Ухвала суду № 32277513, 27.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 року м. Київ К-57649/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009

у справі № 2а-2396/08/4/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "АБС"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "АБС" звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2009 яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувані рішення та просить прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "АБС" у задоволені позову. Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, посадовими особами позивача проведена виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2007 по 31.12.2007., за результатами якої 11.07.2008 року складено акт перевірки № 158/23-1/32316183.

Перевіркою встановлено порушення позивачем 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке виразилося у необґрунтованому віднесенні позивачем в податковий кредит в липні 2007 року на суму 29980,00 грн. згідно з податковими накладними №31 від 25.07.2007 на 10000,00 грн., №32 від 30.07.2007 на 9980,00 грн., № 33 від 30.07.2007 на 6666,67 грн., № 34 від 31.07.2007 на 3333,33 грн.; в серпні 2007 року на суму 14365,47 грн. згідно з податковими накладними № 52 від 30.07.2007 на 5497,17 грн., № 11 від 07.08.2007 на 8868,30 грн. (всього на суму 44345,47 грн.).

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000332301/0 від 24.07.2008 р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24563,03 грн.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначаються Законом України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон України «Про ПДВ»).

П.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 п. 7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, для отримання права на бюджетне відшкодування Законом України «Про ПДВ» встановлено додаткові дві умови:

а) перша - від'ємне значення різниці податкових зобов'язань та податкового

кредиту окремого звітного періоду повинно хоча б частково зберегтися за

наслідками наступного податкового періоду;

б) друга - таке від'ємне значення повинно бути оплачене постачальникам

товарів(послуг).

П.п. 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит "Зерновий термінал "АБС" за липень - серпень 2007р. склався наступним чином: по операціях з поставки - ТОВ «Схід-Строй», якому позивач згідно договорів поставки перерахував 270880,00грн. (ПДВ - 44345,47 грн.)

Перерахування позивачем коштів по договорам поставки в повному обсязі підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем по суті.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону, вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідачем не доведено порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "АБС" щодо формування податкового кредиту, встановлених Законом України «Про ПДВ», а також не оспорюється факт перерахування позивачем коштів в оплату договорів поставки.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не приймає до уваги посилання відповідача, , на те, що вироком Краматорського міського суду від 13.10.2008 посадові особи ТОВ «Схід Строй» визнані винними у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зазначеним вище вироком засуджено ОСОБА_3 за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) і ОСОБА_4 (головного бухгалтера ТОВ «Схід Строй») за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення).

Разом з тим, такі обставини ще не надають підстав для висновку про порушення позивачем правил податкового обліку і не є підставою для застосування до нього заходів відповідальності. З матеріалів справи не вбачається достатніх доказів про порушення правил оподаткування, встановлених даною нормою, з боку позивача або його посадових осіб.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджує висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем дотримано вимоги Закону України «Про ПДВ» при формуванні податкового кредиту. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про недобросовісність позивача, як платника ПДВ, про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "АБС" суми до відшкодування.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 у справі № 2а-2396/08/4/0170 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін. Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 у справі № 2а-2396/08/4/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко