Ухвала суду № 32277651, 19.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2013 р. м. Київ К/800/1813/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Дунаєвецької об'єднаної державної податкової інспекції в особі

Новоушицького відділення

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.10.2012

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012

у справі № 2270/6305/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Поділля»

до Дунаєвецької об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь Поділля» (надалі - позивач, ТОВ «Промінь Поділля») звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дунаєвецької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач, Дунаєвецька ОДПІ), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.10.2010 № 0008921740/0, від 15.10.2010 № 0000892340/0 та від 15.11.2010 № 0008921740/1, від 15.11.2010 № 0000892340/1.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.10.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 адміністративний позов ТОВ «Промінь Поділля» задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.10.2010 № 0008921740/0, № 0000892340/0 та від 15.11.2010 № 0008921740/1, № 0000892340/1.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до Вищого адміністративного суду України не надавав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Промінь Поділля» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, за результатами якої 30.09.2010 складено акт перевірки № 0149/2340/35469896 (надалі акт). На підставі акта податковим органом 15.11.2010 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000892340/0.

Підставами для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення стало виявлення під час перевірки порушення позивачем вимог: підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»), що призвело до завищення бюджетного відшкодування на суму 1 790 515,00 грн., а також згідно попереднього акта перевірки від 21.09.2009 № 134/23/35469896 на суму 207 128,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 15.11.2010 № 0000892340/0 було залишено без змін, скарга ТОВ «Промінь Поділля» - без задоволення, та прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2010 № 0000892340/1.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи письмовими доказами спростовується висновок податкового органу, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними.

Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з приписами підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 вказаного вище Закону, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» (Продавець) та ТОВ «Промінь Поділля» (Покупець) 11.03.2011 укладено договір купівлі-продажу № 01/14-04-10, згідно з п.1.1 якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю аміачну селітру в біг-бегах по 1000 кг, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Загальний асортимент та кількість товару становить 256 тонн на загальну суму 561 408,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість.

Також, 10.06.2010 між ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» (Продавець) та ТОВ «Промінь Поділля» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 32/10-06-10, згідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю карбамід в біг-бегах по 1000 кг, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Загальний асортимент та кількість товару становить 11 тонн на загальну суму 27 170,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 4528,33 грн.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.01.2012 основними видами діяльності ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД» є оренда інших наземних транспортних засобів та устаткування, пакування, оптова торгівля хімічними продуктами, здавання в оренду власного нерухомого майна, виробництво добрив та азотних сполук, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Згідно письмових доказів, наявних в матеріалах справи, а саме: видаткових та податкових накладних, платіжних доручень на підтвердження оплати за товар, подорожніх листів та залізничних накладних, умови договорів від 14.04.2010 № 01/14-04-10 та від 10.06.2010 № 32/10-06-10 сторонами виконано, поставлені мінеральні добрива використовувались позивачем в господарській діяльності, що підтверджено документацією бухгалтерського та складського обліку (матеріальні звіти, подорожні листи на транспортування добрив на земельні ділянки позивача).

Крім того, 19.04.2010 між ТОВ «НСК Торговий дім Євростандарт» (Постачальник) та ТОВ «Промінь Поділля» (Покупець) укладено договір поставки № 110, згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у домовлені строки (строк) та в обумовлених об'ємах другій стороні ПММ (паливно-мастильні матеріали), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (нафтопродукти) в об'ємі згідно рахунку-фактури. Поставка товарів здійснюється: на умовах - склад Постачальника (без доставки товару) або на умовах - склад Покупця ( з доставкою товару). Остаточно умови поставки визначаються за згодою Сторін. Право власності на поставлену продукцію переходить до Покупця після оплати рахунку-фактури (п.2.1, п.2.3 Договору). Ціна товару на окрему партію товару, що поставляється, вказується Постачальником у рахунку-фактурі і остаточно узгоджується Покупцем шляхом повної оплати рахунку-фактури (п.6.1 Договору).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи (видаткові та податкові накладні, платіжні доручення на підтвердження оплати за товар, товарно-транспортні накладні), за умовами укладеного договору від 19.04.2010 № 112 позивач придбав паливо у ТОВ «НСК Торговий дім Євростандарт», яке замовило його доставку в с. Песець, постачання палива відбулося зі складу ТОВ «Укрпалетсистем». На підтвердження оприбуткування та використання в господарській діяльності придбаного у ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт» палива позивачем надано витяги з книги обліку палива за 2010 рік.

Також, між ТОВ «Промінь Поділля» та ТОВ «ЮМФ Консалтинг» було укладено договір від 17.03.2010 № 16 про надання послуг з питань пошуку земельних ділянок сільськогосподарського призначення та організації подальшого укладання договорів оренди. Виконання умов договорів підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт та виписано податкові накладні та проведені розрахунки за надані послуги. На основі податкових накладних, суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з податку на додану вартість.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Промінь Агро» був укладений договір від 01.01.2009 № І-ТП1-01/1 про надання інформаційно-технологічних послуг. ТОВ «Промінь Поділля» отримувало від ТОВ «Промінь Агро» наступні послуги: впровадження програми 1С, забезпечення комп'ютерною технікою та її обслуговування, закупівлю необхідних ТМЦ за вигідними цінами, підтримання сільськогосподарської та іншої техніки в робочому стані, навчання працівників ТОВ «Промінь Поділля» правильному користуванню новою сільськогосподарською технікою, правильне оформлення та облік прав оренди земель сільськогосподарського призначення, підготовка матеріалів для прийняття учасниками (власниками) товариства на їх зборах найважливіших рішень щодо господарської діяльності підприємства, правова підтримку діяльності ТОВ, в тому числі у відносинах з контролюючими органами, організація та підтримка служби охорони праці на підприємстві, послуги по відкриттю і обслуговуванню поточних банківських рахунків, послуги по розробці методології ведення бухгалтерського обліку, здійснення технічного та методичного супроводу ведення бухгалтерського обліку, тощо. Факт надання вказаних послуг підтверджується звітами виконавця, актами приймання-передачі послуг, наказами про відрядження працівників ТОВ «Промінь Поділля» до ТОВ «Промінь Агро», податковими накладними. Також реальність відповідних операцій підтверджується і актом планової виїзної перевірки ТОВ «Промінь агро» від 08.10.2010 № 704/23-4/35430214, проведеною ДПІ у Печерському районі м. Києва, в якому містяться відомості про надання ТОВ «Промінь Агро» інформаційно-технологічних послуг ряду підприємств, зокрема - і ТОВ «Промінь Поділля».

Відповідно до договорів поставки №1/19.05.08, 2/10.06.08, 4/24.06.08, укладених позивачем в 2008 році із ЗАТ «Украгро НПК», ТОВ «Промінь Поділля» придбавалась тукосуміш у відповідній кількості, з метою використання у виробництві як мінеральних добрив. Придбані добрива використовувались позивачем у виробництві, що підтверджується актами використання мінеральних добрив та не заперечувалось відповідачем при розгляді справи судом першої інстанції.

При досліджені взаємовідносин позивача та ЗАТ «Украгро НПК», попередніми судами правильно встановлено факт реалізації залишкової частини тукосуміші, придбаної у ЗАТ «УКРАГРО НПК» іншим сільськогосподарським підприємствам, яка виявилась збитковою для ТОВ «Промінь Поділля». Необхідність зазначених операцій виникла у зв'язку із наявністю невикористаного залишку тукосуміші строк зберігання якої проходив і відсутність реалізації добрив вже за заниженими цінами є наслідок виробничої необхідності, оскільки відсутність такої реалізації призвело б до збитків пов'язаних з необхідністю утилізації мінеральних добрив, що підтверджується технічною документацією. Отже, суди обґрунтовано врахували, що продаж залишків тукосуміші за збитковими цінами був викликаний не суб'єктивними, а об'єктивними причинами і був зумовлений виробничою необхідністю платника податку, спрямованою на отримання часткової компенсації залишків згаданих добрив.

Відтак, з метою підтвердження реального здійснення господарських операцій, позивачем були надані суду первинні документи, які за приписами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, та, у відповідності до чинного податкового законодавства - підставою для формування податкового кредиту позивача.

З огляду на викидане, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи повністю спростовується висновок податкового органу про те, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними. А відтак, суди правомірно визнали протиправними та скасували оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 15.10.2010 № 0008921740/0, № 0000892340/0 та від 15.11.2010 № 0008921740/1, № 0000892340/1.

Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судового рішення не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Дунаєвецької об'єднаної державної податкової інспекції в особі Новоушицького відділення залишити без задоволення.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.10.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 у справі № 2270/6305/12 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.