Рішення № 32284588, 27.06.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

27.06.2013 Єдиний унікальний номер 422/11762/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.,

при секретарі - Назаренко Ю.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, виселення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 14 грудня 2012 року звернувся до суду з позовом, в якому згідно останньої редакції уточнень вказав, що відповідно до укладеного Договору № DNG0G100002240 від 24 липня 2007 року позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 40 000 доларів США, терміном повернення до 24.07.2037 року включно зі сплатою 12,00 відсотків на рік. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 24 липня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, згідно умов якого відповідач надав в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме, домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 66,20 кв.м. У свою чергу, відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у зв'язку з чим, станом на 19.10.2012 р. за договором виникла заборгованість у розмірі 96321,35 дол.США, з яких: 41058,79 дол.США - заборгованість за кредитом, 20759,29 дол.США - заборгованість за процентами, 3840,00 дол.США - заборгованість по комісії, 26046,74 дол.США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 31,29 дол.США та 4585,24 дол.США - штрафи. Позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNG0G100002240 від 24 липня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 в розмірі 769607,59 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №DNG0G100002240 від 24 липня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 24 липня 2007 р., реєстровий №1656, а саме, на домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 66,20 кв.м., з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки площею 600 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити відповідача, який проживає у домоволодінні АДРЕСА_1; стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою від 07 червня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучена ОСОБА_2.

Представник позивача у судове засідання не з`явився про день і час проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Надійшла письмова заява з проханням слухати справу у його відсутність, позов підтримує, та просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином про причину неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв до суду не надходило.

Третя особа у судове засіданні не з`явилася, про день і час проведення слухання справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила, письмових заяв не надходило.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступних підставах.

Судом встановлено, що 24 липня 2007 року між «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DNG0G100002240, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 40000 дол. США на придбання нерухомості, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 24.07.2037 року (а.с.10-12).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилом, встановленим ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При цьому, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, в одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

У відповідності ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В забезпечення виконання умов кредитного договору, 24 липня 2007 року між ПриватБанк та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № DNG0G100002240, згідно умов якого відповідач надав в іпотеку позивача домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 66,20 кв.м., належне йому на праві власності (а.с.14-15).

Встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу від 24.07.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим № 1654 (а.с.16,30)

Також, в забезпечення виконання умов кредитного договору 24 липня 2007 року між Банком та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № DNG0G100002240, згідно умов якого, остання зобов'язалася перед позивачем відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором (а.с.186-187)

Встановлено, що Банк свої зобов'язання по договору виконав належним чином, що підтверджується ордером розпорядження про надання кредиту від 24.07.2007 року. У свою чергу, відповідач порушив умови укладеного договору, в частині своєчасного погашення платежів передбачених умовами кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 19.10.2012 р. за договором виникла заборгованість у розмірі 96321,35 дол.США, з яких: 41058,79 дол.США - заборгованість за кредитом, 20759,29 дол.США - заборгованість за процентами, 3840,00 дол.США - заборгованість по комісії, 26046,74 дол.США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 31,29 дол.США та 4585,24 дол.США - штрафи (а.с.4-6).

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову частково, відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 вищезазначеного Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

При реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» - рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №DNG0G100002240 від 24 липня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 24 липня 2007 р., реєстровий №1656, а саме, на домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 66,20 кв.м. законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ч.1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе встановити спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме, домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 66,20 кв.м., шляхом його продажу та здійснення процедури продажу предмету іпотеки будь-яким способом будь-якій особі -покупцеві з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з дотриманням вимог ст.38 Закону України "Про іпотеку" та визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позовні вимоги в частині звернення стягнення на іпотечне майно, зокрема, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення земельної, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на законі.

Стосовно позовних вимог в частині виселення відповідача, який проживає у спірному домоволодінні, то вказані вимоги не підлягають задоволенню за нижченаведеним.

Як передбачено ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Частини 2 і 3 зазначеної статті встановлюють певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

У пункті 43 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Враховуюче вищевикладене, суд приходить до висновку, що вказані вимоги є передчасними та їх задоволення є можливим лише після звернення стягнення на предмет іпотеки і невиконання мешканцями письмової вимоги іпотекодержателя про звільнення житлового приміщення у добровільному порядку.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а у відповідності до положень ч.1. ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на вищевикладене, аналізуючи здобуті по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме, необхідно в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № DNG0G100002240 від 24 липня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 в розмірі 769607,59 грн. з яких: 41058,79 дол.США - заборгованість за кредитом, 20759,29 дол.США - заборгованість за процентами, 3840,00 дол.США - заборгованість по комісії, 26046,74 дол.США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 31,29 дол.США та 4585,24 дол.США - штрафи, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № DNG0G100002240 від 24 липня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 24 липня 2007 р., реєстровий №1656, а саме, на домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 66,20 кв.м. Реалізувати предмет іпотеки шляхом здійснення процедури продажу предмету іпотеки будь-яким способом будь-якій особі -покупцеві з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з дотриманням вимог ст.38 Закону України "Про іпотеку". Визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

. На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору, у розмірі 3219 грн.

На підставі вищевикладеного і керуючись Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", Законом України «Про іпотеку», ст.ст.526, 549, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, виселення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № DNG0G100002240 від 24 липня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 в розмірі 769607,59 грн. (сімсот шістдесят дев`ять тисяч шістсот сім гривень 59 коп.), що за курсом Національного Банку України станом на 19.10.2012 року складає 96321,35 дол.США, з яких: 41058,79 дол.США - заборгованість за кредитом, 20759,29 дол.США - заборгованість за процентами, 3840,00 дол.США - заборгованість по комісії, 26046,74 дол.США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 31,29 дол.США та 4585,24 дол.США - штрафи, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № DNG0G100002240 від 24 липня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 24 липня 2007 р., реєстровий №1656, а саме, на домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 66,20 кв.м.

Реалізувати предмет іпотеки шляхом здійснення процедури продажу предмету іпотеки будь-яким способом будь-якій особі -покупцеві з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з дотриманням вимог ст.38 Закону України "Про іпотеку".

Визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" судові витрати в розмірі 3219 грн. (три тисячі двісті дев`ятнадцять гривень).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя К.О. Скрипник