Ухвала суду № 32287821, 18.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 р.Справа № 2а-5022/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

за участю секретаря судового засідання Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаїві Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаїві Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

28.09.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс» (далі - ТОВ «Грінтур-Екс») звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаїві Державної податкової служби (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.08.2012р. № 0000460260 та №0000450260 про зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ за квітень 2012р. на 216 545 грн. та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2012р. в розмірі 913 885 грн. та стягнення штрафних санкцій в розмірі 456 943 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначене рішення ДПІ прийнято на підставі акту ДПІ від 20.07.2012 року № 79/26/25380435, висновки якого про завищення розміру від'ємного значення та сум бюджетного відшкодування з ПДВ в зв'язку із штучним формуванням валових витрат по контрагентам: ТОВ «Воскресенськ Агро» та ТОВ «Інтерагро-Союз» є необґрунтованими та недоведеними.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки від 20.07.2012 та прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року позовні вимоги задоволені. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ від 03.08.2012р. № 0000460260 та №0000450260.

В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступне.

ТОВ «Грінтур-Екс» зареєстровано, як юридичну особу, виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 01.07.2008р., станом на 20.07.2012р. перебуває на обліку в ДПІ, з часу реєстрації є платником ПДВ, що підтверджується відповідним свідоцтвом, виданим 07.07.2008р.(стор.4-5 акту перевірки).

Видами діяльності позивача за КВЕД є транспортне оброблення вантажів, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, діяльність морського вантажного транспорту та інше (т.1 а.с.36).

В період з 12 по 20 липня 2012р. працівниками ДПІ проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Грінтур-Екс» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за квітень 2012р., за наслідками якої 20.07.2012 року складений акт № 79/26/25380435.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.187.1 ст.187, п.198.2 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.4 ст.201 ПК України, внаслідок чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2012р. на 913 885 грн. та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2012р. у сумі 216 545 грн.

До таких висновків відповідач прийшов внаслідок аналізу діяльності позивача у березні-квітні 2012 року, якою є придбання зернових культур (сої) врожаю 2011р. та продажу цього товару на експорт. За наявною податковою інформацією серед постачальників позивача у цей період виявлено платників, яким надано ризиковий кредит - ТОВ «Інтерагро-Союз» та ТОВ «Воскресенськ Агро», господарські операції позивача з цими контрагентами ДПІ вважає нереальними. Такі висновки зроблені податковим органом на підставі податкової інформації про незнаходження контрагентів позивача за місцем реєстрації, в зв'язку з чим неможливо провести перевірку (зустрічну звірку), а також на підставі наявної розбіжності результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (стор.23-28 акту перевірки).

03.08.2012 року ДПІ винесла податкові повідомлення-рішення:

- № 0000460260, яким зменшила позивачу розмір від'ємного значення суми ПДВ за квітень 2012р. у розмірі 216 545 грн.,

-0000450260, яким зменшила суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2012р. на 913 885 грн., та застосувала штрафні санкції на суму 456 943 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведена правомірність висновків щодо безтоварності операцій позивача із ТОВ «Інтерагро-Союз» та ТОВ «Воскресенськ Агро», господарські операції між позивачем та його контрагентами оформлені належними первинними бухгалтерськими документами, тому мають реальний характер.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його законним та обґрунтованим.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту, суми якого в подальшому приймають участь при визначенні суми бюджетного відшкодування з ПДВ, встановлений пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, ст.198 ПК України, зокрема п.198.1- п.198.3 цієї статті.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (у разі не отримання податкової накладної).

В частині 2 цього ж пункту зазначено, що платник податку несе відповідальність лише в разі не підтвердження сум податку зазначеними цим пунктом документами на момент проведення перевірки податковим органом.

Підставою для зменшення податкового кредиту позивача відповідач вважав достатньою наявність податкової інформації про не підтвердження реального здійснення господарських операцій:

- ТОВ «Інтерсоюз-Агро» з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за червень 2011р., лютий-березень 2012р., оскільки на підприємстві відсутні основні та транспортні засоби, трудові ресурси, що відображено в акті ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 20.06.2012р. № 578/22-225/37158079 (т.2 а.с.138-150),

- ТОВ «Воскресенськ Агро» по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.12.2011р. по 31.05.2012р. в зв'язку із втратою документів бухгалтерського та податкового обліку, а також за наявністю господарський операцій із сумнівними контрагентами, такими, як ТОВ «Контекс», ТОВ «Антарес Конференц груп», про що зазначено в акті Жовтневої міжрайонної ДПІ Миколаївської області від 19.07.2012р. № 517/22-36587263(т.2 а.с. 151-157).

За обставинами справи позивач 04.03.2012р. та 08.03.2012р. уклав договори з ТОВ «Інтерагро-Союз» по поставці сої врожаю 2011р. (т.1 а.с.113-116, 122-123).

На виконання умов даних договорів ТОВ "Інтерагро-Союз" у березні 2012 року відвантажив позивачу сою на загальну суму 966 176,01 грн., в тому числі ПДВ 161 029,33 грн., що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, наданими до матеріалів справи та дослідженими податковим органом, про що свідчить акт перевірки (стор. 24). При цьому до складу податкового кредиту березня 2012р. позивач відніс суму 105 716,11 грн., квітня 2012р. - періоду за який проводилась перевірка, - 55 313,22 грн.

Відповідно до п.5.1 договорів поставка товару здійснювалась за замовленням ТОВ «Інтерагро-Союз», що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. Крім того, відмітки на ТТН підтверджують прийом та первинну обробку позивачем отриманого товару (т.1 а.с.119-120).

Оплата за отриманий товар здійснювалась в безготівковій формі та в повному обсязі, про що зазначено у додатку № 6 акту перевірки (т.1 а.с.80).

З контрагентом ТОВ «Воскресенськ-Агро» позивачем також укладені договори поставки сою врожаю 2011р., які відбулися 10.02.2012, 17.02.2012р., 20.02.2012р., 24.02.2012р., 25.02.2012р., 28.02.2012р., 29.02.2012р., 02.03.2012р., 04.03.2012р., 11.03.2012р., 14.03.2012р., 17.03.2012р., 21.03.2012р., 26.03.2012р., 31.03.2012р., 05.04.2012р., 08.04.2012р.

Загальна вартість контрактів - 5 816 407,44 грн., в т.ч. ПДВ - 969 401,23 грн., що підтверджується даними акту перевірки (стор.27-28). Згідно податкової звітності позивач відніс до складу податкового кредиту березня 2012р суму 808 169,19 грн., квітня 2012р. - 161 232,04 грн.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Воскресенськ-Агро» позивачем надані та досліджені податковим органом копії договорів поставки, рахунки-фактури, видаткові і податкові накладні на суму поставки, товарно-транспортні накладні, які підтверджують поставку товару за замовленням ТОВ «Воскресенськ-Агро» відповідно до умов договорів поставки (додаток № 9 до акту перевірки (т.1 а.с. 81). Позивачем здійснена оплата за поставлений товар в безготівковій формі (т.2 а.с.110-133).

На підтвердження наявності у позивача виробничих можливостей щодо здійснення операцій з придбання сої від ТОВ «Інтерагро-Союз» та ТОВ «Воскресенськ-Агро» свідчать обставини оренди позивачем нежитлових, складських приміщень у Миколаївського морського торгівельного порту, на які поступав товар, про що зазначено на кожній ТТН, що надані до перевірки та є в матеріалах справи (стор.6-8 акту перевірки).

Отримана від ТОВ «Інтерагро-Союз» та ТОВ «Воскресенськ-Агро» соя в подальшому реалізована іншим контрагентам на підставі експортних контрактів, які проаналізовані ДПІ в ході перевірки (стор.15-18).

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству первинних документів по господарським операціям позивача з ТОВ «Інтерагро-Союз» та ТОВ «Воскресенськ-Агро», а також не заперечує проти того факту, що вказані контрагенти на момент проведення операцій із позивачем мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Висновки податкового органу про нікчемність господарських операцій позивача з ТОВ «Інтерагро-Союз» та ТОВ «Воскресенськ-Агро» не ґрунтуються на законі.

Так, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з отримання послуг від ТОВ «Інтерагро-Союз» та ТОВ «Воскресенськ-Агро», в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента. Тому наявність розбіжностей, зафіксованих у звітній формі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не є належною та достатньою підставою для прийняття податковим органом оспорюваних повідомлень-рішень.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія вважає, що висновки відповідача про фіктивність господарських операцій і, як наслідок, неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ «Інтерагро-Союз» та ТОВ «Воскресенськ-Агро» за березень-квітень 2012р. року, не відповідають обставинам справи, є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесені на підставі цього акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законним та обґрунтованим, а тому підлягають скасуванню.

Судом першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановлені обставини у справи, і ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаїві Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаїві Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко