Ухвала суду № 32284102, 04.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 р.Справа № 1570/4949/2012

Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Заболотної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Водолік» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Водолік» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби від 06.03.2012 року №0000231701, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 21 557,73 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 5 389,43 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що висновки податкового органу щодо несплати Товариством податку з доходів фізичних осіб є необґрунтованими та неперевіреними. Посадові особи ДПІ у м. Іллічівську при розрахунку зазначеного податку використовували дані про заробітну плату працівників, які отримані з заяв фізичних осіб, а не з офіційних відомостей підприємства про нараховану та виплачену заробітну плату.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 січня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем за результатами виїзної позапланової перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб ТОВ «Водолік» за період з 01.01.09 року по 31.12.11 року, висновки якої відображені в акті перевірки від 27.02.2012 року № 563/17-01/31377922.

Податковим органом встановлено порушення позивачем вимог ст. 8, 16, 17, 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого до бюджету не перераховано податок з доходів фізичних осіб на суму 21 557,73 грн.

За результатами адміністративного оскарження повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську Одеської області від 06.03.2012 року № 0000231701 залишено без змін, а скарги ТОВ «Водолік» - без задоволення.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування та сплата позивачем до бюджету податку з доходу фізичних осіб у повному обсязі підтверджується первинними бухгалтерськими документами щодо нарахування та виплати заробітної плати, та із вказаних документів не вбачається, що працівникам нараховувався будь-який інший дохід, ніж заробітна плата, а також те, що у порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Водолік» відмовлено у зв'язку з відсутністю складу злочину.

У зв'язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не були порушені норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та ПК України при нарахуванні та сплаті до бюджету податку з доходів фізичних осіб, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську прийнято неправомірно та підлягає скасуванню, а позовні вимоги -задоволенню.

Колегія судів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України, з огляду на наступне.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб до 01.01.2011 року регламентувався Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб (далі - Закон № 889-IV), а з 01.01.2011 року - розділом ІV Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 3.1 ст. 1 Закону № 889-IV, п.163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Пунктом 1.6 ст. 1 Закону № 889-IV, пунктом 164.1 ст.164 ПК України визначено, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно положень п.п. 4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону № 889-IV, п.164.2 ст.164 ПК України до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Утримує податок від суми такого доходу за його рахунок згідно з п.8.1 ст. 8 Закону №889-ІV, п. 168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку.

Податковий агент - юридична особа, яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм (п.п.14.1.180 п. 14.1 ст.14 ПК України, п. 1.15 ст. 1 Закону України №889-ІV).

Таким чином, позивач є податковим агентом працівників його підприємства щодо нарахованої заробітної плати та відповідає за сплату податку з цієї заробітної плати.

Пунктом 3.5 статті 3 Закону №889-IV, п.164.6 ст.164 ПК України встановлено, що під час нарахування доходів у вигляді заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена - згідно Закону №889-IV на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до Закону справляються за рахунок доходу найманої особи, згідно ПК України - на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, які відповідно до Закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, підставою для донарахування позивачеві податку з доходів найманих працівників стали заяви колишніх працівників ТОВ «Водолік» до прокуратури Малиновського району м. Одеси про отримання ними протягом 2009 року від директора Товариства грошових коштів у загальній сумі 14 295грн. за виконані роботи, з яких податок з доходів фізичних осіб не сплачувався у повному обсязі.

Разом з цим в акті перевірки встановлено той факт, що Товариством у перевіряємому періоді сплачено у повному обсязі податок з доходів найманих працівників, відображений у відомостях нарахованої заробітної плати, а донарахований у податковому повідомленні-рішенні податок на доходи визначений на підставі заяв чотирьох працівників ТОВ, який не відображено у документах бухгалтерського та податкового обліку Товариства.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем під час проведення виїзної перевірки документальних доказів виплати доходів, про які зазначали у своїх заявах колишні працівники, встановлено не було.

Натомість в ході судового розгляду встановлено, що вказані особи працювали на різних посадах в період 2009-2011 р.р. в ТОВ «Водолік», та отримували заробітну плату згідно штатного розкладу, діючого на час виплати. Виплата заробітної плати здійснювалась як через касу ТОВ «Водолік» по відомості заробітної плати, так і шляхом перерахування на зарплатну картку в банку безготівково.

Судом першої інстанції встановлено, що заявники зауважень, щодо наявності у відомості невірного розміру заробітної плати під час її отримання не заявляли.

З урахуванням положень ч.4 ст. 70 КАС України щодо обставин, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування та не можуть бути підтверджені ніякими іншими засобами доказування, суд цілком обґрунтовано відхилив доводи відповідача щодо письмових заяв вищезазначених осіб, адже про встановлення порушень податкового законодавства при нарахуванні та виплати заробітної плати можуть свідчити лише первинні бухгалтерські документи щодо нарахування та виплати цієї заробітної плати. Інші гроші, природа (власність) яких не встановлена актом перевірки, якщо вони і були надані працівникам, не відповідають визначенню заробітної плати як об'єкту оподаткування податку з доходів фізичних осіб в розумінні Закону № 889-IV та Податкового кодексу України.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1. ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Водолік» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.