Постанова № 32280782, 25.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 р. Справа №805/6197/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Боброва С.В.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально - Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2013 року ВП №37587332,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся з адміністративним позовом до Центрально - Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2013 року ВП № 37587332.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.03.2013 року у відношенні нього була винесена постанова про адміністративне правопорушення №031091. На підставі вказаної постанови 05.04.2013 року державним виконавцем Центрально - Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №37587332.

Позивач вважає, що вищевказана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Також позивач вказує на те, що державний виконавець здійснив неправомірні дії у зв'язку з тим, що відкрив виконавче провадження на подвійну суму штрафу, оскільки подвійний розмір штрафу можливо стягнути лише в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, що передбачено ч.2 ст. 308 КУпАП. Позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 22.04.2013 року, що не відповідає нормам ч.5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» та вважає, що строки оскарження ним не порушені.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2013 року ВП № 37587332.

В судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 3 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Тобто, з урахуванням приписів вищезазначеної норми відповідачем у даній адміністративній справі є саме Центрально - Міський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 05.04.2013 року головним державним виконавцем Центрально - Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Бобровим С.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 37587332, згідно якої було відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №АН1 031091 від 13.03.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1360,00 грн.

Згідно вищевказаної постанови позивачу був наданий строк для добровільного виконання виконавчого документа до 12.04.2013 року.

05.04.2013 року головним державним виконавцем Центрально - Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Бобровим С.В. був направлений позивачу виклик державного виконавця №1312-11, згідно якого позивача було зобов'язано з'явитись до державного виконавця у строк до 12.04.2013 року.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №606) та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999 року (далі-Інструкція).

Так, у відповідності до Закону №606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону №606, п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року № 74/5 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону № 606, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, зі змісту наведеної норми вбачається обов'язок правопорушника сплатити подвійний розмір штрафу у разі порушення порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу.

Згідно з п.6 ч.2 ст.17 Закону № 606 підлягають виконанню державною виконавчою службою постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом (ст.22 Закону №606).

Відповідно до ст.19 Закону № 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Згідно із ч.1 ст. 25 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (ч.2 ст. 25 Закону №606).

Відповідно до ст. 27 Закону № 606, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Частиною 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як встановлено судом, позивач не скористався своїм правом на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про необґрунтованість позову ОСОБА_1 до Центрально - Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2013 року ВП №37587332, у зв'язку із чим відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41-42, 69-71, 79, 86, 87, 94, 122, 138, 143, 151-154, 158,160,162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Центрально - Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2013 року ВП № 37587332- відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 25.06.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 27.06.2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.