ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"08" липня 2013 р.Справа № 916/1221/13За позовом Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ";
до відповідача Управління освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області
про стягнення 304447,47грн.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Управління освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення 304447,47 гривень.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14 травня 2013 року порушено провадження у справі № 916/1221/13.
29.05.2013 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд, у зв'язку з оплатою суми заборгованості у повному обсязі, стягнути з відповідача 3% річних в сумі 124,81 гривень, пеню в сумі 624,04 гривень та судовий збір.
Представник відповідача 30.05.2013 року надав відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Не погоджуючись з обставинами викладеними у відзиві на позов, позивач надав свої заперечення 01.07.2013 року.
Відповідно до ст.77 ГПК України по справі була оголошена перерва до 8 липня 2013 року.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
У судовому засіданні 8 липня 2013 року після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи суд встановив:
18.02.2013 року між ПАТ «Одесагаз» (далі - Постачальник) та Управлінням освіти Біляївської державної адміністрації (далі - Споживач) укладено договір на розподіл та -постачання природного газу за регульованим тарифом для бюджетних установ та організацій №008058-Б(2013).
Згідно п. 2.6. договору, послуги з розподілу та постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку та відповідно до п. 2.7. договору, акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.
Пунктом 4.2 договору, передбачена вартість 1000 куб. м. природного газу на момент укладання договору, яка складала 4 713,70 гривень, а згідно п. 4.3 договору, передбачено, що сторони домовились, що на протязі дії даного Договору ціна на газ, що вказана в п.4.2. може змінюватись на підставі нормативних актів уповноважених органів, наказів НАК «Нафтогаз України» і приймається сторонами до виконання з моменту зміни без додаткового попередження.
Відповідно п. 4.5 договору, передбачено, що розрахунковий період за Договором становить один місяць, з 8-00 години першого дня місяця до 8-00 години першого дня наступного місяця включно та згідно з п. 4.6 договору, оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно п. 4.8. договору, передбачено, що у випадку наявності заборгованості у Споживача, Постачальник зараховує кошти, отримані від Споживача, в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача, відповідно до черговості її виникнення.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, за березень 2013 р. виникла заборгованість, яка станом на 11.04.2013 р., складає 303 698,62 гривень. Вихідне сальдо по Договору на 11.04.2013 року, відповідно до акту звірки взаєморозрахунків складає - 303 698,62 грн., з яких: продаж газу на загальну суму 286 660,32 грн.; постачання природного газу на загальну суму 3 347,73 грн.; транспортування розподільчими на загальну суму 8 264,96 грн.; збір у вигляді цільової надбавки на загальну суму 5 425,61 грн..
Представник позивача в ході розгляду справи надав заяву, згідно якої зазначив що відповідачем 29 квітня 2013 року було здійснено оплату основного боргу у повному обсязі та станом на 29 травня 2013 року /дата заяви/ у відповідача відсутня основна заборгованість за договором та просить суд стягнути з відповідача пеню та річні за порушення строків оплати за отриманий товар.
Представник відповідача вимоги позивача не визнає та зазначає, що Управління освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області є бюджетною установою та єдиним джерелом надходження коштів є надходження коштів з державного бюджету, тому як надходять кошти здійснюється оплата та на момент порушення провадження у справі була відсутні основна заборгованість за поставлений природний газ, що підтверджується копіями платіжних доручень та журналом оплат.
В свою чергу представник позивача не погоджується з відзивом відповідача та надав свої заперечення, в яких просить суд стягнути з відповідача пеню та річні за порушення строків оплати.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері: господарювання шляхом застосування до правопорушника господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2.2. договору, передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується сума простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд вважає його вірним та стягує заявлену суму пені 624,04 гривень з відповідача.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних простроченої суми, якщо законом або договором не передбачений інший розмір відсотків.
Наданий позивачем розрахунок 3% річних вірний та підлягає стягненню з відповідача 124,81 гривень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.
Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення, у зв'язку з чим з відповідача слід стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" пеню в сумі 624,04 гривень та 3% річних в сумі 124,81 гривень.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню з відповідача у межах позовних вимог. Враховуючи те, що позовна заява надійшла до суду 13 травня 2013 року та порушено провадження 14 травня 2013 року, а сума основної заборгованості була сплачена відповідачем 29 квітня 2013 року.
Керуючись ст.ст. 32, 33,43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Управління освіти Біляївської районної державної адміністрації (67600, Одеська область м. Білявка, пр. Жовтневої революції,7, код ЄДРПОУ 02145122 , р/р 35413020002050, 35413039002050, 35416036002050 ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011) на користь Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208 р/р №26001121611 в ПАТ „Марфин банк" МФО 328168) пеню в сумі 624 /шістсот двадцять чотири/ гривни 4 копійки, 3% річних в сумі 124 /сто двадцять чотири/ гривни 81 копійку, витрати по сплаті судового збору в сумі 15 (п'ятнадцять) гривень 22 копійки.
Повний текст рішення складено та підписано 9 липня 2013 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Після набрання рішення законної сили видати наказ.
Суддя Гуляк Г.І.
Судове рішення № 32274378, Господарський суд Одеської області було прийнято 08.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/1221/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: