкова за ст. 81 КК України умовно-достроково на не відбутий строк 6 місяців 17 днів. На обліку лікарів наркологів та психіатрів не перебувають. Після звільнення з місць відбування покарання за місцем проживання характеризуються позитивно. Мають постійне місце проживання. Цивільний позов визнали повністю.

Приймаючи до уваги вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченим наступних покарань.

ОСОБА_2 можливо призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.289 КК України у вигляді позбавлення волі з наступним звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком, відповідно до ст. 77 КК України без застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, а також покладенням на нього деяких обов'язків відповідно до вимог ст. 76 КК України. В зв'язку з призначення покарання, не пов'язаним з позбавленням волі, суд скасовує запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді утримання під вартою та не обирає іншого запобіжного заходу.

При цьому, судом встановлені обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, передбачені ст. 69 КК України, а саме: від скоєного кримінального правопорушення тяжких наслідків не настало, шкода завдана злочинними діями обвинувачених не є значною, при цьому останні запевнили суд щодо відшкодування спричиненої їх діями шкоди потерпілому, позицію потерпілого в ході судового провадження щодо призначення не суворого покарання обвинуваченим. Також суд враховує молодий вік обвинувачених, їх позитивні характеристики.

ОСОБА_3 може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, відбувати яке він повинен у місцях позбавлення волі. Але враховуючи його відношення до скоєного кримінального правопорушення, обставини що пом'якшують покарання, та суттєво знижують його суспільну небезпечність, суд вважає за можливе призначити йому покарання з урахуванням вимог ст. 69 КК України нижче, ніж передбачено ч.2 ст. 289 КК України без конфіскації майна.

ОСОБА_4 може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, відбувати яке він повинен у місцях позбавлення волі. Але враховуючи його відношення до скоєного кримінального правопорушення, обставини що пом'якшують покарання, та суттєво знижують його суспільну небезпечність, суд вважає за можливе призначити йому покарання з урахуванням вимог ст. 69 КК України нижче ніж передбачено ч.2 ст. 289 КК України без конфіскації майна. Відповідно до вимог ст. 71 КК України до призначеного покарання повинно бути приєднане частково не відбуте покарання за попереднім вироком суду.

Суд визнає недоцільним призначення обвинуваченим додаткового покарання у вигляді конфіскації їх особистого майна, оскільки шкода спричинена злочином незначна, цивільний позов усі обвинувачені визнали повністю.

Цивільний позов, заявлений потерпілим, обвинувачені визнали у повному обсязі, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню. Судові витрати підлягають стягненню з винних осіб. Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимого ч.9 ст.100 КПК України.

На підставі викраденого та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнати винними у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та призначити покарання:

ОСОБА_2 за ч.2 ст.289 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації у зазначену інспекцію, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про змінену місця проживання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 у вигляді утримання під вартою скасувати, негайно звільнити його з-під варти у залі суду.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання час утримання під вартою з 28 жовтня 2012 року по 10 липня 2013 року включно.

ОСОБА_3 призначити покарання за ч.2 ст.289 КК України з урахуванням вимог ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки без конфіскації особистого майна.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_3 залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту його фактичного затримання, як зазначено у протоколі його затримання з 28 жовтня 2012 року.

ОСОБА_4 призначити покарання за ч.2 ст.289 КК України з урахуванням вимог ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки без конфіскації особистого майна.

Відповідно до вимог ст.71 КК України призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднати до призначеного покарання не відбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 06 травня 2008 року, остаточно призначити покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі без конфіскації особистого майна.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_4 залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту його фактичного затримання, як зазначено у протоколі його затримання з 28 жовтня 2012 року.

Цивільний позов задовольнити у повному обсязі та стягнути за засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 5059 (п'ять тисяч п'ятдесят дев'ять) гривень 13 копійок, в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Судові витрати за проведення криміналістичних експертиз у загальній сумі 476 гривень 86 копійок стягнути з засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частках по 158,96 грн. з кожного на користь НДЄКЦ при ГУМВС У в Харківській області з зарахуванням зазначеної суми код ОКПО 25574728 у ГУДКУ в Харківській області на рахунок 31253272210487 «за експертні послуги з ПДВ».

Речові докази, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Московського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області повернути за належністю їх володільцям.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів через Московський районний суд м. Харкова.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженим та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копії вироку у суді.

Суддя Зінченко Ю.Є.