Постанова № 32273390, 27.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ

27 червня 2013 року № 826/7776/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Кибинська сільська рада Миргородського району Полтавської області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Консалтінг"

про

стягнення 59277,82 грн.

Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Консалтінг" суми недоотриманої орендної плати в розмірі 59277,82 грн. (з урахуванням заяви від 14.06.2013 №1564/10/10-019).

Позов обґрунтований тим, що в ході проведеної ревізії Контрольно-ревізійною службою України було виявлено недоплату орендарем – Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ Консалтінг" орендної плати за земельні ділянки на підставі укладеного з Кибинською сільською радою Миргородського району Полтавської області договору оренди землі, оскільки встановлений договором оренди розмір орендної плати був нижчим за мінімальний розмір орендної плати, встановлений законом. Як зазначено в позовній заяві, з метою забезпечення повернення орендарем недоотриманої орендної плати в розмірі 59277,82 грн. рішенням Полтавського окружного адміністративного суду зобов’язано Кибинську сільську раду Миргородського району Полтавської області внести зміни в договір оренди, укладений з відповідачем, щодо розміру орендної плати.

Представник позивача та представник третьої особи у судовому засіданні, 19 червня 2013 року, позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, представники додатково зазначили, що відповідачем станом на час розгляду справи не вжито дій щодо повернення до місцевого бюджету Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області недоотриманої орендної плати в розмірі 59277,82 грн.

Відповідач участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, а також повістки про виклик у судові засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою підприємство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі та повістки вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час проведення судових засідань.

У судовому засіданні, 19 червня 2013 року, на підставі частин четвертої, шостої статті 128 КАС України судом ухвалено здійснювати судовий розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах судової справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 19 червня 2013 року, пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Консалтінг", ідентифікаційний код 33294178, є: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 16/15, місцезнаходження реєстраційної справи – Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація.

Як убачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ Консалтінг" та Кибинською сільською радою Миргородського району Полтавської області укладено договір оренди землі від 06.04.2009.

Відповідачем подавались до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки за 2009 рік №1109 на суму 577,54 грн., №10180 на суму 1581,62 грн., №15705 на суму 456,78 грн., за 2010 рік №3043 на суму 3362,85 грн., податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік №3372 на суму 3362,98 грн., за 2012 рік №2020 на суму 3362,86 грн.

Згідно з актом Миргородської об’єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 22.03.2012 №01-21/30 про планову виїзну ревізію виконання сільського бюджету Кибинської сільської ради за період з 01.07.2008 по 01.02.2012, встановлено, зокрема, завдання сільській раді матеріальної шкоди (збитків) на суму 60277,82 грн. у зв’язку з неналежною державною реєстрацією додаткової угоди про збільшення розміру орендної плати до договору оренди землі від 06.04.2009.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року в справі №2а-1670/3982/12 задоволено адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Полтавській області до Кибинської сільської ради, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ Консалтінг", про зобов'язання витини дії, та зобов’язано Кибинську сільську раду виконати пункт 1 вимоги про усунення виявлених ревізією порушень від 26.03.2012 №01-14/921, а саме: внести керуючись частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині підвищення розміру орендної ставки, враховуючи вимоги Податкового кодексу України. В разі відмови контрагентом внести такі зміни розірвати договір в установленому законодавством порядку. Забезпечити повернення орендарем недоотриманої орендної плати в сумі 59277,82 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Функції, правові основи діяльності органів державної податкової служби, їх компетенція, визначені Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (з подальшими змінами і доповненнями).

Повноваження органів державної податкової служби визначені пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, зокрема, підпунктом 20.1.18 якого встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Водночас, поняття податкового боргу визначене в підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Визначення суми податкових та/або грошових зобов'язань платника податків, порядок їх сплати передбачені Главою 4 Розділу ІІ Податкового кодексу України, де зазначено, що платник податків може самостійно обчислювати суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, шляхом подання до контролюючого органу податкової (митної) декларації або уточнюючого розрахунку (пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України), або суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені може бути нараховано контролюючим органом (пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, з аналізу наведених норм убачається, що звернення органу державної податкової служби до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, можливе за умови дотримання відповідної процедури нарахування податкового/грошового зобов'язання, їх узгодження та визнання узгодженої суми податковим боргом. Крім того, як зазначалось, звернення органу державної податкової служби до суду з позовом про стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу можливе не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Разом з тим, позивачем не надано доказів, що спірна сума була узгоджена у встановленому Податковим кодексом України порядком як податкове чи грошове зобов'язання, не надано доказів надсилання (вручення) відповідачу податкової вимоги про сплату спірної суми.

Окружним адміністративним судом міста Києва в ухвалі від 28 травня 2013 року про відкриття провадження у справі №826/7776/13-а витребовувались у Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, зокрема, письмове обґрунтування щодо наявності встановлених законом підстав для звернення органу державної податкової служби до суду з вимогою про стягнення з платника податків суми недоотриманої орендної плати, докази на підтвердження узгодження з відповідачем грошового зобов'язання з орендної плати в розмірі 59277,82 грн., докази надіслання (вручення) відповідачу податкової вимоги, проте представник позивача повідомила суду про відсутність зазначених доказів, оскільки відповідні дії щодо спірної суми заборгованості позивачем не вживались.

Враховуючи викладене, зважаючи на ту обставину, що спірна сума 59277,82 грн. не є податковим боргом, беручи до уваги повноваження органів державної податкової служби на звернення до суду, а також враховуючи недоведеність позивачем наявності у відповідача податкового боргу, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача недоотриманої орендної плати в розмірі 59277,82 грн., відтак у задоволенні адміністративного позову позивачу слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому судові витрати стягненню з державного бюджету на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про стягнення з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Консалтінг" суми недоотриманої орендної плати в розмірі 59277,82 грн. – відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець