Постанова № 32269212, 08.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

08 липня 2013 р. справа № 820/4716/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Фоменко І.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості

до гр. ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, гр. ОСОБА_1, заборгованість в сумі 140,39 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. 22.06.2012 р. гр. ОСОБА_1 звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де була зареєстрована з відкриттям персональної картки №203912062200001. 02.07.2012 р. відповідачем була подана заява про надання статусу безробітного. Наказом №НТ 120702 від 02.07.2012 р. відповідачу було надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю з 29.06.2012 р. по 25.12.2012 р.. Однак, як з'ясувалось, гр. ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості перебувала у трудових відносинах з Харківським міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді "Довіра", тобто був зайнятою особою, а відтак не має права на отримання допомоги по безробіттю. Згідно наказу Харківського міського центру зайнятості від 25.04.2013 р. №345 гр. ОСОБА_1 була зобов'язана повернути кошти у сумі 140,39 грн. Вказаний наказ є діючим, але добровільно відповідач його приписів не виконав, безпідставно отримані кошти у повному обсязі не повернув, що спричинило утворення спірної суми заборгованості, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Відповідач, гр. ОСОБА_1., своїх письмових заперечень проти позову не надав, правом на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином та завчасно.

Оскільки визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь -якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до яких належить і позивач, віднесено, зокрема, здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення (п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

За своїми правовими наслідками наділення законодавцем суб'єкта права функцією контролю одночасно означає і наявність у цього суб'єкта певних правомочностей на звернення до суду з метою забезпечення можливості реалізації означеної функції.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки положеннями ст. 41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то розв'язання питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст. 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню саме судом безвідносно до наявності в актах законодавства прямого права суб'єкта владних повноважень на звернення до суду.

Відтак, даний спір за своїми ознаками є справою адміністративною юрисдикції, а тому підлягає розгляду та вирішенню Харківським окружним адміністративним судом за правилами КАС України.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Підпунктом "в" ч.1 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (ч.2 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення").

Як з'ясовано судом, наказом Харківського міського центру зайнятості №НТ 120702 від 02.07.2012 р. відповідачу, гр. ОСОБА_1, було надано статус безробітної і цим же наказом призначено допомогу по безробіттю з 29.06.2012 р.. Наказом №НТ120817 від 17.08.2012 р. гр. ОСОБА_1 було з 16.08.2012 р. припинено виплату допомоги та знято з обліку у зв'язку із працевлаштуванням. Таким чином, виплата допомоги у спірних правовідносинах була розпочата 29.06.2012 р. та тривала до 15.08.2012 р. включно.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що органом державної служби зайнятості населення була проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на адресу відповідача, гр. ОСОБА_1 Результати перевірки оформлені актом від 23.04.2013 р. №1092-ДПА, в якому зазначено, що гр. ОСОБА_1, перебуваючи на обліку в Харківському міському центрі зайнятості, приховала факт працевлаштування, а саме зайнятість на посаді фахівця із соціальної роботи на підприємстві ХМЦССМ "Довіра" з 08.08.2012 р.

З посиланням на вказаний акт перевірки Харківським міським центром зайнятості було видано наказ від 25.04.2013 р. №345, яким на відповідача покладено обов'язок повернути кошти у сумі 140,39 грн., незаконно одержані як допомога по безробіттю.

Доказів оскарження вказаного наказу, а також доказів недостовірності відомостей про наявність факту працевлаштування на час набуття правового статусу безробітного відповідач до суду не подав, фактичних даних, які б спростовували наявність у нього такого обов'язку, суду не навів, а суд самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявив.

Оскільки положеннями ст.41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то суд вважає, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст. 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення порушеного права і інтересу на отримання належних платежів.

Отже, відповідач у спірних правовідносинах допустив порушення ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", бо як працевлаштована особа згідно з Законом України "Про зайнятість населення" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) належав до категорії зайнятого населення, однак, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, не сповістив про це відповідний орган державної служби зайнятості населення.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення спірної суми заборгованості підлягає задоволенню, так як доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до гр. ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; місцезнаходження - 61096, АДРЕСА_1) на користь Харківського міського центру зайнятості (ідентифікаційний код - 36224721; місцезнаходження - 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 137-А, р/р 37177300802007 в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) заборгованість у сумі 140 (сто сорок) грн. 39 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Сліденко А.В.