Рішення № 32283126, 26.06.2013, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Копія.

Справа № 2/679/310/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого -судді Савіцького Л.П.,

при секретарі -Сопронюк Л.А.,

з участю представника відповідача - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

що Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду з вказаним позовом, який уточнивши 15.05.2013 року, просить стягнути з ОСОБА_3 18 505,90 грн., з яких 16 505,90 грн. понесені витрати та 2000 грн. витрати на правову допомогу у справі, а з ОСОБА_2 229,40 грн. судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 12 лютого 2010 року, ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 26.01.2010 року на вулиці Сосніних в м. Києві, керуючи автомобілем «ДАФ» р.н. НОМЕР_1 та рухаючись заднім ходом, не впевнився, що це буде безпечно та здійснив наїзд на автомобіль «Фольксваген» р.н. НОМЕР_2.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Фольксваген» р.н. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5 і розмір завданих збитків у відповідності до звіту № 5050 про оцінку автомобіля від 15 березня 2010 року становить 18 991,08 грн.

Оскільки зазначена шкода особисто винуватцем ДТП відшкодована не була, власник пошкодженого автомобіля, маючи поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України, останнє в свою чергу 16 квітня 2010 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 15 825,90 грн. за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу та 680 грн. було сплачено в рахунок відшкодування витрат понесених на проведення експертного дослідження.

Тому, Моторне (транспортне) страхове бюро України, виконавши покладений на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, відповідно до ст. 1191 ЦК України та п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», отримало право зворотної вимоги (регресу).

15.05.2013 року за клопотанням позивача, до участі у справі відповідачем був залучений ОСОБА_3 - власник транспортного засобу «ДАФ» р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2

Представник позивача в судове засідання не з'явилася. Згідно надісланої телеграми остання підтримує заявлені вимоги та справу просить розглянути у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що шкода під час ДТП, яка мала місце 26.01.2010 року на вулиці Сосніних в м. Києві, ним була завдана власнику автомобіля «Фольксваген», однак не в такому розмірі, як зазначено в позові.

Представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, пред'явленого до його довірителя, оскільки останній на час скоєння ДТП перебував в трудових відносинах з ОСОБА_3, який є належним відповідачем за даним позовом.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, вказавши на те, що витрати по спричиненій ОСОБА_2 шкоді внаслідок ДТП повинна нести страхова компанія «Княжа», так як машина та причеп, власником яких він являється і якими керував водій ОСОБА_2, були застраховані.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_2 та його представника - адвоката ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги пред?явлені до ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а в позові до ОСОБА_2 необхідно відмовити.

У відповідності до п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Як убачається з матеріалів справи, 07.10.2009 року між позивачем та страхувальником ОСОБА_5 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС 8752571 на термін до 06.10.2010 року, згідно якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Фольксваген Т5» р.н. НОМЕР_2.

26.01.2010 року на вулиці Сосніних в м. Києві з вини відповідача ОСОБА_2, який керував автомобілем «ДАФ» р.н. НОМЕР_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої технічно був пошкоджений належний ОСОБА_5 автомобіль «Фольксваген Т5» р.н. НОМЕР_2. Винуватість ОСОБА_2 у скоєнні зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди встановлена судом, про що в матеріалах справи наявна постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 12.02.2010 року, і у відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

За даними звіту № 5050 про оцінку автомобіля «Фольксваген Т5» р.н. НОМЕР_2 від 15.03.2010 року, матеріальний збиток, завданий власникові останнього в результаті його пошкодження при ДТП склав 18 991,08 грн.

Згідно наказу № 990 від 16.04.2010 року про відшкодування шкоди з фонду потерпілих та платіжного доручення № 1697 від того ж числа, ОСОБА_5 позивачем шляхом перерахунку коштів на рахунок страхувальника було здійснено виплату в розмірі 15 825,90 грн. за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу. Ним же, згідно платіжних доручень за № 1332 та № 1333 від 29.03.2010 року було перераховано 680 грн. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 за проведення оцінки автомобіля.

При цьому, як вбачається з трудового договору № 22220800181 від 07.07.2008 року, відповідач ОСОБА_2 на час скоєння ним зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди перебував в трудових відносинах з підприємцем ОСОБА_3, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником автомобіля «ДАФ» р.н. НОМЕР_1 а тому суд вважає, що шкода заподіяна ОСОБА_2 в зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків. Вказане підтвердили в судовому засіданні як ОСОБА_2, так і його роботодавець ОСОБА_3

Згідно ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно роз'яснень, що містяться у п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

Тому, у відповідності до вимог зазначених вище норм закону та враховуючи те, що ОСОБА_2 під час заподіяння шкоди керував транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків на підставі трудового договору, укладеного з підприємцем ОСОБА_3, який на відповідній правовій підставі володіє цим же транспортним засобом, суд вважає, що до позивача, який є страховиком і виплатив страхове відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності, перейшло право вимоги - регресу до роботодавця, з якого підлягає стягненню 15 825,90 грн. за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу, 680 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на проведення експертного дослідження та у відповідності із вимогами ст. 88 ЦПК України 229 грн. 40 коп. судового збору.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що стягнення на користь позивача необхідно провести з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», з якою він уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і який діяв на момент дорожньо-транспортної пригоди за участю належного йому автомобіля, так як страхувальником за даним договором є лише ОСОБА_3, а інших осіб, відповідальність яких застрахована, не визначено. Зокрема, не визначено і відповідальність ОСОБА_2, який керував на час дорожньо-транспортної пригоди належним ОСОБА_3 транспортним засобом.

Вказаний поліс № ВС/2105199 видано 05.12.2009 року відповідно до умов договору страхування ІІІ типу, які відповідно до п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на час укладення договору, передбачають страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою вказаною в договорі страхування, або однією з осіб зазначеною в договорі. Крім того, згідно цього ж полісу забезпеченим транспортним засобом є лише «НОМЕР_6» р.н. НОМЕР_4, що є причіпом до автомобіля «ДАФ» р.н. НОМЕР_1 за участю якого сталася дорожньо-транспортна пригода.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_3 суми сплаченої на правову допомогу в розмірі 2000 грн., то суд вважає за необхідне в її задоволенні відмовити, оскільки позивачем та його представниками ОСОБА_4 і Семеновою Я.Є. не обґрунтовані вимоги про стягнення витрат саме в зазначеному розмірі, не надані суду розрахунки та докази в підтвердження вартості наданої допомоги. Крім цього, в матеріалах справи відсутні угода про надання правової допомоги представником і акт виконаних робіт, в якому б було зазначено їх об'єм та кількість затраченого часу.

Наявність лише платіжного доручення № 4949 від 12.12.2012 року про сплату позивачем за надання правової допомоги ФОП ОСОБА_4 1000 грн. є недостатнім для визначення і стягнення вказаних витрат.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 61, 88, 215-218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, ідентифікаційний код 21647131) 16 505 грн. 90 коп. витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, та 229 грн. 40 коп. судових витрат, всього 16 735 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 30 коп.

В стягненні з ОСОБА_3 витрат на правову допомогу відмовити.

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня отримання його копії через Нетішинський міський суд.

Головуючий