Рішення № 32274305, 04.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 липня 2013 року Справа № 913/1572/13

Провадження № 6/913/1572/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", м. Київ

до відповідача Комунального підприємства "Благоустрій м. Старобільськ", м.Старобільськ Луганської області

про стягнення 16 607 грн. 25 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Лисенко В.П.

У засіданні брали участь:

від позивача - Поричанський В.В., дов. № 80 від 14.06.2013;

від відповідача - не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи на підставі договору № 1626 від 20.07.2010 в сумі 16 607 грн. 25 коп., з яких 13 398 грн. 00 коп. - сума основної заборгованості, 534 грн. 08 коп. - 3% річних та 2675 грн. 17 коп. - пеня.

Відповідач правом на участь в судовому засіданні не скористався. Явку повноважного представника в засідання суду не забезпечив.

В той же час, відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, за яким позов визнав в повному обсязі та просив розглянути справу без його представника.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.

20.07.2010 між КП «Старобільський міський парк культури та відпочинку Луганської області», правонаступником якого є КП «Благоустрій м. Старобільськ» та ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» був укладений договір № 1626 на виконання робіт.

Відповідно до умов договору позивач як підрядник зобов'язався виконати за завданням відповідача як замовника гідрондинамічне очищення системи зливової каналізації. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи на умовах договору.

Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що загальна вартість робіт по договору становить 37 998 грн. 00 коп.

Згідно п. 3.3 договору встановлено, що кінцевий розрахунок за договором 31.12.2011 року.

Відповідно до п. 2.2 договору відповідач перерахував позивачу аванс в сумі 105 000 грн. 00 коп.

На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв відповідні роботи, які оплатив частково в сумі 24 600 грн. 00 коп., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 13 398 грн. 00 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Окрім основного боргу до стягнення заявлені 3% річних в сумі 534 грн. 08 коп. та пеня в сумі 2 675 грн. 17 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач також посилається на норми ст. ст. 530, 625, 853, 854 ЦК України та інші.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

20.07.2010 між ТОВ «Енергозберігаючі технології» як підрядником (позивач у справі) та КП «Старобільський міський парк культури та відпочинку Луганської області» як замовником був укладений договір № 1626.

Відповідно дол. Статуту Комунальногть підприємства «Благоустрій м. Старобільськ» в результаті зміни назви КП «Старобільський міський парк культури та відпочинку Луганської області» на КП «Благоустрій м. Старобільськ» майнові права і обов'язки в повному обсязі перейшли до правонаступника.

Так, ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до договору № 1626 від 20.07.2010 (надалі - договір) відповідач у справі доручає, а позивач зобов'язується виконати певні роботи.

Згідно п. 2.1 вказаного договору загальна сума договору складає 37 998 грн. 00 коп.

Згідно п. 3 договору за надання послуг з виконання робіт відповідач здійснює оплату сум, які обумовлені актами виконаних робіт.

Кінцевий розрахунок проводиться замовником не пізніше 31.12.2011 року.

Згідно п. 5 договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється за актом виконаних робіт.

Так, на виконання умов договору, позивачем було виконано та здано відповідачу робіт на загальну суму 37 998 грн. 00 коп., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року, підписаного повноважними представниками сторін без доповнень та зауважень і скріплений відповідними печатками підприємств.

Відповідачем оплата виконаних робіт здійснена частково в сумі 24 600 грн. 00 коп., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 13 398 грн. 00 коп.

За своєю правовою природою договір № 1626 від 20.07.2010 є договором підряду.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заяви про них підряднику.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Так, в силу ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку позивач виступає як кредитор, а відповідач як боржник.

Так, з урахуванням приписів п. 3.3 договору кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється 31.12.2011. Але відповідачем вказані умови договору в повному обсязі виконані не були у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 13 398 грн. 00 коп. Вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2 675 грн. 17 коп., нарахованої за період 01.01.2012 по 01.05.2013 слід зазначити наступне.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким із видів, передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6.4 договору сторони узгодили, що у разі несвоєчасної оплати замовником вартості виконаних робіт останній сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищенні терміну сплати від суми неперераховани х коштів.

Згідно п. 9.3. сторони визначили, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу стосовно стягнення основної суми боргу та стягнення штрафних санкцій, передбачених договором та законом, становить десять років.

Відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Водночас частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, частиною шостою статті 232 ГК України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, і який не є строком позовної давності, а пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України ( 435-15 ) - строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

В даному випадку, сторонами в договорі був встановлений строк, в межах якого сторона може звернутися за захистом порушеного права, в тому числі і щодо стягнення пені, але термін нарахування штрафних санкцій інший ніж встановлено в ст. 232 ГК України сторонами встановлений не був.

Виходячи з цього, пеню слід рахувати з 01.01.2011 по 01.07.2011 року і її сума становить 1007 грн. 60 коп.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення пені слід задовольнити частково в сумі 1007 грн. 60 коп., в решті вимог відмовити.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 534 грн. 08 коп. за період з 01.01.2012 по 01.05.2013 слід зазначити наступне.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з цього, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 13 398 грн. 00 коп., пеню в сумі 1 007 грн. 60 коп., 3% річних в сумі 534 грн. 08 коп., в решті вимог відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі, як на сторону винну в зобов'язанні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Благоустрій м. Старобільськ», м. Старобільськ Луганської області, кв. Ватутіна, буд. 14-Б, код 02221640, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010», м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 7, код 37100186, заборгованість в сумі 13 398 грн. 00 коп., пеню в сумі 1007 грн. 60 коп., 3% річних в сумі 534 грн. 08 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 09.07.2013.

Суддя Т.А. Василенко