Рішення № 32285524, 09.07.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2013 р.Справа № 924/760/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора м. Хмельницького м. Хмельницький в інтересах держави органу уповноваженого державою здійснювати функції у даних спірних відносинах в особі Хмельницької міської ради, Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький

про стягнення 11879 грн.72 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, з яких 11447,48 грн. - сума основного боргу, 132,04 грн. - 3% річних та 300,20 грн. - пеня.

Представники сторін:

позивач 1: Кучевська Г.В. - довіреність №02-15-555 від 14.04.2011 р.

позивача 2: СлободянТ.В. за довіреністю №8/02 від 02.01.2013р.

відповідач: не з'явився

від прокуратури: Андрущенко О.А. посвідчення №013639

Повне рішення складено 09.07.2013 р.

Суть спору: прокурор в інтересах позивачів МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" та Хмельницької міської ради звернувся із позовом до господарського суду, відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 березня 2012р. по 01 травня 2013р. в сумі 11879 грн.72 коп., з яких 11447,48 грн. - сума основного боргу, 132,04 грн. - 3% річних та 300,20 грн. - пеня. Як на підставу позовних вимог посилається на укладений між МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" та ФОП ОСОБА_2 договір на постачання теплової енергії від 01.02.2010р. за №2257/1113 та неналежне його виконання, виставлені до оплати рахунки №1113 від 15.04.13р. на суму 764,70грн., від 04.03.13р. на суму 1529,40грн., від 04.02.13р. на суму 1529,40грн., від 03.01.13р. на суму 1529,40грн., від 03.12.12р. на суму 1529,40грн., 05.11.12р. на суму 1529,40грн., від 18.10.12р. на суму 690,70грн., від 17.04.12р. на суму 815,68грн., від 02.03.12р. на суму 1529,40грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прокурор та позивачі посилаються на вимоги п.п.1., 6-7 договору, згідно якого МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" забезпечує відповідача тепловою енергією, а останній зобов'язується оплатити послуги з теплопостачання. Відповідач повинен був здійснювати розрахунки з позивачем за спожиту теплову енергію щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно одержаних рахунків, однак відповідач оплату за спожиту теплову енергію здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за період з 01.03.2012р. по 01.05.2013р. в сумі 11447,48 грн., що стало підставою для позивача нарахувати до сплати відповідачу три процента річних з простроченої суми в розмірі 132,04грн. та пеню в сумі 300,20 грн.

При цьому позивач та прокурор посилаються на ст. ст. 530, 625, 525, 526 ЦК України, ст. 231,232 ГК України.

Представник прокурора та позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, вважають їх правомірними та обґрунтованими поданими доказами.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини не повідомив. Ухвала від 13.06.2013 р. була надіслана на адресу відповідача зазначену в ЄДР (виписка з ЄДР станом на 18.06.2013 р.) та вказану у свідоцтві № 051143.

При цьому приймається до уваги, що якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, або адресою зазначеною в ЄДР), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, а тому вважається що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно з Витягом з ЄДРПОУ позивач зареєстрований як юридична особа МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" за адресою: м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571.

Згідно з Довідкою з ЄДРПОУ станом на 18.06.2013р. відповідач Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1.

01.02.2010р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 м. Хмельницький (Споживач) був укладений Договір на постачання теплової енергії №2257/1113. Відповідно до п. 1. договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в Додатку №1 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності Споживача тощо. (п..2.1. Договору та Додатку №1).

Згідно з п. 5.1. Договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом.

Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється Споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. п. 6.1, 6.2, 6.3 Договору).

Відповідальність Споживача: За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (п.7.2.3 Договору).

Договір набуває чинності з 01.02.2010р. та діє до 01.02.2011р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4 Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

Будь-яких заяв від сторін щодо розірвання або необхідності перегляду його умов від сторін не надходило.

Додатком №1 від 01.02.2010р. сторонами погоджено тариф в розмірі 15,63 грн., об'єкт розташований по АДРЕСА_3, кількість - 60,0 кв.м.

Щомісячно відповідачу направлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів. Зокрема, позивачем (міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго") виставлено рахунки: №1113 від 15.04.13р. на суму 764,70грн., від 04.03.13р. на суму 1529,40грн., від 04.02.13р. на суму 1529,40грн., від 03.01.13р. на суму 1529,40грн., від 03.12.12р. на суму 1529,40грн., 05.11.12р. на суму 1529,40грн., від 18.10.12р. на суму 690,70грн., від 17.04.12р. на суму 815,68грн., від 02.03.12р. на суму 1529,40грн. Всього на загальну суму - 11447,48 грн.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1053 від 13.10.2011 р. встановлено тарифи на послуги з центрального опалення та підігріву води на 1 кв. м. 25,49 грн.

В матеріалах справи відсутні докази про погашення заборгованості в сумі 11447,48 грн. в добровільному порядку, тому прокурор в інтересах позивачів звернувся з позовом про примусове її стягнення, а також три процента річних з простроченої суми в розмірі 132,04 грн. та пеню в сумі 300,20 грн.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке:

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно з п. п. 1, 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

У разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом (ч.6 ст. 26 даного Закону).

Згідно з п.п.1,2,7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Проаналізувавши умови укладеного між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 договору на постачання теплової енергії від 01.02.10р. №2257/1113, суд приходить до висновку, що він має ознаки договору постачання енергетичними ресурсами.

Факт наявності основної заборгованості в сумі 11447,48 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором, рахунками №1113 від 15.04.13р. на суму 764,70грн., від 04.03.13р. на суму 1529,40грн., від 04.02.13р. на суму 1529,40грн., від 03.01.13р. на суму 1529,40грн., від 03.12.12р. на суму 1529,40грн., 05.11.12р. на суму 1529,40грн., від 18.10.12р. на суму 690,70грн., від 17.04.12р. на суму 815,68грн., від 02.03.12р. на суму 1529,40грн.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до абз.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 11447,48 грн. Отже, позовні вимоги в цій частині відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 132,04 грн., розрахованих за період з 10.04.2012р. по 01.05.13 р. по кожному рахунку окремо.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Судом приймається до уваги наданий в матеріали справи розрахунок заборгованості 3% річних, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Таким чином, враховуючи вимоги до ст. 625 ЦК України та зважаючи на наявність суми основного боргу, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних в сумі 132,04 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання за період з 10.04.12р. по 01.05.2013 р., які підлягають стягненню з відповідача у повному об'ємі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 300,20 грн., розраховану за період з 10.11.2012р. по 01.05.2013р. по кожному рахунку окремо, починаючи з рахунку від 18.10.2012р.

Згідно зі ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань позивач просить стягнути із відповідача пеню за порушення термінів проведення розрахунків в сумі 300,20 грн. по кожному рахунку окремо, зокрема, за період з 10.11.12 р. по 01.05.2013 р. на суму 690,70 грн. в сумі 48,41 грн., з 10.12.2012 р. по 01.05.2013 р. на суму 1529,40 грн. в сумі 88,38 грн., з 10.01.2013 р. по 01.05.2013 р. на суму 1529,40 грн. в сумі 69,14 грн., з 10.02.2013р. по 01.05.2013 р. на суму 1529,40 грн. в сумі 49,65 грн., з 10.03.2013 р. по 01.05.2013 р. на суму 1529,40 грн. в сумі 32,05 грн., з 10.04.2013 р. по 01.05.2013 р. на суму 1529,40 грн. в сумі 12,57 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його правомірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 300,20 грн. підлягають задоволенню судом в повному обсязі. При цьому позивачем правомірно при розрахунку пені застосовано подвійну облікову ставку НБУ, оскільки визначена п. 7.2.3. договору пеня в розмірі 0,5 % значно перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 11879,72 грн. з яких 11447,48 грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.03.2012р. по 01.05.2013р., 132,04 грн. - 3% річних, 300,20 грн. - пеня, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора м. Хмельницького м. Хмельницький в інтересах держави органу уповноваженого державою здійснювати функції у даних спірних відносинах в особі Хмельницької міської ради, Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький про стягнення 11879 грн.72 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, з яких 11447,48 грн. - сума основного боргу, 132,04 грн. - 3% річних та 300,20 грн. - пеня задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 11447,48грн. (одинадцять тисяч чотириста сорок сім гривень 48 коп.) основного боргу, 132,04грн. (сто тридцять дві гривні 04 коп.) 3% річних, 300,20грн. (триста гривень 20 коп. ) пені.

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір, код 03500128, пункт ставок судового збору", символ звітності 206, отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, банк отримувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, код банку отримувача (МФО) 815013, на рахунок 31218206783002) судовий збір в розмірі 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.).

Видати наказ.

Повне рішення складено 09.07.2013р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи,

2, 3 - позивачам, (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3; м. Хмельницький, вул. Пересипкіна,5),

4 - відповідачу рекомендованим (29000, АДРЕСА_1),

5 - прокуратурі, (29001, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 63).