Ухвала суду № 32273185, 09.07.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/1300/13-ц Головуючий у І інстанції Войнаренко Л.Ф. Провадження № 22-ц/780/3477/13 Доповідач у 2 інстанції Даценко Л.М.Категорія 26 09.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

04 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Панасюка С.П.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 23 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про визнання недійсним кредитного договору,

встановила:

У квітні 2013 року позивачка звернулися до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23 квітня 2013 року зазначену позовну заяву повернуто позивачці для подання до належного суду з підстав, передбачених ст. ст. 109, 115 ЦПК України.

На зазначену ухвалу позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для розгляду по суті до Вишгородського районного суду Київської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позовна заява подана у відповідності з вимогами ч. 5 ст. 110 ЦПК України, за правилами якої позивачка пред'явила позов за своїм зареєстрованим місцем проживання.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суддя виходив з того, що відповідач ПАТ «Родовід Банк» не знаходиться на території Вишгородського району Київської області, а у м. Києві, тому даний позов слід повернути позивачці для подання до належного суду.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно роз'яснень п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30.05.2012 року № 5 позови, що виникають із кредитних правовідносин, пред'являються до суду за загальними правилами підсудності, визначеними главою 1 розділу III ЦПК.

При цьому суд має враховувати право споживача на пред'явлення позову також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування цієї особи або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (частина п'ята статті 110 ЦПК).

Згідно ст. 115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.

За змістом п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.

Як убачається з позовної заяви, позивачка просить визнати кредитний договір, укладений між нею та ПАТ «Родовід Банк» № 37.3/АА-095.07.2 від 17.09.2007 року, недійсним. Крім того, зазначає, що даний кредит є споживчим кредитом та укладався для купівлі автомобіля.

Тобто, повертаючи позовну заяву для подачі до належного суду, суддя не звернув уваги на те, що вимоги позивачки щодо визнання споживчого кредитного договору недійсним можуть також пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок судді про те, що даний позов пред'являється в суд за місцем знаходження юридичної особи у відповідності до ч. 2 ст. 109 ЦПК України, є безпідставним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви з підстав, передбачених ст. ст. 109, 115 ЦПК України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про повернення позовної заяви, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 23 квітня 2013 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді