Рішення № 32270041, 05.06.2013, Авдіївський міський суд Донецької області

Провадження № 2/217/21/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня 2013 року Авдіївський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Соболєвої І.П.

при секретарі - Грищенко В.М.,

за участю

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідачів- ОСОБА_4, ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної злочином,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної злочином та вказав, що 23 лютого 2012 року з вини ОСОБА_4, яка керувала автомобілем НОМЕР_1, належним її чоловікові сталася дорожньо-транспортна пригода. В результаті він отримав травми середньої тяжкості, було пошкоджено належний йому автомобіль. На лікування та відновлення необхідні кошти, які ні Страхова компанія «Оранта», ні ОСОБА_4 йому не дають, тому вимушений звертатися до суду, просить стягнути зі страхової компанії «Оранта», ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у солідарному порядку матеріальну шкоду у сумі 99814,09 грн. та моральну шкоду у сумі 100000,00 грн. У подальшому уточнив свої вимоги, просив стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта» матеріальну шкоду виниклу через ушкодження здоров'я на суму 33544,80 грн. та моральну шкоду у сумі 5000,000 грн., з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку матеріальну шкоду виниклу через ушкодження здоров'я та втрату заробітку на суму 56360,00 грн., матеріальну шкоду виниклу через пошкодження автомобіля та послуги евакуатора на суму 3189,91 грн. і моральну шкоду у сумі 95000,00 грн. Крім того, просив стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу у сумі 5000,00 грн. Від вимог про стягнення з ВАТ «НАСК»Оранта» матеріальної шкоди виниклої через пошкодження автомобіля відмовився, бо отримав страхове відшкодування у сумі 17142,00 грн.

У судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав, пояснив, що отримана травма виявилася тяжкою. За період з дня ДТП переніс декілька операцій, перебував в «апараті Єлізарова», двічі вже проходив санаторно-курортне лікування, було проведено реабілітацію, але повністю рухливість колінного суглоба відновити не вдалося. На теперішній час є інвалідом 3 групи, за прогнозами лікарів ймовірна заміна колінного суглоба на штучний. На роботі через отриману травму переведений на іншу роботу, що не пов'язана з відрядженнями та зменшує рухливість людини, втратив у заробітку. Переніс значні фізичні страждання, на теперішній час обмежений у повноцінному житті, був вимушений змінити образ життя. ОСОБА_4 з чоловіком після ДТП двічі надавали йому кошти, на загальну суму п'ять тисяч гривень, а потім відмовилися. За наявності вироку суду стосовно ОСОБА_4 продовжують звинувачувати у ДТП позивача, чим ще більше завдають моральної шкоди.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та пояснила, що дійсно приблизно о 07 годин 50 хвилин 23 лютого 2012 року на автодорозі «Авдіївка-Донецьк» поблизу селища Опитного, коло військової частини сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗАЗ 110307 держ. номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ 21130 держ. номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4

Вироком Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 12 липня 2012 року ОСОБА_4 визнана винною у скоєнні ДТП через порушення нею Правил дорожнього руху, що спричинило отримання ОСОБА_1 травм середньої тяжкості. З боку захисника ОСОБА_4 була подана апеляція, але у подальшому сама ОСОБА_4 від апеляції відмовилася. Вирок набрав законної сили.

Отримані травми виявилися тяжкими, в результаті у серпні 2012 року ОСОБА_1 був визнаний інвалідом 3 групи за загальним захворюванням.

Між ОСОБА_4 та ВАТ НАСК «Оранта» існував договір страхування цивільної відповідальності, за яким страхова компанія взяла на себе зобов'язання провести відшкодування можливої шкоди майну потерпілого в рамках страхового відшкодування 50 тисяч грн. та шкоди здоров'ю потерпілого за страховим відшкодуванням 100 тисяч грн. Розгляд заяви ОСОБА_1 страхова компанія відклала з посиланням на необхідність надати вирок суду стосовно ОСОБА_4 Після отримання вироку посилалися на неповний комплект документів, що підтверджують витрати на лікування. Тому офіційно даному відповідачу було передано і оригінали і копії платіжних документів, що підтверджують витрати на лікування. Але і після цього рішення про сплату страхового відшкодування здоров'ю потерпілого не проведено.

Страхове відшкодування автомобілю проведено, як за транспортний засіб, що не підлягає відновленню. З визначеної повної вартості транспортного засобу (19642,00 грн.) відраховано суму франшизи, яку за умовами договору страхування потерпілому сплачує винна особа (510,00 грн.) та вартість залишків транспортного засобу (1990,00 грн.) відшкодування проведено вже у квітні 2013 року.

Моральну шкоду страхова компанія не сплатила, хоча і не заперечує проти необхідності сплати, але посилається на вимогу законодавства, що моральна шкода страховою компанією виплачується лише за рішенням суду і в межах 5% страхового відшкодування, тобто не більше 5000,00 грн. Саме тому, представник позивача вважає що зі страхової компанії слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5 тисяч гривень, а решту у сумі 95 тисяч гривень з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у солідарному порядку.

Автомобіль, яким керувала ОСОБА_4 за документами належить ОСОБА_3, але придбаний у період шлюбу, і є спільною власністю подружжя. Діюче законодавство передбачає обов'язок власника джерела підвищеної небезпеки відшкодувати шкоду завдану цим джерелом. Розмір відповідальності особи, що уклала договір страхування відповідальності, визначається як різниця між фактичною шкодою та сумою проведеного страхового відшкодування.

На момент судового розгляду шкода, завдана майну ОСОБА_1, відповідно до дослідження, проведеного страховою компанією, склала 19642 грн. Страхова компанія відшкодувала позивачу лише 17142,09 грн. Витрати на евакуатор позивачу не були відшкодовані, хоча оригінал квитанції та документи СПД страхова компанія «Оранта» отримала, що засвідчено актом приймання-передачі документів від ОСОБА_1 працівнику страхової компанії 10.12.2012 року. Тому, різницю у сумі 3189,91 грн. слід стягнути з ОСОБА_3 у солідарному порядку.

Діюче законодавство передбачає, що страхова компанія відшкодовує витрати на діагностику, лікування та реабілітацію, що підтверджуються документально.

Страховій компанії ОСОБА_1 року передано усі документи, що стосуються лікування, остаточно оригінали платіжних документів передано за актом від 10 грудня 2012 року на загальну суму 36254,80 коп. Ця сума містить в собі платіжні документи (2710,80 грн.), що підтверджують витрати на поїздки ОСОБА_1 до медичних закладів та назад, щоякі не можуть бути включені в страхове відшкодування і підлягають стягненню як матеріальна шкода з ОСОБА_3. Інші витрати на лікування та придбання медичних препаратів на суму 33544,80 грн. мають бути стягнуті зі страхової компанії.

З ОСОБА_3 необхідно стягнути матеріальну шкоду у вигляді втраченого заробітку, як це передбачено діючим законодавством у розмірі 5 мінімальних заробітних плат щомісяця до дня видужання. Відповідно до довідки МСЕК видужання не наступило, бо результатом стала інвалідність. ОСОБА_1 розрахував суму втраченого заробітку за 10 місяців, тобто на 2012 рік і вона складає 53650 грн. Збільшувати цю суму він не бажає.

Позивач під час подачі позову був звільнений від сплати судового збору, але через відсутність юридичних знань та обмеженості в русі був вимушений скористатися послугами адвоката, що приймав участь у кримінальному провадженні Ясинуватського міськрайонного суду, під час розгляду апеляції Апеляційним судом Донецької області та представляє інтереси ОСОБА_1 в цивільному провадженні. Тобто, робота адвоката з даним клієнтом триває більше одного року. Позивач за послуги адвоката сплатив 5 тисяч гривень і ця сума підлягає відшкодуванню з усіх відповідачів у солідарному порядку.

ВАТ «НАСК «Оранта» до судового засідання не прибула, але надала суду письмові пояснення від 20.02.2013 року за № 07-01/28/136, з яких вбачається, що страхова компанія частково погоджується з вимогами позивача щодо моральної та матеріальної шкоди. Просить суд розглянути справу без участі її представника відповідно до вимог діючого законодавства України.

Відповілач ОСОБА_4 з позовними вимогами не погодилася, вважає, що у позові слід відмовити. Вказує, що надала позивачу матеріальну допомогу у сумі п'ять тисяч гривень, це підтверджено двома розписками від 27 лютого 2012 року на суму чотири тисячі гривень та від 23 травня 2012 року на суму одна тисяча гривень. Крім того, надавали лікарям кошти на операцію ОСОБА_1, однак ніяких документів про це не існує. Вважає, що вона виконала свої обов'язки, у подальшому усі витрати має нести лише страхова компанія. Додала, що вона також постраждала у цьому ДТП, в неї існують інші проблеми, які потребують коштів. Зазначила, що її дитина закінчила Донецький ліцей «Ерудит» та має намір поступати до вищого навчального закладу, тому їхній сімейний матеріальний стан поганий. Вважає, що ОСОБА_1 після отримання коштів зобов'язувався закрити кримінальне провадження, і обманув.

Відповідач ОСОБА_3 також з позовними вимогами не згоден. Підтвердив доводи своєї дружини та додав, що вважає самого ОСОБА_1 винним у ДТП, тому що він не виконав дій, якій на його думку могли виключити дорожньо-транспортну пригоду. А саме, ОСОБА_1 бачив, що частина дороги, по якій рухалася ОСОБА_4 була не розчищеною від снігу, а частина дороги по якій рухався позивач була вільна від снігу. Тому позивач мав скерувати свій автомобіль таким чином, щоб уникнути зіткнення з автомобілем ОСОБА_4, коли вона не впоралася з керуванням. Крім того, вважає, що якби ОСОБА_1 був пристебнутий під час руху паском безпеки, то травма коліна була б меншою. ОСОБА_3 заперечує, що ОСОБА_1 взагалі було нанесено моральну шкоду і він завдяки позову бажає збагатитися.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

23 лютого 2012 року приблизно о 07 год.50 хв. на автодорозі «Авдіївка-Донецьк» в районі стовпа ЛЕП № 76 поблизу військової частини у с.Опитне сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох автомобілів ЗАЗ 110307 держ. номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, що рухався в напрямку м.Донецьк, та ВАЗ 21130 держ. номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, що рухався в протилежному напрямку.

Вироком Ясинуватського міськрайонного суду від 12 липня 2012 року ОСОБА_4 визнана винною у скоєнні ДТП через порушення нею Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, що виникла через взаємодію кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода спричинена одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

В результаті ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, а саме закритий оскольчатий внутрисуглобний перелам лівої стегнової кістки у нижній третині зі зміщенням відламків, закритий оскольчатий перелам лівого надколінника. Крім цього, зазнав пошкодження автомобіль ОСОБА_1

Після ДТП ОСОБА_1 доправили до Авдіївської центральної міської лікарні, а у подальшому до Донецької обласної травматологічної лікарні, де його проооперовано та встановлено «апарат Єлізарова», який демонтовано 26 травня 2012 року. Знаходився на лікарняному з 23 лютого 2012 року по 08 серпня 2012 року. Пройшов реабілітаційний курс фізіофункціонального лікування в ДОБВЛ. Восьмого серпня 2012 року обласною МСЕК встановлена 3 група інвалідності з виключенням праці пов'язаної з відрядженнями, переїздами, значного часу перебування на ногах, визначено можливість праці з неповним робочим днем.

Повторно потрапив до лікарні з 25 грудня 2012 року по 15 січня 2013 року через ускладнення у здоров'ї, пов'язаного з отриманою травмою.

Пройшов санаторно-курортне лікування, на яке витрачено 11780 гривень відповідно до рахунку та платіжного документа про сплату.

На день дорожньо-транспортної пригоди позивач працював менеджером ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» та надав суду довідку № 1843 від 18.04.2012 року про свій заробіток. З довідки вбачається, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 до ДТП становила 1508,88 грн.

За вимогами ст. 1195 ЦК України винна особа має відшкодувати потерпілій особі шкоду завдану каліцтвом у вигляді втраченого заробітку, додаткових витра на посилене харчування, санаторно-курортне лікування, придбання ліків, протезування, сторонній догляд та інше. Така шкода відшкодовується без врахування пенсії, призначеної через втрату здоров'я та інших видів доходу.

В ст. 1197 ЦК України зазначено, що розмір втраченого заробітку визначається у відсотках від середньомісячного заробітку з урахуванням ступеню втрати працездатності, а за умови відсутності такого - загальної працездатності. При цьому, якщо середньомісячний заробіток постраждалої особи менший ніж п'ять мінімальних заробітних плат, розмір втраченого заробітку визначається з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата на день отримання ОСОБА_1 травми у ДТП визначалася Законом України № 4282 від 22.12.2011 року «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та становила 1073 грн. П'ятикратний її розмір становить 5365 грн. Отже, ОСОБА_1 правильно розраховано розмір втраченого заробітку.

11 листопада 2011 року між ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_3 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/0607175) зі строком дії по 11 листопада 2012 року. Полісом передбачений ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю в сумі 100 000 грн., за шкоду завдану майну потерпілого в сумі 50 000 грн. з наявністю франшизи 510 грн.

23 лютого 2012 року та 05.03.2012 року складено протокол огляду транспортного засобу ЗАЗ 1103073 НГ, держномер НОМЕР_2 та 20.03.2012 року проведено автотоварознавче дослідження № АН9985ЕК_20.03-4, яким встановлено ринкову вартість машини на день ДТП у сумі 19642 грн., вартість залишків -1990,00 грн., визнано автомобіль фізично знищеним, тому ремонт є економічно необгрунтованим та технічно неможливим. Таким чином, шкода завдана майну ОСОБА_1 визначена у сумі 19642 грн.

За приписами ст. 1194 ЦК України, особа, що застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхового відшкодування для повного погашення спричиненої шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Під час розгляду справи судом ВАТ НАСК «Оранта» проведено страхове відшкодування ОСОБА_1 за шкоду завдану майну у розмірі 17142,09 грн. (19642 -1990-510). ОСОБА_1 у цій частині від своїх вимог відмовився і відмова прийнята судом.

Різниця між розміром фактичної шкоди, завданої майну потерпілого, та сумою страхового відшкодування з врахуванням витрат на евакуатор склала 3189,91 грн.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та

реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я,медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Матеріалами справи підтверджено факт передачі страховику оригіналів документів про придбання лікарських засобів, діагностику та проведення операцій ОСОБА_1 як у медичному закладі, так і у домашніх умовах. Страхова компанія не надала суду доказів необґрунтованості вимог позивача щодо цих витрат. За таких обставин суд вважає, що зі страхової компанії слід стягнути понесені ОСОБА_1 витрати на лікування.

У разі наявності шкоди виниклої через каліцтво в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, що її спричинила.

Ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Суд дійшов висновку що моральна шкода нанесена ОСОБА_1 в результаті ушкодження здоров'я за наслідками ДТП розрахована позивачем правильно з врахуванням його стану здоров'я, перенесених фізичних та моральних страждань. Суд враховує, що внаслідок отриманої позивачем травми змінився звичний спосіб його життя, йому довелося пристосовуватися до виниклих обставин, користуватися сторонньою допомогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй внаслідок порушення її прав. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає в душевних стражданнях, які фізична особа понесла в зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна та значного погіршення здоров'я, а саме неможливість пересування самостійно, постійні болі та неможливість повного одужання.

Страховик прийнявши на себе обов'язок замість винної особи сплатити шкоду, нанесену джерелом підвищеної небезпеки, має сплатити потерпілому моральну шкоду в межах 5% ліміту страхової відповідальності за шкоду, заподіяну здоров'ю потерпілого, тобто у розмірі 5000 грн.

Різницю між фактичної сумою моральної шкоди та тою, що підлягає сплаті страховиком, мають відшкодувати позивачу інші відповідачі у солідарному порядку.

Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката входять до судових витрат відповідно до ст. 79 ЦПК України та розподіляються між сторонами за приписами ст. 88 ЦПК України. З договору про надання правової допомоги укладеного між ОСОБА_1, з пояснень позивача (що не оспорюється відповідачами), з матеріалів даної справи вбачається участь адвоката на протязі більше одного року. Тому, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 5000 грн., що підтверджені довідкою адвоката про їх отримання, підлягають стягненню з усіх відповідачів у солідарному порядку.

Відповідно до п.6 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір в дохід держави підлягає стягненню з відповідачів пропорційно до задоволеної частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 57-60, 84, 88, 208, 209, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ТОВ «НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної злочином - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду виниклу через ушкодження здоров'я на суму 33544 (тридцять три тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду виниклу через ушкодження здоров'я та втрату заробітку на суму 56360 (п'ятдесят шість тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду виниклу через пошкодження автомобіля та послуги евакуатора на суму 3189 (три тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 91 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду на суму 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 95000 (дев'яносто п'ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 1545 (одна тисяча п'ятсот сорок п'ять) грн. 50 коп. у солідарному порядку.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь держави судовий збір у сумі 385 (триста вісімдесят п'ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правову допомогу у сумі 5000 (п'ять тисяч) грн.00 коп. у солідарному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: