Вирок № 32267673, 08.07.2013, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/439/13-к

Номер провадження 1-кп/699/25/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2013 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Кіхтенко Н.І.,

при секретарі судового засідання Сміян А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12012250020000222, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2012 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, щодо обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, утриманців не маючого, військовозобов»язаного, непрацюючого, несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України;

за участі:

прокурора відділу прокуратури Черкаської області Заболотнього В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_3,

потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5, законного представника малолітніх потерпілих

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8,ОСОБА_8, та їх захисника - адвоката ОСОБА_9,

потерпілої ОСОБА_10,-

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_16 близько 09 години обвинувачений ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Gееlу МR7151А», д.н.з. НОМЕР_5, та рухаючись по автодорозі «Київ - Знам'янка» у напрямку м. Корсуня - Шевченківського Черкаської області, на 137 км.+96 м. автодороги допустив порушення вимог п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому під час руху по слизькій ділянці дороги, що була вкрита інеєм, будучи заздалегідь проінформованим про негативні дорожні умови попереджувальним дорожнім знаком 1.13 «Слизька дорога» з табличками до цього дорожнього знаку 7.12 «Ожеледиця» та 7.2.1 «Зона дії 2 км », не врахував дорожню обстановку що склалася, не вибрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу, чим грубо порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, внаслідок чого не справився з керуванням, допустив занос свого автомобіля, який виїхав на смугу зустрічного руху і скоїв зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ - 21104», д.н.з. НОМЕР_16, під керуванням потерпілого ОСОБА_4, що рухався у зустрічному напрямку, в сторону м. Києва.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Gееlу МR7151А» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_11 отримала легкі та тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла на місці ДТП ;

-пасажир автомобіля марки «ВАЗ-21104» д.н.з. НОМЕР_16, потерпіла ОСОБА_5, отримала тяжкі тілесні ушкодження як такі, що небезпечні для життя ;

-пасажир цього ж автомобіля, малолітня потерпіла ОСОБА_7, отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Тобто, своїми необережними діями обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху під час керування ним транспортним засобом марки «Gееlу МR7151А» д.н.з. НОМЕР_5, а саме: вимог пунктів 2.3 «б» та 12.1 Правил дорожнього руху України,що спричинило потерпілій ОСОБА_11 легкі та тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпіла померла на місці події; потерпіла ОСОБА_5, отримала тяжкі тілесні ушкодження як такі, що небезпечні для життя ; малолітня потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, і дані порушення ПДР обвинуваченим знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням вказаних у вироку наслідків.

Потерпілими є також водій автомобіля марки «ВАЗ - 21104», д.н.з. НОМЕР_16, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6 , які в результаті даної ДТП отримали легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованому йому діянні свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та дав наступні показання.

Що ІНФОРМАЦІЯ_16 близько 09 години він керував технічно справним автомобілем марки «Gееlу МR 7151 А» д.н.з. НОМЕР_5 в присутності власника ОСОБА_12, та рухався зі швидкістю приблизно 80 км/год., з увімкненим світлом фар, опадів не було, але випав іній, з 2 пасажирами у салоні: на передньому пасажирському сидінні сиділа ОСОБА_10, на задньому ОСОБА_11, рухався по автодорозі Київ-Знам»янка, зі сторони м. Києва у напрямку м. Корсуня - Шевченківського. Під час руху автомобіля на заокругленій частині траси виникла слизька ділянка дороги, хоча знаку про це не бачив, а тому автомобіль почало заносити на зустрічну смугу руху, і при заносі, на відстані бачив зустрічний автомобіль з включеними габаритами,а що було дальше не пам»ятає,так як прийшов до свідомості у Корсунь-Шевченківський ЦРЛ.

Потім дізнався, що керований ним автомобіль розвернуло боком, водійською стороною в сторону зустрічного транспорту, автомобіль став некерованим, його занесло на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ-21104», д.н.з. НОМЕР_16, під керуванням потерпілого ОСОБА_4

В результаті ДТП потерпіла ОСОБА_11, яка знаходилася в автомобілі, яким керував обвинувачений, на задньому пасажирському сидінні, отримавши численні тілесні ушкодження, померла на місці ДТП, а потерпілі, які знаходилися в автомобілі марки «ВАЗ-21104», д.н.з. НОМЕР_16, також отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

Доказами винуватості обвинуваченого на підтвердження вказаних вище та встановлених судом обставин, є докази, надані стороною обвинувачення:

-даними протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_16, проведеного з 11.00 до 14.30, який є допустимим доказом, і з якого вбачається, що на вказаному відрізку траси в обох напрямках руху автомобілів маються дорожні знаки 1.13 «Слизька дорога» з табличками 7.12 «Ожеледиця » та 7.2.1 «Зона дії 2 км»; зі схемою до даного протоколу , на якій дані знаки також зафіксовані, а також зафіксовано розташування транспортних засобів після зіткнення. З фототаблиць видно,що мається іній.

З даних документів вбачається, що ДТП відбулося на смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_4, що рухався у напрямку м. Києва, тобто на зустрічній смузі для руху автомобіля під керуванням обвинуваченого, та зіткненням передньої частини автомобіля під керуванням ОСОБА_4 із лівою боковою частиною, більше із задньою дверкою автомобіля, під керуванням обвинуваченого.

На автомобілі марки «Gееlу МR7151А», д.н.з. НОМЕР_5, який синього кольору, виявлені наступні пошкодження:

основні пошкодження кузова сконцентровані у його лівій боковій частині. Слідів шин, гальмування чи юзу шин обох транспортних засобів не виявлено ;

- у передній лівій частині автомобіля пошкоджено передній бампер, деформовано переднє ліве крило та відсутня ліва передня фара. Деформація лівої бокової частини розпочинається орієнтовно з початку водійських дверей і продовжується до заднього краю заднього лівого крила (напрямок деформаційних зусиль зліва направо).Деформовано дах з лівої сторони, пошкоджене лобове скло з лівої сторони, розбите скло обох лівих дверей, відсутня задня ліва фара.

У місцях деформації лівого переднього краю та лівої бокової частини кузова маються сліди відшарування лакофарбованого покриття та нашарування речовини сірого кольору.

Основні пошкодження кузова автомобіля марки «ВАЗ -21104» д.н.з. НОМЕР_16, який білого кольору, сконцентровані у його передній частині по всій ширині (напрямок деформаційних зусиль направлений спереду назад). Також деформовані водійські двері та дах з лівої сторони, пошкоджене лобове скло і скло водійських дверей.

На поверхні деформованої кришки відсіку двигуна та поверхні дверей водія маються сліди нашарування речовини синього кольору (т. 2 а. с. 17 - 31);

-даними висновку судово-медичної експертизи № 189 від 13.12.2012 р., згідно якого смерть гр. ОСОБА_11 настала від травматичного шоку, який розвинувся внаслідок отриманих нею легких та тяжких тілесних ушкоджень, від яких потерпіла померла на місці ДТП.

Вказані у висновку тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів незадовго до настання смерті, тобто могли утворитися при вказаній ДТП. Між отриманими гр. ОСОБА_11 тілесними ушкодженнями та настанням смерті мається причинний зв»язок (т. 2 а. с. 49-51);

-даними висновку судової транспортно- трасологічної експертизи № 4/364 від 24.12.2012 р., з доданими таблицею зображень та графічною схемою.

Згідно даних вказаного висновку для визначення кута між поздовжніми вісями обох автомобілів в момент їх первинного контакту було проведено натурне співставлення транспортних засобів по пошкодженням, які вони отримали внаслідок ДТП та було встановлено,що для утворення таких пошкоджень на транспортних засобах автомобіль ВАЗ повинен був своєю передньою частиною контактувати із середньою і задньою лівими частинами автомобіля марки «Джелі». Кут між повздовжніми вісями автомобілів в момент їх первинного контакту складав близько 100-115 градусів. Зіткнення автомобіля марки «Gееlу МR7151А» д.н.з. НОМЕР_5 та автомобіля марки «ВАЗ-21104» д.н.з. НОМЕР_16 (їх первинний контакт) мав місце на смузі руху автомобілів у напрямку м. Києва, тобто на смузі руху автомобіля марки «ВАЗ - 21104» д.н.з. НОМЕР_16, під керуванням водія ОСОБА_4 Сліди гальмування відсутні до місця зіткнення, а тому вирішити питання розташування автомобілів на проїздній частині дороги в момент їх первинного контакту відносно елементів прозної частини не є можливим (т. 2 а. с. 58-76);

-даними висновку автотехнічної експертизи №4/363 від 24.12.2012 р., з доданими до висновку фототаблицями обох автомобілів.

Згідно даного висновку до пригоди деталі ходових частин рульового керування та робочої гальмівної системи автомобіля " Джелі"під керуванням обвинуваченого знаходилися у працездатному стані ( т.2 , а.с.84-99);

-даними висновку судової автотоварознавчої експертизи № 027 від 21.01.2013 р., що вартість автомобіля марки «ВАЗ-21104» д.н.з. НОМЕР_16,становить 45160 грн., вартість відновлювального ремонту - 56934,78 грн., матеріальний збиток даного транспортного засобу від ДТП , що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_16, складає 45 160 грн. ( т.2 , а.с. 149-166);

-даними висновку судово - медичного експерта № 55 м/д від 22.02.2013 р., згідно якого потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у виді:

травми грудної клітки з переломами ребер з обох сторін, перелому груднини, попаданням повітря в праву плевральну порожнину та підшкірно-жирову клітковину справа (правобічний пневмоторакс), крововиливу м»яких тканин грудної клітки справа. Дані ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли виникнути під час даної ДТП та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя (т. 2 а. с. 217);

-даними висновку судово-медичної експертизи № 59 м/д від 25.02.2013 р., про те, що потерпіла ОСОБА_7 2009 р.н. отримала тілесні ушкодження у виді закритого черезвиросткового перелому лівої плечової кістки, закритого перелому нижньої третини правої стегнової кістки.

Дані ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли виникнути під час даної ДТП, та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров»я;

-даними висновку судово-медичного експерта №58 м/д від 22.02.2013 р.,про те, що потерпілій ОСОБА_8 під час даної ДТП було заподіяно забій м»яких тканин лівого кульшового суглобу, тазу, першого пальця правої руки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я ( т.2 а.с.225);

-даними висновку судово-медичного експерта №60 м/д від 22.02.2013 р., що потерпілому ОСОБА_6 під час даної ДТП було заподіяно травму голови зі струсом головного мозку, рани м»яких тканин голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я ( т.2 а.с.234);

-даними висновку судової автотехнічної експертизи № 4/31 від 21.02.2013 р., згідно якого в дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП, за обставин ДТП , водій ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п.п.2,3 «б», 12.1 та 12.6 ПДР України.

В дорожній обстановці,яка склалася на момент ДТП,за обставин ДТП,водій ОСОБА_4 з моменту виникнення небезпеки для руху, яким слідство встановило момент виїзду на смугу його руху автомобіля «Джелі» під керуванням ОСОБА_1, що перебував у стадії заносу, повинен був негайно зменшити швидкість руху керованого ним автомобіля аж до його зупинки(з технічної точки зору - застосувати екстрене гальмування, як найбільш ефективний спосіб уникнення даної ДТП),тобто повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3 ПДР України.

В даному випадку, вирішення питання про технічну можливість для водія автомобіля під керуванням ОСОБА_4 уникнути зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1, з технічної точки зору, втрачає сенс, оскільки автомобіль марки « Джелі» д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1, після виїзду на зустрічну смугу руху до місця зіткнення не гальмувався та рухався в некерованому стані під час виникнення заносу ( слідів шин, гальмування чи юзу шин обох транспортних засобів під час огляду місця події не виявлено) і тому навіть повна зупинка автомобіля ВАЗ-21104 д.н.з. НОМЕР_16 не гарантувала уникнення даної ДТП.

За обставин даної ДТП, дії водія « Джелі» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці не відповідали вимогам п.п.2.3. «б», 12.1 ПДР України.

У діях водія автомобіля марки ВАЗ-21104, д.н.з. НОМЕР_16 ОСОБА_4 невідповідностей вимогам ПДР України, які б з технічної точки зору, впливали на виникнення даної ДТП,не вбачається.

За обставин даної ДТП, в причинному зв»язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору, знаходиться виникнення некерованого заносу автомобіля марки «Gееlу МR7151А» д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1, наслідком якого стався виїзд даного автомобіля на смугу зустрічного руху з наступним зіткненням із автомобілем марки «ВАЗ - 21104», д.н.з. НОМЕР_16, під керуванням ОСОБА_4 (т.3а.с. 24-29).Даний висновок суд вважає допустимим, проваеденим у відповідності до вимог Закону України « Про судове експертизу» , ПДР України;

-роз»ясненнями даної експертизи, даними у судовому засіданні експертом ОСОБА_13, викликаним судом по клопотанню захисника обвинуваченого, в порядку ч.7 ст.101 КПК України.

Експерт пояснив, що за обставин даної ДТП, коли автомобіль під керуванням обвинуваченого виїхав на зустрічну смугу руху , був у стадії заносу та був некерованим, то в цей період для водія ОСОБА_4 виникла небезпека для руху і він повинен був застосувати гальмування аж до повної зупинки автомобіля, і це є найбільш ефективним у даній ситуації.

ПДР України не передбачено при такій ситуації відвід автомобіля з дороги вправо по своїй смузі руху, бо водій не може прогнозувати рух автомобіля при зміні руху автомобіля, його траєкторію руху. Виїзд на додаткову дорогу, узбіччя, втрачає сенс, бо гальмівний шлях буде більшим, додаткова дорога, узбіччя мають інше покриття, тому буде інше зчеплення коліс, що може привести до некерованості автомобіля, заносу, або викиду на зустрічну смугу руху, що потягне непередбачувані наслідки.

Такий об»їзд можливий при виникненні перешкоди, але не при небезпеці для руху. А при даній ситуації була саме небезпека для руху, відповідно до ПДР Україн.

-показання потерпілої ОСОБА_10, яка дала суду наступні показання.

Що ІНФОРМАЦІЯ_16 вона надала право на керування власним автомобілем марки «Gееlу МR7151А», д.н.з. НОМЕР_5, обвинуваченому і вони разом з її матір»ю ОСОБА_11 поїхали на базар у Київську область, а близько 9 години поверталися додому і їхали зі швидкістю приблизно 90 км/год. у напрямку м. Корсуня-Шевченківського. Дорога була слизька, покрита інеєм. ОСОБА_10 сиділа на передньому пасажирському сидінні, а мати позаду. На відрізку шляху, яким є місце ДТП, задню частину їх автомобіля почало кидати, а потім розвернуло боком і понесло на зустрічну смугу руху, хоч обвинувачений намагався вирівняти його рух, і понесло на зустрічний автомобіль білого кольору, яким керував ОСОБА_4, в результаті чого відбувся удар автомобілів, автомобіль обвинуваченого крутнуло і він зупинився посередині дороги. Обвинуваченого та ОСОБА_11 викинуло з автомобіля. ОСОБА_11 загинула на місці,а обвинуваченого, водія ОСОБА_4, та всіх його 4 пасажирів з одержаними різного ступеня травмами забрали машини швидкої допомоги;

- показання потерпілого ОСОБА_4, що ІНФОРМАЦІЯ_16 близько 9 години він разом з дружиною, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, дочкою та 2 малолітніми внуками, які сиділи позаду, власним автомобілем марки «ВАЗ - 21104», д.н.з. НОМЕР_16, їхали на базар у Київську область з м. Корсуня-Шевченківського. Рухалися по трасі Знам»янка-Київ зі швидкістю не більше 80 км/год. Дорога була слизька,бо випав іній, видимість нормальна. Коли автомобіль вийшов з повороту, то потерпілий побачив по зустрічній смузі руху легковий автомобіль синього кольору, а при зближенні з цим автомобілем ,на невеликій відстані потерпілий побачив,як автомобіль під керуванням обвинуваченого почало розвертати боком, а потім занесло на смугу руху автомобіля під керуванням потерпілого і такий сунувся по зустрічній смузі руху.

Потерпілий нажав на гальма, але відстань була коротка і відбулося зіткнення лобовою частиною керованого потерпілим автомобіля з лівою, більше задньою частиною автомобіля під керуванням обвинуваченого. Дорожні знаки про те, що на даному відрізку шляху є ожеледиця були з обох сторін;

- показання потерпілої ОСОБА_5, пасажирки переднього сидіння автомобіля марки «ВАЗ - 21104», д.н.з. НОМЕР_16, яка дала такі ж,що і потерпілий ОСОБА_4;

-даними проведеного слідчого експерименту від 07.02.2013р. з 10.50 до 12.30, за участю потерпілого ОСОБА_4, спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України у Черкаській області ОСОБА_14, у присутності 2 понятих,та фіксацією цієї дії за допомогою цифрового фотоапарату марки « CANON». Потерпілий розказав і показав, як рухалися обидва автомобілі, як занесло автомобіль під керуванням обвинуваченого, та де і як відбулося зіткнення обох автомобілів.

У момент виїзду автомобіля «Джелі» , під керуванням обвинуваченого, на смугу руху автомобіля ВАЗ, під керуванням потерпілого, останній транспортний засіб знаходився на відстані 27.30 м. до місця зіткнення, а відстань між обома автомобілями в цей момент склала 66.50 м.

До протоколу додано також схему та фототаблиці ( т.3, а.с.8-11,12, 13).

Таким чином, суд, на підставі об»єктивно з»ясованих обставин, які підтверджені вказаними у вироку доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими у відповідності до внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність - з точки зору достатності та взаємозв"язку, вважає, що вина обвинуваченого доведена.

На підставі добутих доказів дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення ним правил безпеки дорожнього руху під час керування автомобілем марки «Gееlу МR7151А», д.н.з. НОМЕР_5, що спричинило ДТП, в результаті якої потерпілій ОСОБА_7 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження; потерпілій ОСОБА_11тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть ; потерпілій ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя.

3-м потерпілим були завдані легкі тілесні ушкодження з коороткочасним розладом здоров"я.

Порушення обвинуваченим пунктів 2.3«б» та 12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв»язку із наслідками, що настали, і що підтверджується одним із доказів, наданих стороною обвинувачення,а саме: обґрунтованим висновком судової автотехнічної експертизи № 4/31 від 21.02.2013 р., згідно якого за обставин вказаної ДТП дії водія автомобіля марки «Gееlу МR 7151 А», д.н.з. НОМЕР_5, ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці не відповідали вимогам пп. 2.3. «б», 12.1. ПДР України.

У діях водія автомобіля марки «ВАЗ-21104» д.н.з. НОМЕР_16 ОСОБА_4 невідповідностей вимогам ПДР України, які б, з технічної точки зору впливали на виникнення даної ДТП, не вбачається.

За обставин даної ДТП, в причинному зв»язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору, знаходиться виникнення некерованого заносу автомобіля марки «Gееlу МR7151А», д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_1 , наслідком виникнення якого стався виїзд даного автомобіля на смугу зустрічного руху з наступним зіткненням із автомобілем марки «ВАЗ - 21104», д.н.з. НОМЕР_16, під керуванням ОСОБА_4

А тому, посилання сторони захисту обвинуваченого, як на належний доказ, на висновок судової автотехнічної експертизи (т.1,а.с.190-203), проведеної 18.06.2013 р. приватним експертом ОСОБА_15, за адвокатським зверненням, як доказ вини у даній ДТП і потерпілого ОСОБА_4, який, згідно вказаного висновку, міг уникнути зіткнення з некерованим автомобілем обвинуваченого, об»їхавши такий правою по своїй смузі руху, додатковою смугою, або узбіччям з грунтовим покриттям , або поза узбіччям, бо відсутній кювет, хоча у протоколі огляду, у.т 2 а.с. 18 ,копію якого адвокат мав, вказано, що на вказаному відрізку шляху, де відбулася ДТП, з обох сторін маються кювети, суд не бере як доказ на підставі наступного.

Відповідно до ч.1 с т.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.10 ст.101 КПК України висновок експерта не є обов»язковим для особи чи органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідній постанові, ухвалі, вироку.

Суд не бере дану експертизу як доказ, оскільки експерт визначив виникнення небезпеки сам, навіть без даних про це у адвокатському зверненні.

Висновок експерта ґрунтується на припущеннях і саме головне, протирічить вимогам ПДР України, у яких у п.1.10 вказано, що небезпека для руху - це зміна дорожньої обстановки ( у тому числі поява рухомого об»єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її ) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.

Відповідно до п.12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху, або перешкоди, яку водій об»єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об»їзду перешкоди.

Тобто, у ПДР України відсутні вимоги об»їзду перешкоди при виникненні небезпеки, на які посилається у своєму висновку експерт, а тому такий доказ судом не може бути взятий як доказ по даному кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує роз»яснення, дані у постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» , із змінами, від 10.12.2004р.,№8 від 12.06.2009 р.,№11 від 06.11.2009, при призначенні покарання обвинуваченому суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

А тому, при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує:

ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як тяжкий злочин; думку потерпілої ОСОБА_10, мати якої загинула під час ДТП, яка заявила суду,що ніяких претензій морального і матеріального характеру до обвинуваченого не має, не вимагає призначення строгої міри покарання,та призначення такого залишила на розсуд суду; думку інших потерпілих, які одержали різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження під час даної ДТП і які також не вимагають призначення обвинуваченому строгого покарання,що має водійський стаж більше 24 років, що раніше до кримінальної і адміністративної відповідальності не притягувався.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому суд визначає: що до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро розкаюється, має на утриманні на час розгляду справи вже повнолітнього сина, якого виховує сам, позитивно характеризується по місцю проживання, негативний стан здоров»я, оскільки під час ДТП він отримав тяжкі тілесні ушкодження (т. 2 а.с. 201).

Обтяжуючих вину обставин судом не встановлено.

З урахуванням вказаних у вироку обставин та роз»яснень, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, шляхом призначення основного покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування такого і таке вважає достатнє для його виправлення, перевиховання та попередження нових кримінальних правопорушень.

Що стосується додаткового покарання, то відповідно до роз»яснень, даних у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» , суд, з урахуванням особи обвинуваченого, який характеризується позитивно, має житло і постійне місце проживання, виховує один сина, який лише на час розгляду даного провадження став повнолітнім, негативного стану здоров»я обвинуваченого, а також з урахуванням того, що обвинувачений вчинив дане кримінальне правопорушення по необережності, маючи водійський стаж більше 24 років, будучи у тверезому стані, до адміністративної відповідальності не притягувався за порушення ПДР України, оскільки протилежного сторона обвинувачення не надала, суд вважає можливим не застосовувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права на керування транспортними засобами, оскільки при відсутності роботи обвинувачений використовує власний автомобіль для забезпечення сім»ї необхідним для проживання.

Підстав для застосування статті 69 КК України суд не вбачає.

Суд залишає без розгляду цивільний позов потерпілих до обвинуваченого та до страхової компанії на відшкодування матеріальної шкоди, згідно їх заяв та заяви їх представника, адвоката ОСОБА_9

Потерпілими заявлено моральну шкоду в таких розмірах:

ОСОБА_4- 15 000 грн., ОСОБА_5 - 30 000 грн., ОСОБА_8 - 10 000 грн. та

законним представником малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заявлено позов на стягнення моральної шкоди відповідно 10 і 15 тисяч грн.

Обвинувачений визнав заподіяння потерпілим моральної шкоди, але суми стягнень залишив на розсуд суду,оскільки вважає, що такі є завищеними у позовах та просить урахувати його матеріальний стан.

Вирішуючи позов про відшкодування моральної шкоди суд виходить із засад розумності та справедливості, з урахуванням обставин кримінального правопорушення,вчиненого обвинуваченим по необережності, розміру сум, заявлених потерпілими, матеріального стану обвинуваченого, який є непрацюючим, сам виховує сина, та судову практику.

Так відповідно до роз»яснень, даних у пунктах 2,3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р.№ 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди",із змінами і доповненнями, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана особі і майну підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Такі ж маються роз»яснення і у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Крім того,суд при стягненні моральної шкоди в користь малолітніх ОСОБА_7 , враховує те, що діти дійсно перебували на задньому сидінні у непристосованих для перевезення дітей у легковому автомобілі умовах.

А тому суд, з урахуванням викладеного, визначає моральну шкоду для :

ОСОБА_4, якому завдані легкі тілесні ушкодження у три тисячі грн..; ОСОБА_5, якій завдані тяжкі тілесні ушкодження, у розмірі десяти тисяч грн.; ОСОБА_8, яка одержала легкі тілесні ушкодження, у розмірі трьох тисяч грн.

Що стосується цивільного позову законного представника ОСОБА_8 , діючого в інтересах малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на стягнення з обвинуваченого в користь малолітнього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно 10 і 15 тисяч грн. моральної шкоди,то суд враховує наступне.

Так, відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.

Відповідно до ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні може бути пред'явлений до підозрюваного, обвинуваченого.

Під шкодою, завданою життю або здоров'ю дитини, розуміють негативні наслідки у вигляді пошкодження чи розладу здоров'я, фізичні і моральні страждання додаткові витрати на лікування, харчування (ч.1 ст.1199 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та відшкодовується грошима, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням , які мають істотне значення.

Відповідно до роз»яснень, даних у постанові ПВСУ №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Тому суд, відповідно до вимог ст. 55 КПК України, з урахуванням віку малолітніх ОСОБА_7, тяжкості одержаних від даної ДТП тілесних ушкоджень, визначає такий розмір для ОСОБА_6,2006 р.н.,якому були завдані легкі тілесні ушкодження, в розмірі 3000 грн., ОСОБА_7,2009 р.н.,якій були завдані середньої тяжкості тілесні ушкодження, в розмірі - 5000 грн.

Суд задовольняє цивільний позов прокурора відділу прокуратури Черкаської області в інтересах Корсунь - Шевченківської центральної районної лікарні на стягнення із ОСОБА_1, відповідно до статей 1187, 1206 ЦК України, та згідно наданих лікарнею довідок та розрахунків, які судом перевірені і визнані такими, що відповідають вимогам закону, щодо витрат на лікування потерпілих:

ОСОБА_4 в сумі 1787,96 грн.; ОСОБА_5 - 2882,54 грн.; ОСОБА_7 - 982,84 грн.; ОСОБА_6 в сумі 982,84 грн.; ОСОБА_8 в сумі 1143,87 грн., на загальну суму 7780,05 грн. які обвинувачений визнав і такі суми суд стягує з обвинуваченого в доход держави.

Доказами цих затрат є дані про те, що внаслідок вказаної ДТП потерпілий ОСОБА_4 лікувався з ІНФОРМАЦІЯ_16 по 08.12.2012 р. у травматологічному відділенні протягом 14 ліжко - днів, що стверджується довідкою № 07-39/502, виданою Корсунь - Шевченківською ЦРЛ Черкаської області від 12.03.2013 р.;

-потерпіла ОСОБА_5 лікувалася з ІНФОРМАЦІЯ_16 по 22.12.2012 р. у травматологічному та хірургічному відділеннях протягом 28 ліжко - днів, що стверджується довідкою № 07-39/502, виданою Корсунь - Шевченківською ЦРЛ Черкаської області від 12.03.2013 р.;

-потерпіла ОСОБА_8 лікувалася з ІНФОРМАЦІЯ_16 по 04.12.2012 р. у травматологічному відділенні протягом 10 ліжко - днів, що стверджується довідкою № 07-39/502, виданою Корсунь - Шевченківською ЦРЛ Черкаської області від 12.03.2013 р.;

-потерпілий ОСОБА_6 лікувався з ІНФОРМАЦІЯ_16 по 03.12.2012 р. у травматологічному відділенні протягом 9 ліжко - днів;

-потерпіла ОСОБА_7 лікувалася з ІНФОРМАЦІЯ_16.по 03.12.2012 р., що стверджується довідкою № 07-39/502, виданою Корсунь - Шевченківською ЦРЛ Черкаської області від 12.03.2013 року, а тому даний позов підлягає до повного задоволення, оскільки згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 р. N 545 "Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.

Відповідно до роз»яснень, даних у постанові Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 р.« Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», Із змінами, внесеними ППВС №12 від 03.12.97, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року.

Таким чином, суд задовольняє позови прокурора про стягнення з обвинуваченого затрат на лікування потерпілих і такі стягує до Корсунь-Шевченківського районного бюджету до статті « Відновлення витрат на лікування в рахунок інших надходжень ».

Речові докази: автомобіль марки «Gееlу МR7151А», д.н.з. НОМЕР_5, який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_10, та автомобіль марки «ВАЗ-21104», д.н.з. НОМЕР_16, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4, підлягають залишенню у розпорядженні власників, відповідно у ОСОБА_10 та ОСОБА_4

Процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в сумі 3240,00 грн.,за проведення судової транспортно - трасологічної експертизи та судових автотехнічних експертиз.

Захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого застосований у виді запобіжного заходу - особисте зобов'язання, яке суд залишає до набрання вироком законної сили.

Керуючись частинами 1, 2,6 ст.368, ст. 370, ч.2 ст. 373, 374 КПК України,

суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, без позбавлення права на керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік 6 місяців, який рахувати з часу проголошення вироку.

На підставі ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_1 в період іспитового строку без згоди Корсунь-Шевченківського РП Городищенського МРВ КВІ УДПтС України у Черкаській області не виїжджати за межі України на постійне проживання, періодично, в установлені інспекцією дні, з"являтися на реєстрацію, та повідомляти про зміну місця проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу: особисте зобов"язання, залишити до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов прокурора відділу прокуратури Черкаської області в інтересах Корсунь - Шевченківської центральної районної лікарні про відшкодування із ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, паспорт серії НОМЕР_17, виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 01.12.1999 року,тимчасово непрацюючого, інші дані про особу суду невідомі, на відшкодування коштів, які затрачено на лікування потерпілих в сумі 7780 грн. 05 коп. ( ОСОБА_4 в сумі 1787,96 грн., ОСОБА_5 в сумі 2882,54 грн., ОСОБА_7 в сумі 982,84 грн., ОСОБА_6 в сумі 982,84 грн., ОСОБА_8 в сумі 1143,87 грн.), до Корсунь-Шевченківського районного бюджету до статті « Відновлення витрат на лікування в рахунок інших надходжень»,р./р 3149544700239, одержувач УДКСУ в Корсунь-Шевченківському районі, код 36777264 в ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018, призначення: * ; 101.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, паспорт серії НОМЕР_17, виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 01.12.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_15, тимчасово непрацюючого, інші дані про особу суду невідомі, на користь потерпілих:

- ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Виграїв Корсунь - Шевченківського району Черкаської області, а жителя АДРЕСА_1 три тисячі грн. моральної шкоди;

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженки с. Драбівка Корсунь - Шевченківського району Черкаської області, а жительки АДРЕСА_3,- десять тисяч грн. моральної шкоди;

- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженки м. Біла Церква Київської області, а жительки АДРЕСА_4,- три тисячі грн. моральної шкоди;

- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця та жителя АДРЕСА_4, який діє в інтересах малолітніх дітей:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця та жителя АДРЕСА_4, три тисячі грн., моральної шкоди та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженки та жительки АДРЕСА_4, п»ять тисяч грн. моральної шкоди.

Цивільний позов до ПрАТ «СК» Провідна» про стягнення на користь потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 матеріальної шкоди в сумі 49400,36 грн., - залишити без розгляду.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, паспорт серії НОМЕР_17, виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 01.12.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_15, тимчасово непрацюючого, інші дані про особу суду невідомі, 3240,00 грн. процесуальних витрат за проведення експертиз, в користь держави.

Речові докази: автомобіль марки «Gееlу МR7151А», д.н.з. НОМЕР_5, який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_4, та автомобіль марки «ВАЗ-21104», д.н.з. НОМЕР_16, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_10, залишити у розпорядженні власників, відповідно, ОСОБА_4 та ОСОБА_10

Копію вироку негайно, після проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок вступає в законну силу після закінчення строку на його оскарження.

На вирок може бути подана апеляція протягом 30 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд.

Головуючий Кіхтенко Н. І.