Рішення № 32280928, 01.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2013 р. Справа № 911/2194/13

за позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ПРОВІТА",

м. Вишгород

про стягнення 9 951,79 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Бузінський А.В. - довіреність б/н від 10.01.2013 р.;

від відповідача: Науменко А.В. - довіреність №03-02/3 від 02.01.2013 р.

СУТЬ СПОРУ:

У червня 2013 року Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ПРОВІТА" (далі - відповідач) про стягнення 9 951,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у зв'язку із здійсненням страхової виплати за страховим випадком отримав право, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки - в даному випадку до відповідача як особи, що застрахувала цивільну відповідальність винної у дорожньо-транспортній пригоді особи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2013 р. порушено провадження у справі № 911/2194/13 та призначено її розгляд на 25.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.06.2013 р. повідомлено сторін про призначення розгляду справи на 01.07.2013 р., оскільки відкладене судове засідання на 25.06.2013 р. не відбудеться, у зв'язку із виробничою необхідністю.

У судовому засіданні 01.07.2013 р. позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом (вх. № 14258 від 01.07.2013 р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

15.02.2012 р. між Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" (далі - страховик за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сен-Гобен Будівельна продукція України" (далі - страхувальник за договором) укладений генеральний договір добровільного страхування транспортних засобів № 1205087 АТКП (далі - договір), відповідно до умов якого, об'єктом страхування є транспортний засіб (далі - ТЗ) "Renault Megane", реєстраційний номер - АА 0859 НО.

17.07.2012 р. в м. Києві на вул. М. Раскової сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю ТЗ Ford Fucus, реєстраційний номер - АА 4110КІ, який керував Александрович Денис Вікторович та застрахований автомобіль "Renault Megane", реєстраційний номер - АА 0859 НО, яким керував Возний Сергій Григорович, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сен-Гобен Будівельна продукція України".

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль страхувальника, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Дніпровським ГУМВС в м. Києві та довідкою № 9039710 Дніпровським ГУМВС в м. Києві.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.08.2012 р. у справі (2604/16201/2012, № 3/2604/5145/2012) Александровича Дениса Вікторовича визнано винним у скоєнні ДТП, яке сталося 17.07.2012 р. та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн).

У п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 року № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" зазначається, що преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів.

Відтак, проаналізувавши обставини, за яких було заподіяно шкоду ТЗ "Renault Megane", реєстраційний номер - АА 0859 НО та наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що саме дії водія Александровича Дениса Вікторовича, який керував ТЗ Ford Fucus, реєстраційний номер - АА 4110КІ, знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, а відтак і в спричиненні матеріальної шкоди ТЗ "Renault Megane", реєстраційний номер - АА 0859 НО, що підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.08.2012 р. у справі (2604/16201/2012, № 3/2604/5145/2012).

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2012 р. страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання випадку, у зв'язку з чим зазначена вище подія була визнана страховою та 31.08.2012 р. було складено страховий акт.

Таким чином, у результаті ДТП, скоєного 17.07.2012 р. за вини Александровича Дениса Вікторовича, що керував ТЗ Ford Fucus, реєстраційний номер - АА 4110КІ, настав страховий випадок у страхувальника позивача.

З метою визначення розміру матеріальної шкоди завданої ТЗ "Renault Megane", реєстраційний номер - АА 0859 НО, заподіяного внаслідок ДТП, 25.07.2012 р. страховик звернувся ФОП Кацари Юлії Василівни про визначення вартості матеріального збитку ТЗ.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи звіту з оцінки транспортного засобу № 3382/3850 від 31.07.2012р. матеріальний збиток завданий внаслідок ДТП власникові ТЗ "Renault Megane", реєстраційний номер - АА 0859 НО складає - 11058,66 грн., а відповідно до рахунку - фактури № 000036 від 27.07.2012 р. вартість відновлювального ремонту ТЗ "Renault Megane", реєстраційний номер - АА 0859 НО становить 9951,79 грн.

31.08.2012 р. позивачем було складено розрахунок страхового відшкодування № 3850 на суму 9951,79 грн., який розрахований відповідно до Правил страхування, договору № АТКП 1205087 страхування транспортних засобів від 12.02.2012р.

27.08.2012 р. до позивача звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Сен-Гобен Будівельна продукція України" з заявою щодо виплати страхового відшкодування у зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов договору.

Відповідно до платіжного доручення № 22676 від 04.09.2012 р. Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" виплатило страхове відшкодування за ремонт автомобіля ТЗ "Renault Megane", реєстраційний номер - АА 0859 НО у сумі 9951,79 грн.

Підставою позову, як зазначає позивач, є те, що виплативши страхове відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Сен-Гобен Будівельна продукція України" позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

При цьому, позивач вважає, що відповідальною особою за заподіяні збитки є Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", оскільки цивільно-правова відповідальність власника ТЗ Ford Fucus, реєстраційний номер - АА 4110КІ була застрахована у відповідача за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6075187.

Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктами 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6 передбачено, що під джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Одночасно, згідно ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 наведеного вище Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як визначено абз. 1 п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів".

Відтак, загальний розмір підтверджених (оцінених) фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 9951,79 грн., згідно розрахунку страхового відшкодування позивача № 3850 на суму 9951,79 грн.

Статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Особою, на яку законом покладено обов'язок відшкодувати завдані Товариству з обмеженою відповідальністю "Сен-Гобен Будівельна продукція України", у даному випадку є Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, лімітів передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6075187 в сумі 9951,79 грн.

З огляду на викладене, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів № 1205087 АТКП від 15.02.2012 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сен-Гобен Будівельна продукція України" мала до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" як особи, на яку законом покладено обов'язок відшкодувати завдані збитки в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6075187.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" витрат, понесених за страховим відшкодуванням у межах відповідальності страхової компанії за завдані збитки, в розмірі 9951,79 грн. є доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, заявлені вимоги позивача про стягнення з відповідача 9951,87 грн. останній визнав, що підтверджується листом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (Вх. № 14258 від 01.07.2013 р.).

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код ЄДРПОУ 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 20033533) 9951 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одну) грн. 87 коп. та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Наріжний С.Ю.

Дата виготовлення та підписання рішення 08.07.2013 р.