Ухвала суду № 32270616, 05.07.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 129/1033/13-ц Провадження № 22-ц/772/1523/2013Головуючий в суді першої інстанції:Дєдов С.М.Категорія: 57Доповідач: Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чорного В.І.,

при секретарі Богацькій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика» на ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 16 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика» про визнання недійсним протокольного рішення позачергових зборів КП «Гайсинська меблева фабрика» від 05 червня 2012 року, -

встановила:

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика» про визнання недійсним протокольного рішення позачергових зборів КП «Гайсинська меблева фабрика» від 05 червня 2012 року.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 16 квітня 2012 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика» про визнання недійсним протокольного рішення позачергових зборів КП «Гайсинська меблева фабрика» від 05 червня 2012 року.

Не погодившись з даною ухвалою, Колективне підприємство «Гайсинська меблева фабрика» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 16 квітня 2012 року через порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ЦПК України, в апеляційному порядку оскаржуються ухвали суду першої інстанції у випадках, передбачених ст. 293 цього ж Кодексу.

Пункт 5 ст. 293 ЦПК України передбачає оскарження ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою ст. 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (ст. 17) або ГПК України (ст. ст. 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

Доводи апелянта про те, що даний спір повинен розглядатися в порядку господарського судочинства підлягають спростуванню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, позов заявлено ОСОБА_2 до Колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика».

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 1 березня 2013 року № 3 гідно з частиною третьою статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК) під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Визначаючи, чи є спір таким, що виникає з корпоративних відносин та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 4 частини першої статті 12 ГПК, стаття 15 ЦПК), слід враховувати роз'яснення, надані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Наприклад, у порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у спорі є фізична особа. При цьому положення пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, враховуючи її імперативний характер, не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних з діяльністю інших суб'єктів господарювання (споживчих, садових товариств тощо), а також стосовно справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, який вибув. Це стосується і спорів за участю спадкоємців учасників господарських товариств, які ще не стали їх учасниками. Наприклад, спір між спадкоємцем учасника господарського товариства та товариством щодо розміру належної йому до передачі у грошовій формі частки у майні товариства, яка належала спадкодавцю; спір між сторонами з приводу виконання цивільно-правового договору (зокрема, виконання договору купівлі-продажу частки статутного фонду господарського товариства), оскільки він виник не з корпоративних відносин.

Спори між господарським товариством і його учасником (акціонером, засновником), які є трудовими, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Стаття 3 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, оскільки даний спір виник з трудових відносин, а тому повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства. Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 292, 293, 297, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Гайсинська меблева фабрика» відхилити.

Ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 16 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: C.К. Медвецький

Судді: В.І. Чорний

В.В. Оніщук

З оригіналом вірно: