Постанова № 32278804, 27.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2013 року № 826/4904/13-а

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Гідротехніка»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової службипро визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Торговий Дім «Гідротехніка» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено пп. 5.1, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.4.1, пп. 7.2.3, пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та винесено податкові повідомлення-рішення №0014572208 та № 00145622208 від 18.12.12р.

Встановлене порушення, як вважає позивач, не відповідає дійсним обставинам справи. У зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надано суду усні та письмові пояснення, які мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення пп. 5.1, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.4.1, пп. 7.2.3, пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджується актом перевірки, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача до суду не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи зазначену особу повідомлено належним чином, відповідно до вимог ст.ст.35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Працівниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Гідротехніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Промоптторг 1» за період з 01.01.2008року по 30.06.2012року. За результатами перевірки складено акт від 04.12.2012р. за № 1120/22-8/32981244 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень пп. 5.1, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 99 485,00грн., в тому числі по періодах : - за півріччя 2010 року на суму 30 479,00грн. ; - за три квартали 2010року на суму 69 006,00грн. та встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.2.3, пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 86 874,60грн., в тому числі по періодах : - квітень 2010 року - 10 334,60грн.; - травень 2010року - 16 660,00грн.; - червень 2010року - 21 200,20грн.; - липень 2010 року - 35 311,00грн.; - серпень 2010року- 3 368,80грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0014572208 від 18.12.12р. яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 124 356,00 грн. в тому числі за основним платежем - 99 485,00 грн. та штрафні санкції - 24 871,00 грн.;

№ 00145622208 від 18.12.12р. яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 180 594,00 грн. в тому числі за основним платежем - 86 875,00грн. та штрафні санкції - 21 719,00грн.

Позивач не погоджується із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправним та надуманим, а тому звернувся до суду з позовом щодо їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість слугували висновки, щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат, коштів сплачених при взаємовідносинах з ТОВ«Промоптторг 1», оскільки правочини, укладені позивачем з ТОВ«Промоптторг 1», укладено без мети настання реальних наслідків та, на переконання податкового органу, є нікчемним.

З акту перевірки та пояснень представника відповідача, наданих ним у судовому засіданні, вбачається, що до висновків про нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ«Промоптторг 1», податковий орган прийшов у зв'язку із встановленням наступних обставин, а саме відповідачем встановлено, що ТОВ«Промоптторг 1» перебуває на стадії ліквідації за рішенням суду, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ«Промоптторг1» анульовано з 21.01.2011р. Крім того податковим органом встановлено, що відповідно до Вироку Печерського районного суду м. Києва до кримінальної відповідальності притягнуто громадянина ОСОБА_1, за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Зазначеним Вироком суду встановлено, що гр. ОСОБА_1 за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, створив суб'єкт підприємницької діяльності без мети зайняття підприємницькою діяльністю - ТОВ«Промоптторг 1», та в подальшому збув невстановленій слідством особі установчі документи ТОВ«Промоптторг 1».

Саме наведені вище обставини слугували підставою для висновків податкового органу про нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ«Промоптторг 1».

Суд оцінюючи доводи відповідача про фіктивність укладеного позивачем з ТОВ«Промоптторг 1» договорів приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на приписах ст. 234 Цивільного кодексу України, оскільки згідно з цією статтею фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідачем не доведено безтоварності правочинів укладених позивачем з ТОВ«Промоптторг 1», та не надано відповідного судового рішення, яким укладені позивачем з ТОВ«Промоптторг 1» договори визнано недійсними.

З огляду на положення ст. 228 Цивільного кодексу України відповідач не надав суду доказів наявності мети, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, суд звертає увагу, що наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок передбачені в статті 216 Цивільного кодексу України. Разом з тим, оскільки укладені позивачем з ТОВ«Промоптторг 1» правочини є господарськими договорами, то при визнанні їх недійсним наслідки, що підлягають застосуванню, передбачені у ст. 208 Господарського кодексу України. Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановлені у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена ст. 208 Господарського кодексу України.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкових зобов'язань як з податку на додану вартість так і з прибутку підприємств.

Аналіз наведених податковим органом обґрунтувань підставності винесення спірних податкових повідомлень-рішень дозволяє зробити висновки, щодо не вжиття податковим органом всіх необхідних заходів для встановлення дійсних обставин та відповідно правильності нарахування та своєчасності сплати податкових зобов'язань позивачем, перевірка проведена на підставі формальних обставин, при цьому реальність настання наслідків за укладеними правочинами не досліджувалась.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Листом ДПА України від 29.09.2010р. № 20289/7/16-1617 вказано на недопустимість висновків податкового органу про нікчемність правочинів чи формування податкового кредиту на підставі лише даних Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Крім того Листом ВАСУ від 02.06.11р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності у правочинів наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Аналогічна позиція також викладено у рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема: постанова від 22.06.11р. № К/9991/15429/11, ухвала від 05.10.11р. № К 9991/14602/11 та ін.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність укладених позивачем з ТОВ«Промоптторг 1» договорів та реальність настання її умов.

Відповідно до наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивачем з ТОВ«Промоптторг 1» було укладено ряд договорів, а саме : - Договір поставки від 07.04.2010року за № ПО-07041; - Договір поставки від 07.05.2010року за № ПОТ-07053; - Договір поставки від 02.06.2010року за № ПОТ-02063; - Договір поставки від 01.07.2010року за № ПОТ-01073; - Договір поставки від 05.08.2010року за № ПОТ-05082.

Відповідно до змісту вказаних договорів ТОВ «Промоптторг 1» зобов'язувалось поставити позивачеві товар, у строк не пізніше трьох робочих днів з моменту набрання договором чинності (пп. 2.1 Договорів). Кількість, якість та найменування товару визначалось накладною, яка є невід'ємною частиною договору (пп. 1.2 Договорів), а позивач зобов'язувався прийнять такий товар та оплатити протягом 60 календарних днів з моменту відвантаження товару (пп. 4.3 Договорів).

За результатами виконання договорів, було складено наступні документи: видаткова накладна №-1040 від 07.04.10р. видаткова накладна №-1316 від 07.05.10р., видаткова накладна № 1535 від 02.06.10р. , видаткова накладна №-1794 від 01.07.10р., видаткова накладна № 2643 від 05.08.10р., податкова накладна №1040 від 07.04.10р., податкова накладна №1316 від 07.05.10р.; податкова накладна №1535 від 02.06.10р.; податкова накладна №1794 від 01.07.10р.; податкова накладна №2643 від 05.08.10р.

В підтвердження здійснення оплати отриманих від ТОВ «Промоптторг 1» товарів підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень, а саме : №836 від13.05.10р.; №846 від 20.05.10р.; №858 від 27.05.10р.; №857 від 27.05.10р.; №865 від 31.05.10р.; №869 від 03.06.10р.; № 890 від 11.06.10р.; №887 від 11.06.10р.; №889 від 11.06.10р.; №908 від17.06.10р.; №917 від 24.06.10р.; №926 від 01.07.10р.; №927 від 02.07.10р.; №949 від 08.07.10р.; №966 від 15.07.10р.; №984 від 22.07.10р.; №993 від 29.07.10р.; №1015 від 09.08.10р.; №1046 від01.09.10р.

Судом встановлено, що отриманий від ТОВ «Промоптторг 1» товар поставлявся на складські приміщення, в подальшому реалізовувався позивачем, у той же період, у мережі магазинів «Нова лінія», однак до цього товари зберігались на складських приміщеннях, за адресою: м. Київ, бул. І.Лепсе, 28, що орендуються позивачем на підставі договору - зберігання № 45/7 від 22.12.2009р. укладеному з Комунальним підприємством «Спецжитлофонд».

Факт зберігання товарів, що належать позивачу на складських приміщеннях КП«Спецжитлофонд», підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів надання послуг, а саме : за квітень 2010р. № 2475, за травень 2010р. № 3279, за червень 201р. № 3930, за липень 2010 р. № 4650, за серпень 2010р. № 5209, за вересень 2010 р. № 5830, за жовтень 2010р. № 6429.

Відповідно до наданих позивачем на вимогу суду матеріалів, оплата послуг зберігання, отриманих від КП «Спецжитлофонд», підтверджується копіями виписок з особового рахунку позивача, та копіями рахунків на оплату, а саме : виписки ПАТ«Кредипромбанк» за 12.10.2010р., за 18.10.2010р., за період з 19.06.2010р. по 17.09.2010р., за 20.08.2010р., за 22.07.2010р., за 16.07.2010р., за 15.06.2010р., за 17.06.2010р., за 18.05.2010р., за 13.05.2010р., за 15.04.2010р. а також копіями рахунків на оплату: № 4004 від 01.10.2010р., № 3480 від 06.09.2010р., №2991 від 02.08.2010р., №2480 від 05.07.2010р., №1975 від 01.06.2010р., № 1393 від 03.05.2010р., №780 від 01.04.2010р.

Також судом встановлено, що предметом поставки від ТОВ «Промоптторг 1» було насосне обладнання, яке в подальшому було реалізовано позивачем АТ «Нова лінія».

В підтвердження подальшого збуту, отриманого від ТОВ «Промоптторг 1» товару, позивачем на вимогу суму надано копії відповідної первинної документації, а саме:

- видаткові накладні: №РН-2645 від 01.06.10р., №РН-2646 від 01.06.10р., №РН-2647 від01.06.10р., №РН-2648 від 01.06.10р., №РН-2649 від 02.06.10р., №РН-2651 від 04.06.10р., №РН-2653 від 08.06.10р., №РН-2658 від 10.06.10р., №РН-2664 від 14.06.10р., №РН-2669 від16.06.10р., №РН-2669 від 16.06.10р., №РН-2675 від 16.06.10р., №РН-2676 від 16.06.10р., №РН-2672 від 16.06.10р., №РН-2670 від 16.06.10р., №РН-2673 від 16.06.10р., №РН-2677 від16.06.10р., №РН-2678 від 16.06.10р., №РН-2680 від 17.06.10р., №РН-2681 від 17.06.10р., №РН-2682 від 18.06.10р., №РН-2689 від 23.06.10р., №РН-2690 від 24.06.10р., №РН-2693 від25.06.10р., №РН-2588 від 09/04/10, №РН-2592 від 13/04/10, №РН-2595 від 15/04/10, №РН-2596 від 15/04/10, №РН-2599 від 16/04/10, №РН-2600 від 16/04/10, №РН-2598 від 16/04/10, №РН-2608 від 23/04/10, №РН-2610 від 29/04/10, №РН-2826 від 01/09/10, №РН-2829 від02/09/10, №РН-2830 від 02/09/10, №РН-2832 від 02/09/10, СФ-0000537 від 09/09/10, №РН-2844 від 10/09/10, №РН-2845 від 10/09/10, №РН-2848 від 10/09/10, №РН-2857 від 15/09/10, №РН-2860 від 17/09/10, №РН-2866 від 23/09/10, №РН-2867 від 24/09/10, №РН-2869 від27/09/10, №РН-2872 від 27/09/10, №РН-2615 від 07/05/10, №РН-2616 від 07/05/10, №РН-2617 від 07/05/10, №РН-2618 від 14/05/10, №РН-2619 від 14/05/10, №РН-2626 від 20/05/10, №РН-2627 від 20/05/10, №РН-2628 від 20/05/10, №РН-2629 від 20/05/10, №РН-2633 від26/05/10, №РН-2636 від 27/05/10, №РН-2641 від 31/05/10;

- довіреності на отримання матеріальних цінностей №2550 від 01.06.10р., №1832 від31.05.10р., №2305 від 31.05.10р., №1555 від 02.06.10р., №1570 від 02.06.10р., №2938 від04.06.10р., №1665 від 08.06.10р., №2758 від 10.06.10р., №3098 від 10.06.10р., №3017 від10.06.10р., №3189 від 14.06.10р., № 1843 від 16.06.10р., №1752 від 16.06.10р., №2352 від15.06.10р., №802259/959 від 15.06.10р., №1891 від 15.06.10р. , №2583 від 14.06.10р., №2766 від 16.06.10р., №3190 від 17.06.10р., №2000 від 23.06.10р., № 3498 від 24.06.10р., №3404 від 25.06.10р., № 1605 від 09/04/10, № 1401 від 13/04/10, № 808 від 15/04/10, № 1303 від 14/04/10, № 1716 від 16/04/10, № 1731 від 16/04/10, № 1875 від 23/04/10, № 2025 від29/04/10, №4242 від 01/09/10, №5178 від 02/09/10, №2744 від 01/09/10, №3754 від 02/09/10, №5371 від 10/09/10, №4392 від 08/09/10, №3284 від 09/09/10, №853349 від 15/09/10, №5530 від 17/09/10, №3946 від 23/09/10, №5713 від 24/09/10, №4694 від 24/09/10, №3083 від24/09/10, №2093 від 07/05/10, №1780 від 07/05/10, №2204 від 07/05/10, №2381 від 14/05/10, №2345 від14/05/10, №2368 від 20/05/10, № 1988 від 20/05/10, № 2551 від 20/05/10, № 2217 від20/05/10, № 2722 від 27/05/10, № 236850 від 26/05/10, № 173 від 28/05/10;

- транспортні накладні: №2645 від 01.06.10р., №2647 від 01.06.10р., №2648 від 01.06.10р., №2649 від 02.06.10р., №2651 від 04.06.10р., №2653 від 08.06.10р., №2656 від 10.06.10р., №2657 від 10.06.10р., №2658 від 10.06.10р., №2664 від 14.06.10р., №2669 від 16.06.10р., №2675 від 16.06.10р., №2672 від 16.06.10р., №2670 від. 16.06.10р., №2673 від 16.06.10р., №2677 від 16.06.10р., №2678 від 16.06.10р., №2680 від 17.06.10р., №2681 від 17.06.10р., №2689 від 22.06.10р., №2690 від 24.06.10р., №2693 від 25.06.10р., №2588 від 09/04/10, №2592 від 13/04/10, №2595 від 15/04/10, №2599 від 16/04/10, №2600 від 16/04/10, №2598 від16/04/10, №2608 від 23/04/10 , №2610 від 29/04/10, №2826 від 01/09/10, №2829 від 02/09/10, №2830 від02/09/10, №2832 від 02/09/10, №2844 від 10/09/10, №2845 від 10/09/10, №2848 від 10/09/10, №2857 від 15/09/10, №2860 від 17/09/10, №2866 від 23/09/10, №2867 від 24/09/10, №2872 від27/09/10, №2615 від 07/05/10, №2616 від 07/05/10, №2617 від 07/05/10, №2618 від 14/05/10, №2619 від 14/05/10, №2627 від 20/05/10, №2626 від 20/05/10, №2628 від 20/05/10, №2629 від20/05/10, №2636 від 27/05/10;

рахунки-фактури: СФ-0000173 від 07/04/10, СФ-0000178 від 12/04/10, СФ-0000181 від15/04/10, СФ-0000182 від 15/04/10, СФ-0000188 від 16/04/10, СФ-0000189 від 16/04/10, СФ-0000186 від 15/04/10, СФ-0000206 від 23/04/10, СФ-0000215 від 28/04/10, СФ-0000507 від31/08/10, СФ-0000508 від 31/08/10, СФ-0000512 від 01/09/10, СФ-0000516 від 02/09/10, СФ-0000532 від 08/09/10, СФ-0000534 від 08/09/10, СФ-0000543 від 14/09/10, СФ-0000548 від16/09/10, СФ-0000558 від 21/09/10, СФ-0000555 від 21/09/10, СФ-0000559 від 21/09/10, СФ-0000561 від 21/09/10, СФ-0000220 від 06/05/10, СФ-0000221 від 06/05/10, СФ-0000222 від06/05/10, СФ-0000228 від 13/05/10, СФ-0000229 від 13/05/10, СФ-0000240 від 18/05/10, СФ-0000243 від 18/05/10, СФ-0000244 від 18/05/10, СФ-0000246 від 19/05/10, СФ-0000253 від25/05/10, СФ-0000255 від 26/05/10, СФ-0000209 від 27/05/10.

Наведеної документації у повній мірі дає змогу прослідкувати дату отримання товару від ТОВ «Промоптторг 1», оплату отриманого товару позивачем, кількість отриманого товару, початкову вартість, передачу товару АТ «Нова Лінія» та відповідно ціну.

З аналізу наведених фактичних обставин справи, суд приходять до переконання, що надана позивачем, як суду так і до перевірки документація по правочинам, укладеним позивачем з ТОВ«Промоптторг 1», яка у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили за такими правочинами, а тому мають силу первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи те, що нормами податкового законодавства умовою для формування як податкового кредиту так і валових витрат є належне документальне підтвердження операцій що впливають на їх формування, а судом встановлено, що у даному випадку подана позивачем документація є первинною, тобто належним чином підтверджує правомірність формування валових витрат та податкового кредиту, тому суд приходить до переконання, щодо правомірності дай позивача при формування податкового кредиту та валових витрат за рахунок сум сплачених ТОВ«Промоптторг 1» за отримані товари.

Разом з тим судом не беруться до уваги посилання податкового органу, як на підставу вважати договори укладені позивачем з ТОВ«Промоптторг 1» нікчемними факт скасування свідоцтва платника податку на додану вартість, оскільки як про це зазначає відповідач, скасування свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ«Промоптторг 1» відбулось 21.01.2011року, при цьому правовідносини між позивачем та ТОВ«Промоптторг 1» мали місце у період з квітня 2010року по серпень 2010року включно. Наведені обставини свідчать, що на момент укладання договорів, ТОВ«Промоптторг 1» було не лише належним чином зареєстровано як суб'єкт господарювання, а й являлось платником податку на додану вартість.

Крім того, слід зауважити, що Вирок Печерського районного суду м. Києва, яким до кримінальної відповідальності притягнуто громадянина ОСОБА_1, у даному випадку також не може свідчити про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ«Промоптторг 1».

Як вбачається із змісту зазначеного вироку суду, підсудним фіктивно було створено ТОВ«Промоптторг 1», тобто без мети зайняття господарською діяльністю, при цьому у 2009році ОСОБА_1 вийшов з числа учасників ТОВ«Промоптторг 1», а подальша діяльність товариства не була предметом розгляду даної кримінальної справи.

Аналізуючи наведені фактичні обставини справи, а також норми чинного на час виникнення правовідносин законодавства, суд приходить до внутрішнього переконання щодо підставності позовних вимог. За таких обставин спірні податкові повідомлення-рішення, винесені Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Гідротехніка» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 18.12.2012 № 00014562208 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 18.12.2012 № 00014572208 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2294,00 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00коп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Гідротехніка» (код 32981244, м.Київ, вул.Лейпцігська, 2/37, к. 4)за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук