Рішення № 32280679, 09.07.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.2013 Справа №901/1839/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибкомфлот-2"

до відповідача Державного підприємства

"Науково-виробниче підприємство "Керчмолюск"

про стягнення заборгованості за договором у розмірі 200 000грн.

Суддя А.Р. Ейвазова

Представники:

від позивача - Сорокін К.О. за довіреністю №б/н від 11.02.2013;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибкомфлот-2" (далі - ТОВ «Рибкомфлот-2») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Керчмолюск" (далі - ДП «НВП «Керчмолюск» та просить суд стягнути з відповідача 200 000грн., у т.ч. 100 000грн. основної заборгованості, 100 000грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог, ТОВ «Рибкомфлот-2» посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором від 29.09.2010 безвідсоткової цільової позики в частині повернення позики у строк, встановлений договором (а.с. 2-5).

Відповідач у справі - ДП «НВП «Керчмолюск» відзиву на позов суду не надав; в жодне судове засідання представник відповідача не з'явився.

До початку розгляду справи по суті 09.07.2013 від імені відповідача у справі - ДП «НВП «Керчмолюск» надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, направлена Тітковим А.І. Вимоги клопотання мотивовані хворобою представника відповідача (а.с. 56).

Позивач у справі щодо задоволення заявленого клопотання категорично заперечував.

Відповідне клопотання не прийнято судом до уваги, оскільки заявлено від імені відповідача особою, повноваження якої не підтверджені. Так, у матеріалах справи відсутні дані про те, що особа, яка направила телеграму, уповноважена на вчинення відповідних дій від імені відповідача; не додані відповідні докази, в порушення вимог ст.33 ГПК України, і до поданого клопотання, як і докази наявності обставин, на які посилається така особа у клопотанні, - неможливості явки в судове засідання.

Розгляд справи здійснювався без повноважного представника відповідача, за відсутності його відзиву на позовну заяву, за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України, оскільки:

- відповідач правом на подання відзиву та доказів у спростування заявлених вимог станом на момент прийняття рішення не скористався, хоча мав достатньо для цього часу, враховуючи, що отримав копію ухвали про порушення провадження у справі, як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, ще 13.06.2013 (а.с.21),

- представник відповідача вдруге в судове засідання не з'явився, хоча відповідач повідомлений належним чином про час та місце засідання суду шляхом направлення копії ухвали про відкладення розгляду справи, що підтверджується копією списку згрупованих поштових відправлень-рекомендованих листів (а.с.56);

- у разі неможливості явки певного представника, відповідач не був позбавлений можливості направити іншу особу для представництва його інтересів в суді, у т.ч. ту, що не перебуває з відповідачем у трудових відносинах;

- матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2010 між сторонами у справі - ТОВ «Рибкомфлот-2» та ДП «НВП «Керчмолюск» укладено договір безвідсоткової цільової позики (а.с. 11-12, далі - договір).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

За умовами договору, позивач (позикодавець) передає у власність відповідача (позичальника) грошові кошти у розмірі 100 000, а відповідач (позичальник) - зобов'язується використати позику за цільовим призначенням і повернути її в порядку та в строк, визначений договором (п.п. 1.1, п.п.3.1 договору).

Договором встановлено, що він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за договором (п. 7.1 договору).

Як встановлено судом, позивач, на виконання умов відповідного договору, перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 100000 грн., що підтверджується, долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №73 від 18.10.2010 (а.с.13) та випискою з рахунку від 18.10.2010 (а.с.48).

У відповідному платіжному дорученні у графі «призначення платежу» вказано - «безвідсоткова цільова позика,зг договору б-н від 22.06.2010р.Без ПДВ», оскільки вищевказаний договір позики укладено відповідно до договору про наміри від 22.06.2010 (а.с.10).

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо повернення безвідсоткової цільової позики, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої умовами договору за порушення відповідного зобов'язання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором визначалось, що безвідсоткова цільова позика підлягає поверненню через рік з моменту надходження грошей на поточний рахунок позичальника (п. 5.1 договору).

Згідно п. 5.2 договору, строк повернення позики може бути продовжений за згодою сторін

Додатковою угодою до договору безвідсоткової цільової позики №1 від 25.08.2011, сторони внесли зміни до п.5.1 договору, якою продовжили строк повернення позики до 03.01.2013 року. (а.с. 14)

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач зобов'язання за договором в частині повернення позики не виконав, хоча строк його виконання настав; заборгованість складає 1000000 грн.

Під час розгляду справи по суті, до прийняття рішення у ній, відповідач не надав доказів погашення відповідної заборгованості, отже, не спростував тверджень позивача про те, що безвідсоткова цільова позика, надана за вказаним договором, не повернута.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач, не виконавши зобов'язання з повернення позики, хоча строк виконання відповідного зобов'язання, встановлений умовами договору, на момент звернення до суду з відповідним позовом вже пройшов, допустив порушення зобов'язання.

Враховуючи зазначене, вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 1000000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

В силу ч. ст. 216, ч.1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

В силу п. 8.3 договору, сторонами встановлена відповідальність за прострочення повернення позики більш ніж на п'ятнадцять календарних днів у вигляді штрафу у розмірі 100% від суми позики, що складає 100 000 грн. (100 000/100*100).

Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем зобов'язань в частині повернення позики більш ніж на 15 днів, вимоги в частині стягнення штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 100 000 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, а саме у розмірі 4000грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 09.07.2013.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Керчмолюск» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибкомфлот-2» 100 000грн. основної заборгованості, 100 000грн штрафу, а також 4 000 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Р. Ейвазова