Ухвала суду № 32270499, 26.06.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 232/4217/2012 Провадження № 22-ц/772/1490/2013Головуючий в суді першої інстанції:Вохмінова О.С.Категорія: 27Доповідач: Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Чорного В.І., Медвецького С.К.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19.04.2013 року по справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання припиненим договору поруки, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2012 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що за умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 10.12.2010 року ПАТ «ОТП Банк» у відповідності до ст.ст. 512,514,1077-1079,1082,1084 ЦК України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором від 20.06.2008 року укладеним між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3, за яким останній отримав кошти в сумі 90 000 доларів США, терміном користування кредитом до 20.06.2023 року, зі сплатою за користування кредитними коштами 6,00 відсотків річних плюс FIDR і в забезпечення виконання зобов'язань за договором, 20.06.2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, однак зобов'язання за кредитним договором відповідачами належним чином не виконується і що призвело до виникнення заборгованості, а тому просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОТП «Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 3 219 277,31 грн., з яких заборгованість за кредитом - 637 247,98 грн., 234 312,76 грн. - заборгованість по відсотках, 2 347 716,57 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, а також, стягнути судові витрати в розмірі 3 219,00 грн..

В квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулась в суд із вищевказаним зустрічним позовом, у якому посилається на те, що 20.06.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за яким останній отримав кошти в сумі 90 000 доларів США і в забезпечення виконання зобов'язань за договором, 20.06.2008 року між банком та нею укладено договір поруки. В п.1.9 кредитного договору передбачено право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань, яке має бути проведено позичальником протягом 30-ти календарних днів з дати одержання відповідної вимоги, яка ОСОБА_3 отримана 05.09.2012 року, тобто граничним терміном виконання основного зобов'язання є 05.10.2012 року. Згідно укладеного між нею та банком договору поруки, вона зобов'язалась відповідати за повне та своєчасне виконання боржником боргових зобов'язань, однак у договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється і тому в силу положень ч.4 ст.559 ЦК України порука вважається припиненою, оскільки в період з 05.10.2012 року і до подання позовної заяви в суд, до неї не було пред'явлено вимог щодо виконання зобов'язання за кредитним договором, а тому просила визнати припиненими зобов'язання, які виникають у ОСОБА_2 перед позивачем на підставі договору поруки від 20.06.2008 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19.04.2013 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором, яка виникла станом на 21.09.2012 року, в сумі 1 743 121,48 грн., а також, стягнуто судовий збір в розмірі 3219 грн..

В решті позову відмовлено.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання припиненим договору поруки - відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким поданий нею зустрічний позов задовольнити, посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені в ній обставини.

Представник ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вказавши на безпідставність скарги та законність і обґрунтованість рішення суду.

Представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому згідно вимог ч.2 ст.305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що боржник не виконав взяті на себе зобов'язання за умовами кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню на користь позивача, при цьому поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник за порушення зобов'язання боржником і підстав для визнання договору поруки припиненим немає.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.06.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав кошти в сумі 90 000 доларів США, терміном користування кредитом до 20.06.2023 року, зі сплатою за користування кредитними коштами 6,00 відсотків річних плюс FIDR.

Право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 10.12.2010 року.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вимогами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Умовами укладеного кредитного договору, передбачено, що в разі невиконання чи неналежного виконання умов договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань.

З матеріалів справи видно, що боржник свої зобов'язання за умовами зазначеного кредитного договору не виконує, що призвело до виникнення заборгованості.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором, 20.06.2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

Згідно ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Вимогами ч.1,2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором та судових витрат, при цьому розмір неустойки вірно було зменшено з урахуванням вимог ч.3 ст.551 ЦК України та відмовлено у визнанні поруки припиненою.

Викладені в апеляційній скарзі твердження, про те, що банком не було направлено безпосередньо ОСОБА_2 письмової вимоги про дострокове виконання зобов'язань і зазначення у направленій на адресу ОСОБА_3 вимозі та поданій в суд позовній заяві різних сум заборгованості по кредиту, на увагу не заслуговують, оскільки не свідчать про наявність підстав для визнання поруки припиненою.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19.04.2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.В.Оніщук

Судді: В.І.Чорний

С.К.Медвецький

З оригіналом вірно: