Рішення № 32279512, 08.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р.Справа № 922/1422/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", м. Київ до Державного підприємства "Південна залізниця", м. Харків про стягнення 83 703,21 грн. за участю представників сторін:

позивача - Ковтонюк Ю.А.

відповідача - Мироненко Г.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 83703,21 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору № ЦХП-30210, укладеного між сторонами 30.12.2009 року щодо повної та своєчасної оплати поставленого дизельного пального. Позов обґрунтований ст.ст. 11, 14, 509, 525, 526, 664, 712 ЦК України та ст.ст. 173, 265 ГК України. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

04.06.2013 року до господарського суду від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача.

Суд, дослідивши надані заперечення та додані до них документи, долучає їх до матеріалів справи.

04.07.2013 року до господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

Суд, дослідивши надані пояснення та додані до них докази, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити в його задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову з задоволенні позову у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 30.12.2009 року між сторонами був укладений договір поставки № ЦХП-30210.

Відповідно до п. 1.1. розділу 1 договору, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, названі в подальшому товар, найменування, марка, ціна і кількість яких вказується в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно п. 2.1 договору, ціна на товар, який постачається за цим договором, встановлюється в гривнях для кожної партії окремо і вказується у специфікаціях до цього договору.

Відповідно до розділу 3 договору, постачальник здійснює поставку товару залізничним або автотранспортом за вантажними реквізитами покупця на умовах та в терміни, які вказані в специфікаціях до даного договору, які надаються додатково та є невід'ємними його частинами. Постачання Товару здійснюється партіями на умовах визначених в договорі та специфікації, яка укладається щомісячно протягом дії договору. Специфікації визначають найменування, кількість, умови постачання та ціну Товару. Умови специфікації не повинні суперечити та змінювати умови договору. Специфікація розробляється постачальником та направляється покупцю, який повинен підписати її протягом 10 днів з моменту отримання. Покупець несе всі витрати та відповідальність по прийманню, зберіганню та подальшому використанню товару, який було поставлено постачальником. Дата поставки товару визначається згідно умов поставки товару, що зазначені в специфікаціях даного договору, і відповідає вимогам міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс", редакції 2000 року. Поставка товару підтверджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі, який покупець повинен підписати і повернути постачальнику протягом 5 (п'ять) робочих днів після його отримання.

На виконання умов Договору, у відповідності з Специфікаціями № 3 (термін постачання - з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р.) та № 1 (термін постачання - з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р.) до договору, позивач поставив на адресу відповідача дизельне паливо Л-0,2 - 62.

Згідно розділу 4 договору, кількість товару, яка підлягає поставці за цим договором, вказується сторонами в специфікаціях до цього договору. Прийом Товару за кількістю, який поставлено в залізничній або автоцистерні здійснюється покупцем у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155, зареєстрованої Міністерством юстиції України за № 805/15496 від 2 вересня 2008 року із складанням „Акту приймання нафтопродуктів за кількістю" за формою №5-НП. У випадку, коли виявлено нестачу Товару, яка перевищує норми природних втрат та границі відносної похибки вимірювань, яка застосовується в разі нерівноцінних методів вимірювання покупець направляє телеграму постачальнику та вантажовідправнику. В подальшому копії телеграм прикладаються до претензійних матеріалів. Після оформлення покупцем претензійних матеріалів відповідно до Інструкції вказані в в п. 4.2 договору, вони направляються постачальнику. Претензія про нестачу товару, яка подана без необхідних документів постачальником до обліку не приймається і розгляду не підлягає. Гарантійні терміни на продукцію, що поставляються, не менше ніж визначено нормативно-технічною документацією на продукцію.

Відповідно до розділу 6 Договору, для проведення розрахунків постачальник надає покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну та сповіщення „авізо" на товар, який було поставлено Покупцю.

Покупець протягом двох днів з дати отримання документів, які зазначені в п. 6.1. цього договору, здійснює розрахунки за поставлений постачальником товар шляхом акцепту сповіщення. При письмовій домовленості сторін можливі інші форми розрахунків за Товар.

Розрахунок за товар здійснюється відповідно до наказу Укрзалізниці № 329-Ц3 від 30.04.2004 року "Про затвердження "Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП "Укрзалізничпостач" і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи".

На виконання розділу 6 Договору, позивач виставив відповідачу за поставлену продукцію наступні рахунки - фактури та, відповідно, сповіщення:

- рахунок від 09.03.2011 р. № ФАС11-406 (сповіщення №1634) на суму 1156513,78 грн.;

- рахунок від 01.01.2012 р. № ТОП12-3 (сповіщення №146) на суму 7850326,49 грн.

Загальна сума поставлених нафтопродуктів - 9 006 840,27 грн. Проте, отриманий вантаж частково оплачений відповідачем на суму 8 923 137,06 грн. Несплаченою залишилась сума в розмірі 83 703,21 грн.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, в цистерні № 73993529, яка надійшла на адресу ст. Основа 10.03.2011 року по накладній № 32453540 (поставка була охоплена сповіщенням № 1634 від 09.03. 2011 року та рахунком-фактурою ФАС11-406 від 09.03.2011 р.) замість 62247 кг. було виявлено 59094 кг. дизельного палива. Тобто нестача (з урахуванням природного убутку) склала 3149 кг. на загальну суму 29 845,95 грн.

По даному факту позивач був своєчасно (протягом 1 доби з моменту виявлення) повідомлений телеграмою № 283 від 10.03.2011 про виклик представника, а після цього йому була виставлена претензія в рамках п. 4.4 договору вих. № Т-01/448 від 30.03.2011 року, до якої були додані всі претензійні матеріали.

Дану претензію позивач отримав, надав відповідь № ЦХП-18/655 від 28.04.2011 року в якій претензію відхилив з підстав того, що до претензії не було додано актів про злив та охорону цистерни, які б свідчили про забезпечення належного зберігання та охорони продукції; кількість завантаженого вантажу в цистерну була засвідчена актом експертизи Винницької торгово-промислової палати № В-93/9 від 09.03.2011 року; відповідно до здійснення поставки на умовах FСА, зобов'язання постачальника було виконано в момент передачі товару перевізнику.

Суд не може погодитись з даною позицією позивача, оскільки в нормативному документі, який сторони визначили як основний для регулювання всіх питань, пов'язаних з виставленням претензій по нестачам ванта жу - а саме "Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, від пуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України" № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року - в подальшому Інструкції (п. 4.2 договору) не міститься обов'язку покупця додавати дані документи до виставленої претензії. Крім того, дизпаливо з цистерни до остаточної прийомки (під час очікування пред ставників позивача та вантажовідправника), яка відбувалась 12.03.2011 року, не зливалося, про що свідчать відомості акта форми 5-НП № 38А. На оборотній сто роні акта, засвідченої підписами комісії (з стрільцем ВОХР та прийомоздавальником вантажу на ст. Основа), вказано, що дизпаливо знаходилося в цистерні № 73993529. Висновок Винницької ТПП не може бути визнаний належним підтвердженням вірної визначеності кількості вантажу, оскільки ТПП для винесення висновку використовувався інший паспорт продукції № 83 замість № 84 (для цистерни № 73993529), що могло призвести до невірного розра хунку об'ємно-масовим методом.

В цистерні № 74005711 яка надійшла на адресу ст. Смородине 04.01.2012 по накладній № 32125502 (поставка була охоплена рахунком-фактурою ТОП 12-3 від 01.01.2012 року) замість 59194 кг. було виявлено 56385 кг. дизельного палива. Тобто не стача (урахуванням природного убутку) склала 2809 кг. на загальну суму 30912,35 грн.

По даному факту позивач був своєчасно (протягом 1 доби з моменту виявлення) повідомлений телеграмою № 64 від 04.01.2012 року про виклик представника, а після цього йому була виставлена претензія в рамках п. 4.4 договору вих. № Т-01/126 від 24.01.2012 року, до якої були додані всі претензійні матеріали.

Дану претензію позивач отримав, надав відповідь № ЦХП-18/170 від 02.02.2012 року в якій претензію відхилив з підстав того, що покупець невчасно - не в добовий строк з моменту неповідомлення вантажовідправником про не приїзд свого представника, здійснив остаточне приймання вантажу; покупець не додав до претензії посвідчень представників, що брали участь у прийманні нафтопродуктів; покупцем не надано жодних доказів схоронності продукції та запобігання погіршення її якості; відповідно до здійснення поставки на умовах FСА, зобов'язання постачальника було виконано в момент передачі товару перевізнику.

Суд не може погодитись з даною позицією позивача, оскільки п. 5.2.11 Інструкції наголошує, що у разі відсутності в добовий строк повідомлення про виїзд представника вантажовідправника, приймання нафти або нафтопродуктів відбувається за участю представника незалежної експертної організації, що обумовлено у відповідному договорі. У разі, якщо у відповідному договорі не було обумовлено незалежної експертної організації, приймання нафти та нафтопродуктів здійснюється самостійно. Таким чином, п. 5.2.11 встановлює добовий строк повідомлення вантажовідправником про виїзд/невиїзд свого представника, а не добовий строк приймання вантажу. Покупець у даному випадку не є зв'язаним жодним нормативно-визначеним строком. В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що представник позивача на виклик відповідача не з'являвся.

Крім того, у розумінні ч. 2 ст. 5.2.11 Інструкції, вантажоодержувач для приймання нафти та/або нафтопродуктів за кількістю повинен створити комісію, до складу якої призначити осіб, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з пи тань порядку приймання та обліку нафти та/або нафтопродуктів. Про видачу будь-яких посвідчень цим членам в Інструкції не йдеться. Крім того, в затверджених Інструкцією актах форми 5-НП, підписаних усіма членами комісії та затверджених начальником локомотивного депо, міститься застереження про те, що "Комісія з правилами приймання продукції за кількістю ознайомлена. Усі особи, що брали участь у прийманні, попереджені про те, що вони несуть відпові дальність за достовірність даних, наведених в акті", що, на думку законодавця є достатнім для підтвердження їх кваліфікації та досвіду. До претензії були додані докази того, що при припиненні первинного приймання дизпалива цистерна була відставлена та повторно опломбована членами комісії ЗПУ депо - Варта-Універсал И 790343 та здана під охорону без доступу сто ронніх осіб. При остаточному прийманні дизпалива 07.01.2012 року, дана ЗПУ була знята з цистерни неушкодженою, ознак втрати (розкрадання, несправності) цистер ни не було встановлено (зворотній бік акта форми 5НП № 3 від 07.01.2012 року). Ці ві домості свідчать про те, що продукція знаходилася в повній схоронності, що одно часно підтверджує збереження якості (неможливість змішування тощо).

В цистерні № 73742405, яка надійшла на адресу ст. Полтава-Південна 03.01.2012 року по накладній № 32125510 (поставка була охоплена рахунком-фактурою ТОП 12-3 від 01.01.2012 року) замість 59036 кг. було виявлено 56951 кг. дизельного палива. Тобто нестача (урахуванням природного убутку) склала 2085 кг. на загальну суму 22944,91 грн.

По даному факту позивач був своєчасно (протягом 1 доби з моменту виявлення,) повідомлений телеграмою № 1/416/2 від 03.01.2012 року про виклик представника, а після цього йому була виставлена претензія в рамках п. 4.4 договору вих. № Т-01/193 від 02.02.2012 року, до якої були додані всі претензійні матеріали.

Дану претензію позивач отримав, відповіді не надав.

Відповідно до п. 105 "Статуту залізниць", затвердженого Постановою КМУ від 06.04.1998 року № 457105, залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажи ри, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідаль ність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Нестачі в цистернах № 73742405 та № 74005711 були у в встановленому порядку засвідчені комерційними актами.

Відповідно до п. 129 "Статуту заліз ниць", обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності за лізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного пе ревезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які скла дають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин не відповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт якщо вона сама виявила зазначені вище обставини, або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Дані комерційні акти, як визначені законодавцем належні докази, додавалися до претензій № Т-01/126 та № Т-01/193 та розглядалися позивачем.

Позивач вважає достатнім доказом поставки товару специфікації та квитанції про приймання вантажу (до перевезення). Між тим, ці документи не можуть виступати доказами належно проведеної поставки з наступних підстав. Відповідно до п. 3.5 договору, поставка товару підтверджується сторона ми шляхом підписання акту прийому-передачі, який покупець повинен підписати і повернути постачальнику протягом 5 робочих днів після його отримання. До позов них матеріалів цей документ не доданий.

Квитанції про приймання вантажу оформлювалися не Південною, а Південно-Західною залізницею, які є різними юридичними особами. Південно-Західна заліз ниця не є стороною за договором ЦХП-30210-П/Т-1059/НЮ, і не може підтверджувати приймання відповідачем належного виконання зі сторони позивача умов цього договору.

Відповідно до правил ділового обороту, при будь-яких змінах, доповненні, роз ширенні умов договору, сторонами в обов'язковому порядку узгоджується відповідність цих змін, доповнень, розширень з вже існуючими умовами договору. Якщо виникає колізія, існуючі умови договору або змінюються, або визнаються сторонами недійсними. В даному випадку цього не відбувалося. Умови договору щодо забезпе чення постачання товару належної кількості і його оплати при умові фактичного отримання (п. п. 4.2, 4.3, 6.1 та 6.2 договору) зберегли свою чинність і повинні обов'язково застосовуватись. Крім того, в самому договорі (пп. 2 п. 3.2) міститься вказівка, що "Умови специфікації не повинні суперечити та змінювати умови договору".

Відповідно до умов договору (п. п. 6.1, 6.2, 3.5 договору) оплаті підлягає лише поставлений товар, що підтверджується актами прийому-передачі товару. Між тим, до матеріалів справи не надано актів прийому-передачі відповідної кількості товару, за яку вимагається оплата, а специфікація січня 2012 року підписана відповідачем з застереженнями згідно комерційного акта.

Відповідач отримав нафтопродукти за трьома накладними з нестачами всьо го на 8043 кг (8 тонн) на суму 83 703,21 грн. Нестачі своєчасно оформлювались, позивачу виставлялись претензії, відповіді на які суд не може вважати обґрунтованими з наведеного вище.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, паса жирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для за свідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, бага жу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Заліз ниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обста вини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник ван тажу, багажу чи вантажобагажу. Крім того, п. 5.2.4 Інструкції передбачає, що у разі виявлення нестачі нафти або нафтопродукту понад норми природних втрат або їх над лишків, складається комерційний акт.

Комерційних акті по даним нестачам було два. Кількість недоотриманого вантажу згідно цих актів відповідає виставленим претен зіям (2085 кг. по претензії № Т-01/193 від 02.02.2012 року) та 2770 кг. по комерційному акту і первинному акту форми 5-НП від 04.01.2012 року (претензія № Т-01/126). В третьому випадку (претензія № Т-01/193 від 02.02.2012 року) комерційний акт не складався, оскільки цистерна була видана відповідачу без зважування, що допускається Стату том залізниць у випадку, якщо цистерна надійшла в справному стані, зі стравною ЗПУ, в супроводженні стрілка ВОХР, а товар завантажувався силами відправника та був ним са мостійно опломбований.

На думку суду всі дії щодо належного оформлення нестачі відповіда чем були дотримані.

Повна відповідність оформлення претензії № Т-01/193 від 02.02. 2012 року на суму 22944,91 грн. умовам договору та Інструкції та достовірність даних, викладених в ній, була підтверджена самим позивачем. 25.02.2013 року на адресу по зивача відповідачем був направлений лист-нагадування по раніше виставленим претен зіям з проханням повідомити про результати їх розгляду ДП "Укрзалізничпостач". У своїй відповіді вих. № ЦХП-19/215 від 02.04.2013 року позивач серед іншого повідомляв, що претензія № Т-01/193 від 02.02.2012 року була ним розглянута та переадресована на адресу постачальника нафтопродуктів. Таким чином, позивач фактично погодився з до водами та висновками, зробленими комісією відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у відповідності до умов договору, в матеріалах справи містяться докази реальної відсутності дизпа лива в цистернах при їх розкритті та комісійній прийомці товару на станціях призна чення при непорушності пломб, супроводження цистерн стрілками ВОХР, справному стані цистерн, відповідач своєчасно і в повному обсязі сплатив фактично отриману кількість товару та попередив постачальника про нестачі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 10 липня 2013 року.

Суддя Погорелова О.В.