Рішення № 32279488, 14.06.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2013 р.Справа № 921/409/13-г/8Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М. розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, 46000, в особі Тернопільського міського району електромереж вул. І. Франка, 18, м. Тернопіль, 46000

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Тернопільський радіозавод "Оріон", вул. 15 Квітня, 6, м. Тернопіль, 46023

про стягнення заборгованості в розмірі 143 436, 18 грн., з якої 97 960, 99 грн. - борг по спожитій активній електроенергії, 43621, 98 грн. - пеня та 1 853, 21 грн. - 3 % річних

За участю представників:

Позивача: Починок Г.О. - юрисконсульта, довіреність №6147/25 від 25.12.2012 року

Відповідача: Плотнікова О. М. - представника, довіреність б/н від 25.02.2013 р.

В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство „Тернопільобленерго", в особі Тернопільського міського району електричних мереж, м. Тернопіль, надалі - позивач, звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Тернопільський радіозавод "Оріон", м. Тернопіль, надалі - відповідач, про стягнення заборгованості в розмірі 143 436, 18 грн., з якої: 97 960, 99 грн. - борг по спожитій активній електроенергії, 43621, 98 грн. - пеня та 1 853, 21 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне невиконання відповідачем умов Договору на постачання електричної енергії № 245 від 10.08.2011 р., зокрема в частині своєчасної оплати за спожиту активну електроенергію, внаслідок чого станом на 17.04.2013 року утворилась заборгованість в загальній сумі 97 960, 99 грн., на яку відповідно до умов Договору, додатків укладених у відповідності до нього та вимог чинного законодавства нараховано 43 621, 98 грн. пені та 1853, 21 грн. 3 % річних.

В підтвердження викладеного надано: Договір на постачання електричної енергії № 245 від 10.08.2011р.; Додатки до Договору на постачання електричної енергії № 245 від 10.08.2011 р.; Угоду від 01.11.2012 р. до Договору на постачання електричної енергії № 245 від 10.08.2011 р.; рахунки за активну енергію за період з вересня місяця 2012 р. по березень місяць 2013 р.; звіти про використану електроенергію МП на заводі ВАТ ТРЗ "Оріон" за період з вересня місяця 2012 року по березень місяць 2013 року; рахунки за активну енергію з жовтня місяця 2012 р. по березень місяць 2013 р.; акти про обсяги спожитої (переданої) електроенергії за період з вересня місяця 2012 року по березень місяць 2013 року, а також інші документи, належним чином засвідчені копії які знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше ухвалою суду від 23.04.2013 року на 15:20 год. 13.05.2013 року, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 15:45 год. 03.06.2013 року, з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

В судових засіданнях 03.06.2013 року, 10.06.2013 року та 12.06.2013 року, в порядку ст. 77 ГПК України, за клопотанням сторін, оголошено перерву до 15:00 год. 10.06.2013 року, до 09:30 год. 12.06.2013 року та, відповідно до 10:10 год. 14.06.2013 року.

Представник позивача в судове засідання 14.06.2013 р. прибув. Зазначив, що станом на день розгляду спору в суді відповідачем борг за спожиту електроенергію в сумі 97 960,99 грн. погашено повністю (належним чином засвідчені копії банківських виписок долучено до матеріалів справи). Решту частини позовних вимог підтримав в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 14.06.2013 року прибув, підтвердив факт повної сплати заявленої до стягнення суми основного боргу за спожиту електроенергію. Позовні вимоги щодо стягнення 43 621,98 грн. пені та 1 853,21 грн. 3% річних визнає в повному обсязі (відзив в матеріалах справи). Разом з тим, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду з письмовим клопотанням б/н від 11.06.2013 року (отримано та зареєстровано канцелярією суду 14.06.2013 року за вх.№11030), згідно якого просить суд, з врахуванням приписів ст. 233 ГК України, в порядку п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України зменшити заявлену позивачем до стягнення суму пені. Вважає, що остання є надмірно великою. Просить взяти до уваги, важкий фінансовий стан підприємства, а також те, що станом на день розгляду справи в суді борг погашено повністю, окрім того проведено оплату за спожиту електроенергію у наступних періодах. В підтвердження важкого фінансового стану до матеріалів справи долучено: звіт про фінансові результати (сукупний дохід) за І квартал 2013 року, баланс на 31.03.2013 року та звіт правління про виконання показників фінансового плану товариства за І квартал 2013 року. Окрім того, долучив до матеріалів справи Акт звірки розрахунків станом на 11.06.2013 року та платіжні доручення №1110 від 06.06.2013 року на суму 42 000 грн. та №1162 від 13.06.2013 року на суму 20 000 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та обґрунтування представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне:

10 серпня 2011 року р. між ВАТ "Тернопільобленерго", в особі Тернопільського міського РЕМ, як Постачальником, з однієї сторони, та Публічним акціонерним товариством "Тернопільський радіозавод "Оріон", як Споживачем, з іншої сторони, укладено Договір № 245 про постачання електричної енергії, за умовами якого Постачальник зобов'язався продати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач - оплатити Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору (р. 1 Договору).

П.п. 2.2.2 п.2.2 розділу 2 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та "субспоживачу"); із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Відповідно до п. 9.4 розділу 9 Договору, Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2011 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

01.11.2012 року між сторонами у справі укладено Угоду до договору про постачання електроенергії №245 від 10.02.2011 року, якою Договір №245 доповнено абз. 1 п. 9.4 наступного змісту: "Даний договір продовжено до 31.12.2013 року".

У відповідності до п. п. 2.3.3 п. 2.3. р.2 Договору, Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 "Порядок розрахунків" та № 7 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно п. п. 1, 2, 4 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору № 245 про постачання електричної енергії від 10.08.2011 р., Споживач зобов'язався своєчасно проводити розрахунки за спожиту електричну енергію за діючими тарифами у відповідності з чинним законодавством та даним Договором; розрахунковим вважається період з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату. За дату здійснення платежу приймається дата поступлення коштів на рахунок Постачальника або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до Акту про використану електричну енергію.

Згідно п. 7 Додатку № 2 до Договору № 245, щомісяця, в перший день після закінчення розрахункового періоду Споживач зобов'язується направляти представника до Постачальника електричної енергії для надання Акту про використану електричну енергію (за попередній розрахунковий період) та отримання рахунку на оплату вартості фактично спожитої електричної енергії. Рахунок оплачується "Споживачем" протягом 5 операційних днів від дня його отримання. Якщо сума платежів, здійснених за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію перевищує вартість фактично спожитого обсягу електричної енергії, різниця зараховується в рахунок наступних платежів.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ст. ст. 275- 277 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язковим для сторін договору. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Умовами укладеного договору сторони погодились під час виконання умов договору, а також при вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п. 2.1 р. 2 Договору).

Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією від 31 липня 1996 року № 28, із змінами та доповненнями (надалі - ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що зі сторони позивача зобов'язання щодо постачання активної електричної енергії виконані належним чином; протягом жовтня місяця 2012 року - березня місяця 2013р. (включно) відповідачу надано послуги з постачання електроенергії на загальну суму 1 632 855,81 грн., що відображено і у актах про використану електричну енергію та у отриманих відповідачем рахунках за спірний період (належним чином засвідчені копії рахунків за активну електроенергію та Актів про використану електричну енергію за період з жовтня місяця 2012 р. по березень місяць 2013 р. (включно) знаходяться в матеріалах справи).

Проте відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості використаної (купленої) електроенергії виконав неналежним чином, вартість отриманої електроенергії оплатив частково, - на суму 1 483 074,87 грн. Окрім того, станом на 01.10.2012 року переплата відповідача за спожиту електроенергію становила 51 819,95 грн. Відтак, станом на 17.04.21013 року заборгованість ПАТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" перед позивачем становила 97 960,99 грн., які останній і просив стягнути в судовому порядку.

Разом з тим, в судовому засіданні 14.06.2013 року представник позивача повідомив, що станом на день розгляду спору в суді відповідачем борг за спожиту електроенергію в сумі 97 960 грн. 99 коп. погашено повністю, що підтверджується копіями банківських виписок за 29.04.2013 року на суму 50 000 грн., за 07.05.2013 року на суму 120 000 грн., за 29.05.2013 року на суму 157898 грн. Окрім того, зазначив, що оскільки відповідачем вартість спожитої електроенергії, яка є предметом даного судового розгляду, сплачена у більшому розмірі, решта сума коштів зарахована позивачем в рахунок погашення боргу за спожиту електроенергію у період, який неохоплений даними позовними вимогами.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на наведене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 97 960 грн. 99 коп., підлягає припиненню у відповідності до вимог п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті, позивачем за порушення відповідачем строків оплати вартості спожитої електроенергії нараховано та заявлено до стягнення 1 853 грн. 21 коп. -3% річних.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає його правомірним, а вимоги в частині стягнення з відповідача 1 853 грн. 21 коп. - 3% річних правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в заявленій сумі.

Окрім того, суд відзначає, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання.

(Судом враховано, що аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України у своїх постановах №4/719 від 15.11.2010р., №4/720 від 15.11.2010р.)

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Разом з тим, в силу ст. 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

П. п.4.2.1 п.4.2 р.4 Договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатками №2 "Порядок розрахунків" та № 6 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії", Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

П.3 Додатку №2 "Порядок розрахунків" до Договору про постачання електричної енергії №245 від 10.08.2011 року, сторони визначили, що Споживач протягом розрахункового періоду здійснює оплату за спожиту електричну енергію поетапно наступним чином.

- першу частку оплати за розрахунковий місяць Споживач зобов'язується здійснити до 12-00 год. 1 числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 7% вартості електроенергії, замовленої Споживачем відповідно до додатку №1 на розрахунковий місяць з урахуванням ПДВ;

- другу частку оплати - не пізніше 04-го числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 10% вартості електроенергії, замовленої Споживачем відповідно до додатку №1;

- третю частку оплати - не пізніше 09-го числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 20% вартості електроенергії, замовленої Споживачем відповідно до додатку №1;

- четверту частку оплати - не пізніше 13-го числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 15% вартості електроенергії, замовленої Споживачем відповідно до додатку №1;

- п'яту частку оплати - не пізніше 19-го числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 20% вартості електроенергії, замовленої Споживачем відповідно до додатку №1;

- шосту частку оплати - не пізніше 25-го числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 28% вартості електроенергії, замовленої Споживачем відповідно до додатку №1.

Остаточний розрахунок - протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку, виставленого на підставі "Акту про використану електричну енергію". У випадку коли дата оплати припадає на вихідний день, то відповідну частку оплати Споживач зобов'язується здійснити в день, що передує вихідному дню".

Відповідно до п. 12 Додатку №2 у разі несвоєчасної оплати обумовлених Договором платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені у розмірі 0,2% розміру платежу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума боргу сплачується з врахуванням 3% річних і встановленого індексу інфляції за час прострочення.

З огляду на наведене, позивачем заявлено до стягнення 43 621 грн. 98 коп. пені, нарахованої за період жовтень місяць 2012 року-березень місяць 2013 року, помісячно, з врахуванням передбачених умовами договору термінів проведення розрахунків, а також здійсненними відповідачем частковими проплатами.

Оцінивши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає, що він проведений у відповідності з вимогами ст. 232 ГК України та ст.ст. 549, 550 ЦК України, відповідає вимогам ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а вимоги в частині стягнення пені в розмірі 43 621 грн. 98 коп. правомірними.

Разом з тим, відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо ж порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

П. 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 року, судам звернуто увагу на те, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що:

- термін прострочення виконання грошового зобов'язання не є надмірно великим;

- відповідачем повністю погашено суму основного боргу та проведено оплату за електроенергію наступних періодів (389 898 грн.);

- застосування санкцій у розмірах нарахованих позивачем у позовній заяві є надмірно великим порівняно із сумою боргу;

- збитки відповідача за 1 квартал 2013 року - 5 343 тис. грн., значно перевищили доходи підприємства - 104 тис. грн. (докази на підтвердження зазначеного знаходяться в матеріалах справи), суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені до 20 % від нарахованої позивачем, що складатиме 8 724,40 грн. (43621,98*20% = 8 724,40 грн.)

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені суд задовольняє частково на суму 8 724 грн. 40 коп. В задоволенні вимог щодо стягнення 34 897,58 грн. суд відмовляє.

Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 - 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що сума боргу за використану активну електроенергію відповідачем погашена після звернення позивача до суду з даною позовною заявою, витрати по сплаті cудового збору в сумі 2 868,72 грн. відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача (без врахування зменшеного судом в порядку п. 3 ст. 83 ГПК України розміру штрафних санкцій (пені)).

Окрім того, п.п. 2.1. п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68 820 грн.).

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено 10 466,95 грн., а належало до сплати 2 868, 72 грн. Відтак, решта суми сплаченого позивачем судового збору в сумі 7 598,23 грн. підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку з тим, що внесено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 77, 78, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Тернопільський радіозавод "Оріон", вул. 15 Квітня, 6, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 22607719) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, в особі Тернопільського міського району електромереж (ідентифікаційний код 00130725) на рахунок 26030300411 ВАТ "Державний Ощадний банк України" Тернопільське обласне Управління, МФО 338545, ЄДРПОУ 22605850: 8 724 грн. 40 коп. - пені; 1 853 грн. 21 коп. - 3% річних;

3. Провадження в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 97 960 грн. 99 коп. - припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

4. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 34 897 грн. 58 коп. пені - відмовити.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Тернопільський радіозавод "Оріон", вул. 15 Квітня, 6, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 22607719) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, в особі Тернопільського міського району електромереж (ідентифікаційний код 00130725) на поточний рахунок ВАТ "Тернопільобленерго" № 260053000146 ВАТ "Державний Ощадний банк України" Тернопільське обласне Управління, МФО 338545, код 00130725, 2 868 грн. 72 коп. - судового збору.

6. Повернути позивачу - Відкритому акціонерному товариству "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, в особі Тернопільського міського району електромереж (ідентифікаційний код 00130725) судовий збір в сумі 7 598 грн. 23 коп., як надмірно сплачений.

Платіжне доручення № 56071 від 18.04.2013 року про сплату судового збору в сумі 10 466,95 грн. залишається в матеріалах справи.

Видати довідку.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

8. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

9. Сторони та прокурор вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 14.06.2013 року

Суддя І.М. Гирила