Вирок № 32267601, 29.04.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2013 рокуСправа №1-933/11 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого-судді Базана Л.Т.

при секретарі Пилипець О.І.

з участю прокурора Ороновського С.І.

представника потерпілого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Гриньківці Шумського району Тернопільської області, громадянина України, одруженого, на утриманні малолітня дитина, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 фактично проживаючого у АДРЕСА_2, раніше несудимого,

- за ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, 22 липня 2011 року близько 20 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_5, як водій, керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz 200», д.н.з. НОМЕР_1, рухався по вул.Генерала Тарнавського м.Тернополя в напрямку від проспекту Злуки до вул.Київської зі швидкістю близько 50-55 км/год та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що встановлений неподалік СЗОШ № 11, в порушення вимог пунктів 1.5 ч.1, 1.10 (в частині визначення поняття «дорожня обстановка» та виконання його вимог), 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не ураховував дорожню обстановку і не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, які зобов'язували його під час руху своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Маючи об'єктивну можливість завчасно виявити, що в попутному напрямку, перед нерегульованим пішохідним переходом зупинився автомобіль «ГАЗ 3110», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, підсудний ОСОБА_5, як водій, в порушення вимог п.п. 12.3, 18.4 ПДР України не зменшив швидкість руху керованого автомобіля «Mercedes-Benz 200», не зупинився перед пішохідним переходом, щоб переконатися, що на ньому немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, не тримався якнайближче до правого краю дороги, а перетнувши горизонтальну дорожню розмітку 1.1 (вузьку суцільну лінію) ПДР України, яку перетинати заборонено, частково виїхав на смугу зустрічного руху, чим порушив вимоги п.п. 11.2, 14.6 (в) ПДР України.

Унаслідок порушення вищевказаних пунктів Правил, підсудний ОСОБА_5 не забезпечив безпеку дорожнього руху та поставив себе в такі умови, що виїхавши на нерегульований пішохідний перехід, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7, яка переходила проїзну частину дороги по пішохідному переходу, в напрямку справа наліво по ходу руху автомобіля «Mercedes-Benz 200».

У результаті наїзду транспортним засобом пішохід ОСОБА_7. отримала закриту травму голови у вигляді крововиливів під м'яку мозкову оболонку та у речовину довгастого мозку, рани лівої тім'яної ділянки голови та рани лівої половини чола, із крововиливами в м'які тканини; закриту травму хребта, у вигляді ушкодження зв'язкового апарату між потиличною кісткою та першим шийним хребцем, із розривом спинного мозку та його оболонок на цьому рівні, ушкодження зчленування між ІХ-Х грудними хребцями, масивні крововиливи в навколишні м'які тканини; закриту травму грудей у вигляді перелому лівої ключиці, переломів 6 лівих ребер у 9 місцях по кількох анатомічних лініях, ушкоджень пристінкового листка плеври, крововиливів в ділянках коренів легень; закриту травму живота у вигляді крововиливів у зв'язково-підвішуючий апарат внутрішніх органів (судинну ніжку селезінки, зв'язки печінки, брижу тонкого кишківника); закриту травму тазу у вигляді розтрощення лівої половини тазових кісток із масивними крововиливами у навколишні м'які тканини; просторі синці та садна верхніх та нижніх кінцівок із крововиливами в м'які тканини, рану лівого стегна, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, від яких вона померла на місці пригоди.

Порушення підсудним ОСОБА_5, як водієм, вимог пунктів 1.5 ч.1, 1.10 (в частині визначення поняття «дорожня обстановка»), 2.3 (б), 11.2, 12.3, 14.6 (в), 18.4 та вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 додатку 2 Правил дорожнього руху України, перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної ДТП та спричиненням смерті потерпілої ОСОБА_7

Допитаний як підсудний ОСОБА_5 на початку судового слідства свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав частково, визнавши її повністю наприкінці судового слідства, проте в обох випадках показання по обставинах вчиненого ним злочину на підставі ст.63 Конституції України давати відмовився.

Разом із тим, вина підсудного ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України повністю доводиться комплексом зібраних в процесі провадження досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами:

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2, з яких слідує, що ОСОБА_7 являлась його матір'ю. Так, 22 липня 2011 року ОСОБА_7 близько 16 год. 30 год. вирішила піти до своєї сестри та зайти дорогою в аптеку. Того ж дня близько 23 год. 20 хв. до нього зателефонувала сусідка і повідомила, що його матір збив на пішохідному переході на вул.Тарнавського в м.Тернополі автомобіль, та те, що водій, який керував автомобілем марки «Мерседес-Бенц» із місця пригоди втік. Наступного після ДТП дня приїхали близькі родичі підсудного ОСОБА_5 та запитували скільки їм потрібно дати грошей в якості компенсації, на що він їм відповів, що на той час це було недоречно, оскільки він глибоко переживав з приводу втрати близької людини та про це не думав;

- показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні підтвердив раніше дані ним в процесі провадження досудового слідства показання, з яких слідує, що 22 липня 2011 близько 20 год. 30 хв. у світлу пору доби він рухався власним автомобілем «ГАЗ-3110», д.н.з. НОМЕР_2 по вул.Тарнавського у напрямку вул.Київської м.Тернополя. На той час опадів не було та дорожнє покриття було сухим. Наближаючись до пішохідного переходу, розташованого навпроти ЗОСШ №11 він побачив, що світлофор, який регулює рух транспортних засобів працює в режимі миготіння жовтого сигналу, а також помітив чоловіка та жінку, які знаходились праворуч на тротуарі та були обернуті лицем до проїзної частини, з чого він зрозумів, що вони мають намір її переходити. З відстані близько 30 м він почав зменшувати швидкість руху керованого ним транспортного засобу шляхом гальмування, на що чоловік, зрозумівши, що він його пропускає, ступив на проїзну частину, пересікаючи дорогу по пішохідному переходу. В той же час жінка, тобто, ОСОБА_7, чекала на тротуарі до повної зупинки його автомобіля. Коли він зупинив вищевказаний керований ним транспортний засіб перед стоп-лінією до повної зупинки, ОСОБА_7 ступила на дорогу та пересікала проїзну частину по середині пішохідного переходу швидким кроком. Коли його автомобіль стояв у такому положенні нерухомо, то він тримав ногу на педалі гальм, а тому задні стоп-сигнали його автомобіля світили. В той же час він помітив, що ОСОБА_7 пройшла смугу руху до вул.Київської і коли знаходилась на зустрічній смузі її передньою частиною збив автомобіль «MERCEDES 124», який рухався в напрямку вказаної вулиці. Від даного удару ОСОБА_7 впала на проїзну частину дороги та опинилась на смузі руху до проспекту Злуки, на що автомобіль «MERCEDES 124» змістився праворуч та, не зупиняючись, продовжив рух в напрямку вул.Київської. При цьому з моменту зменшення ним швидкості руху і до моменту ДТП пройшло біля 10 с, а з моменту повної зупинки його автомобіля і до ДТП пройшло більше 5 с. В подальшому він, ОСОБА_6, вийшовши із свого автомобіля, побачив, що ОСОБА_7 лежала на дорожньому покритті, не подаючи жодних ознак життя, після чого на місце ДТП приїхали працівники швидкої медичної допомоги та міліції;

- вищенаведені показання свідка ОСОБА_6 стверджуються протоколом відтворення обстановки та обставин події від 12 вересня 2011 року разом із схемою та фототаблицею до нього, проведених за участю свідка ОСОБА_6, під час якого даний свідок підтвердив раніше дані ним показання та відтворив місце зупинки його автомобіля, місце наїзду на пішохода ОСОБА_7, траєкторію руху пішохода;

(т.2, а.с. 1-7)

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який підтримав раніше дані ним в процесі провадження досудового слідства показання, з яких слідує, що 22 липня 2011 року він знаходився в приміщенні магазину «Щедрик», який розташований навпроти пішохідного переходу біля ЗОСШ №11, що у м.Тернополі по вул.Тарновського, 11а, на якому й відбувся наїзд на потерпілу. О 20 год. 30 хв. він, перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, почув глухий звук удару, не відчувши звуку гальмування, після чого одразу вибіг на вулицю та побачив, що перед пішохідним переходом в напрямку до вул.Київської стояв автомобіль марки «Волга», зеленого кольору. Світлофор працював в режимі жовтого миготливого сигналу, а пішохід, тобто, ОСОБА_7 лежала посередині проїзної частини дороги та не подавала ознак життя. Також в цей же момент він помітив автомобіль «Мерседес W124», вишневого кольору, який рухався з великою швидкістю більше 60 км/год в напрямку вул.Київської, повернувши праворуч на вул.Пушкіна, таким чином залишивши місце ДТП. В подальшому він, свідок ОСОБА_9, викликав по мобільному телефону працівників міліції;

- показаннями свідка ОСОБА_10 - заступника начальника відділу розслідування ДТП СУ УМВСУ в Тернопільській області, який в судовому засіданні підтримав раніше дані ним в процесі провадження досудового слідства показання, згідно яких 22 липня 2011 року він знаходився в складі СОГ УМВС по оформленню ДТП з потерпілими та близько 20 год. 40 хв. до них поступило повідомлення про ДТП на вул.Тарнавського в м.Тернополі навпроти ЗОСШ №11, приїхавши на яке було встановлено, що того ж дня близько 20 год. 30 хв. на вказаній вулиці навпроти ЗОСШ №11 автомобілем «MERCEDES», д.н.з. НОМЕР_1, був вчинений наїзд на пішохода ОСОБА_7, яка переходила проїзну частину дороги справа-наліво відносно руху транспортного засобу в межах нерегульованого пішохідного переходу. Унаслідок наїзду вказана пішохід отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла на місці пригоди, а автомобіль, яким було вчинено наїзд, з місця пригоди втік. Тоді ним було проведено огляд місця події, в ході якого вилучено фрагмент переднього бампера, осип ЛФП та уламки скла. При цьому, доповнив, що на місці ДТП зустрічні смуги розділені вузькою суцільною лінією 1.1. Розділу 34 ПДР України, а також розташований пішохідний перехід, позначений дорожніми знаками 5.35.1. та 5.35.2. та дорожньою розміткою 1.14.3. Рух транспортних засобів через пішохідний перехід регулюється трьохсекційними, а пішоходів - двохсекційними світлофорами. Світлофори для регулювання руху транспортних засобів через перехід на момент ДТП працювали в режимі миготіння жовтого сигналу. На зустрічній, відносно руху автомобіля «MERCEDES», смузі було виявлено слід гальмування, залишений, ймовірно, його лівими колесами, довжиною 8 м. Після огляду місця події труп ОСОБА_7 було направлено для дослідження до Тернопільського обласного судово-медичного моргу. На місці пригоди було встановлено її свідків, а саме: ОСОБА_11 та ОСОБА_9 Після оформлення вказаної ДТП, коли він, ОСОБА_10, вже збирався їхати з місця події, до нього підійшов підсудний ОСОБА_5, який пояснив, що це він вчинив ДТП і сказав, що його автомобіль «MERCEDES Benz 200», д.н.з. НОМЕР_1, знаходиться в дворі будинку №14 по вул.Коновальця в м.Тернополі, де в подальшому було проведено його огляд та вилучено речові докази. Автомобіль «MERCEDES» було доставлено на спеціальний майданчик ВДАІ УМВС, що по вул.15 Квітня у м.Тернополі. При цьому тоді ОСОБА_5 був тверезий, було проведено забір взірців крові для подальшого дослідження на вміст спиртів.

Крім цього, винність підсудного ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України об'єктивно стверджується і іншими дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні доказами:

- протоколом огляду місця події разом зі схемою та фототаблицею до нього від 22 липня 2011 року, за яким було оглянуто ділянку проїзної частини дороги по вул.Г.Тарнавського в м.Тернополі навпроти ЗОСШ №11 в напрямку руху від проспекту Злуки до вул.Київської - місце, де трапилась ДТП, під час якого було зафіксовано ознаки та обстановку на місці вчинення злочину, вилучено речові докази;

(т.1, а.с. 5-15)

- протоколом огляду транспортного засобу разом з фотоілюстраціями від 22 липня 2011 року, згідно якого було оглянуто автомобіль «MERCEDES Benz 200», д.н.з. НОМЕР_1 та зафіксовано пошкодження передньої лівої частини на ньому;

(т.1, а.с. 16-21)

- рапортом помічника оперативного чергового ТМВ УМВСУ в Тернопільській області Іваника Д.В. від 22 липня 2011 року, з якого слідує, що він доповів начальнику ТМВ УМВСУ в Тернопільській області Матрифайлу А.В. про те, що 22 липня 2011 року о 20 год. 40 хв. по телефону надійшло повідомлення від невідомої особи про те, що по вул.Тарнавського біля СЗОШ №11 м.Тернополя трапилась ДТП із потерпілими;

(т.1, а.с.28)

- висновком судово-медичної експертизи №464 від 11 серпня 2011 року, згідно якого у сліді, розташованому на уламку скла з розсіювача передньої лівої фари автомобіля «Mercedes Benz 200», д.н.з. НОМЕР_1, виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_7;

(т.1, а.с. 148-150)

- висновком судово-медичної експертизи №479/470 від 26 серпня 2011 pоку, відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 виявлено наступні тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми голови у вигляді крововиливів під м'яку мозкову оболонку та у речовину довгастого мозку, рани лівої тім'яної ділянки голови та рани лівої половини чола, із крововиливами в м'які тканини; закритої травми хребта, у вигляді ушкодження зв'язкового апарату між потиличною кісткою та першим шийним хребцем, із розривом спинного мозку та його оболонок на цьому рівні, ушкодження зчленування між ІХ-Х грудними хребцями, масивні крововиливи в навколишні м'які тканини; закритої травми грудей у вигляді перелому лівої ключиці, переломів 6 лівих ребер у 9 місцях по кількох анатомічних лініях, ушкоджень пристінкового листка плеври, крововиливів в ділянках коренів легень; закритої травми живота у вигляді крововиливів у зв'язково-підвішуючий апарат внутрішніх органів (судинну ніжку селезінки, зв'язки печінки, брижу тонкого кишківника); закритої травми тазу у вигляді розтрощення лівої половини тазових кісток із масивними крововиливами у навколишні м'які тканини; просторі синці та садна верхніх та нижніх кінцівок із крововиливами в м'які тканини, рану лівого стегна, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень Смерть ОСОБА_7 настала від закритої травми шийного відділу хребта з ушкодженням зв'язкового апарату між потиличної кісткою та 1-м шийним хребцем, із розривом спинного мозку та його оболонок на цьому рівні. Між спричиненням тілесних ушкоджень і настанням смерті ОСОБА_7 існує прямий причинно-наслідковий зв'язок;

(т.1, а.с. 155-163)

- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №5-309/11 від 26 серпня 2011 року, згідно якого автомобіль «Mercedes Benz 200», д.н.з. НОМЕР_1, в первинний момент наїзду на пішохода контактував своєю передньою лівою частиною (ліві частини декоративної накладки переднього бамперу, капоту, ліва блок-фара). Наїзд автомобіля «Mercedes Benz 200», д.н.з. НОМЕР_1, на пішохода відбувся в поперечному напрямку, відносно елементів проїзної частини дороги, поблизу вузької суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1, в повздовжньому напрямку - в місці, що передує початку «осипу уламків скла білого кольору, оранжевого кольору, полімерних матеріалів та лакофарбового покриття вишневого кольору», якщо рухатись в сторону до вул.Київської;

(т.1, а.с. 168-183)

- висновком судово-автотехнічної експертизи №5-308/11 від 23 серпня 2011 року, з якого слідує, що автомобіль «Mercedes Benz 200», д.н.з. НОМЕР_1, на момент ДТП знаходився в технічно справному стані і несправностей, які б забороняли його експлуатацію та могли вплинути на керування транспортним засобом до дорожньо-транспортної пригоди не виявлено;

(т.1, а.с. 189-199)

- висновком трасологічної експертизи №1-1034/11 від 31 серпня 2011 року, з якого вбачається, що фрагмент розсіювача покажчика повороту, частини якого були виявлені та вилучені під час огляду місця події по факту ДТП - наїзду на ОСОБА_7. на вул.Тарнавського м.Тернополя, навпроти ЗОСШ №11, яка від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди, що трапилася 22 липня 2011 року, складав раніше одне ціле з розсіювачем покажчика лівого повороту автомобіля «Mercedes Benz 200», д.н.з. НОМЕР_1, тобто був частиною розсіювача покажчика повороту даного автомобіля;

(т.1, а.с. 204-211)

- висновком трасологічної експертизи №1-1033/11 від 01 вересня 2011 року, згідно якого фрагмент бампера із прикріпленою металевою накладкою сріблясто-сірого кольору до нього, частини якого були виявлені та вилучені під час огляду місця події по факту ДТП - наїзду на ОСОБА_7. на вул.Тарнавського м.Тернополя, навпроти ЗОШ №11, яка від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди, що трапилася 22 липня 2011 року, складав раніше одне ціле з переднім бампером автомобіля марки «Mercedes Benz 200», д.н.з. НОМЕР_1, тобто був дугоподібно-вигнутою частиною з лівої сторони переднього бампера даного автомобіля;

(т.1, а.с. 227-233)

- висновком судово-автотехнічної експертизи №2172 від 21 вересня 2011 року, відповідно до якого, виходячи із заданої довжини слідів гальмування, швидкість руху автомобіля «Mercedes Benz 200», д.н.з. НОМЕР_1, перед застосування водієм екстреного гальмування, могла складати величину приблизно 34...36 км/год, при умові, що автомобіль зупинився в кінці сліду гальмування. Якщо ж автомобіль продовжив рух, то швидкість вказаного автомобіля становила більше визначеної величини. У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_5 в момент виникнення небезпеки для руху мав технічну можливість шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування зупинити керований ним автомобіль до дорожньої розмітки 1.14.3 ПДР України. Причиною настання даної ДТП з технічної точки зору може бути невідповідність дій водія ОСОБА_5 вимогам п.п.1.10 (в частині визначення терміну небезпека для руху), 2.3 «б», 12.3, 18.4 ПДР України;

(т.2, а.с. 34-38)

- актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги від 22 липня 2011 року, яким зафіксовано особливості дорожніх умов на ділянці дороги по вул.Тарнавського в м.Тернополі;

(т.2, а.с.88)

- довідкою ТМКЗ «Станція швидкої медичної допомоги» №196 від 19 серпня 2011 року, відповідно до якої 22 липня 2011 року о 20 год. 36 хв. зареєстровано виклик з приводу ДТП за адресою м.Тернопіль, вул.Тарнавського (біля СЗОШ №11);

(т.2, а.с.90)

- довідкою Тернопільського обласного центру з гідрометеорології №32а-255 від 04 серпня 2011 року, за якою встановлено особливості погодних умов за даними спостережень авіаметеостанції Тернопіль 22 липня 2011 року станом на 20 год. 30 хв. та 21 год. 00 хв.;

(т.2, а.с.95)

- довідкою Тернопільської спеціалізованої монтажно-експлуатаційної дільниці №197 від 05 серпня 2011 року, з якої слідує, що на вул.Г.Тарнавського м.Тернополя, якщо наближатись до регульованого пішоходного переходу, що біля ЗОШ №11 з боку вул.Злуки рух транспортних засобів регулюють слідуючі дорожні знаки: на вул.Тарнавського, 2 - 5.35 ? «пішохідний перехід», вул.Тарнавського, 4 - 1.33 «діти», (навпроти банку «Хрещатик») - 1.33 «діти», 7.2.1. табличка 50 м, безпосередньо на світлофорному об'єкті - 5.35 ? «пішохідний перехід. Світлофорний об'єкт по вул.Тарнавського - ЗСШ №11 переходить в режим «жовтого миготіння» з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. На даній ділянці дороги діє по одній смузі для руху транспортних засобів в кожному напрямку.

(т.2, а.с.99)

Разом з тим, як вбачається з висновку додаткової судової автотехнічної експертизи №3538 від 31 жовтня 2012 року (т.2, а.с. 239-246), ним було встановлено, що заданий в постанові про призначення експертизи комплекс вихідних даних, який включає в себе віддаленість автомобіля «Mercedes-Benz 200» під керуванням ОСОБА_5 від місця зупинки невстановленого пішохода на момент виникнення небезпеки для руху, швидкість руху автомобіля та віддаль, яку подолав невстановлений пішохід проїзною частиною до місця зупинки, не може бути технічно спроможним. При умові виявлення водієм ОСОБА_5 автомобіля «ГАЗ 3110» одночасно із зупинкою останнього, або незадовго після зупинки заданий у постанові про призначення експертизи, комплекс вихідних даних не може бути технічно спроможним. У даній дорожній ситуації небезпека для руху водію ОСОБА_5 виникала з моменту початку руху потерпілої пішохідним переходом. У випадку, якщо перед цим на проїзну частину вибіг невстановлений пішохід, який створив аварійну ситуацію, то небезпека для руху водію ОСОБА_5 виникала з моменту початку руху цього пішохода проїзною частиною дороги. Водій ОСОБА_5 у даній дорожній ситуації з моменту виявлення ним автомобіля «ГАЗ 3110», який стояв перед пішохідним переходом на віддалі 113 м від автомобіля «Mercedes», мав у своєму розпорядженні віддаль, яка у декілька разів перевищувала встановлену первинною експертизою величину зупинного шляху автомобіля «Mercedes», а тому з технічної точки зору, не зобов'язаний був негайно зменшувати швидкість або зупинитись. Порівнюючи відстань, на якій автомобіль «Mercedes-Benz 200» перебував від місця наїзду на пішохода в момент початку руху пішохода пішохідним переходом, тобто в момент виникнення небезпеки для руху та величину його зупинного шляху, експерт не має підстав для категоричного висновку про те, чи мав водій ОСОБА_5 технічну можливість своєчасно зупинити свій транспортний засіб до місця наїзду на пішохода. Порівнюючи відстань, на якій автомобіль «Mercedes-Benz 200» перебував від місця наїзду на пішохода ОСОБА_7 в момент перетину лінії руху невстановленого пішохода, тобто в момент виникнення небезпеки для руху та величину його зупинного шляху, експерт має підстави для висновку про те, що водій ОСОБА_5 у даній дорожній обстановці, при заданих вихідних даних, не мав технічної можливості своєчасно зупинити свій транспортний засіб до місця наїзду на пішохода і таким чином уникнути наїзду на неї. Водій ОСОБА_5 у даній дорожній обстановці, при заданих вихідних даних, не мав технічної можливості уникнути наїзду на невстановленого пішохода шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, що кваліфікується як аварійна обстановка, а тому застосування водієм ОСОБА_5 відвороту вліво, внаслідок якого керований ним транспортний засіб частково (лівими колесами) виїхав на смугу зустрічного руху, в даній аварійній обстановці, створеній діями пішохода, вимогам ПДР не суперечило. З технічної точки зору, вважати обгоном маневр, виконаний водієм автомобіля «Mercedes» ОСОБА_5 після зупинки автомобіля ГАЗ 3110 перед пішохідним переходом, немає підстав. Такий маневр є об'їздом. Комплекс вихідних даних, заданих слідством у постанові про призначення первинної експертизи за показаннями ОСОБА_5 і свідка ОСОБА_6 та за результатами відтворення обстановки і обставин події з їх участю, не може бути технічно спроможним. Враховуючи, що задані вихідні дані не відповідають фактичному розвитку події перед та під час ДТП і при встановленні причин ДТП не можуть братись до уваги, експерт не має підстав для категоричного висновку про такі причини.

Будучи допитаним в судовому засіданні експерт ТВ КНДІСЕ ОСОБА_14 з приводу проведених ним судово-автотехнічної експертизи №2172 від 21 вересня 2011 року та додаткової судової автотехнічної експертизи №3538 від 31 жовтня 2012 року, підтвердив зміст їх висновків, уточнивши механічну описку в першому із них, та настояв на них, пояснивши, що висновки зроблені на підставі вихідних даних, що були задані в постановах про призначення експертиз.

Оцінюючи вищевказаний висновок додаткової судової автотехнічної експертизи №3538 від 31 жовтня 2012 року в сукупності із зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, суд критично відноситься до окремих висновків вказаної експертизи та не погоджується з ними, оскільки вони суперечать фактичним обставинам, що були встановлені в результаті судового слідства, що стверджується наступним.

Так, відповідно до ч.3 ст.75 КПК України (в редакції 1960 року) висновок експерта, в тому числі і для суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Зокрема, суд, проаналізувавши та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приймає до уваги первинний висновок судово-автотехнічної експертизи №2172 від 21 вересня 2011 року та частково окремі висновки додаткової судової автотехнічної експертизи №3538 від 31 жовтня 2012 року в частині, що не суперечить первинному висновку, як такі, що є науково обґрунтованими та зробленими на підставі ретельного аналізу наданого на експертне дослідження матеріалу, а також узгоджуються з іншими зібраними в процесі провадження досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами, вважаючи достовірними той комплекс вихідних даних, що був вказаний у постанові про призначення первинної експертизи та не погоджуючись з висновками додаткової судової автотехнічної експертизи №3538 від 31 жовтня 2012 року щодо технічної неспроможності вихідних даних, що були задані у постанові про призначення первинної експертизи.

Так, про надуманість та суперечливість показань щодо наявності невстановленого пішохода, який нібито вибіг на проїзну частину дороги перед пішохідним переходом, внаслідок чого ОСОБА_5 змінив напрямок руху та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7, яка проходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу свідчать показання самого ОСОБА_5, який будучи допитаним в якості підозрюваного 23 липня 2011 року, свою вину у вчиненні напередодні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю за встановлених фактичних обставин та показав, що 22 липня 2011 року близько 19 год. 45 хв. він власним автомобілем «Mercedes-Benz 200», д.н.з. НОМЕР_1, виїхав з місця роботи - ТМВ УМВСУ в Тернопільській області і направлявся додому, де по дорозі мав намір заїхати в магазин, що на вул.Тарнавського. На вулиці була світла пора доби, проїзна частина дороги знаходилася в сухому стані, опадів не було. На вул.Тарнавського була розмітка - суцільна лінія білого кольору. Так, рухаючись із швидкістю близько 50 км/год по вул.Тарнавського м.Тернополя в напрямку до вул.Київської на під'їзді до світлофора, що розміщений навпроти СЗОШ №11 він побачив, що перед пішохідним переходом в правій смузі стоїть нерухомо автомобіль з боковим інтервалом від бордюру до його правих коліс приблизно 50 см. Припускав, що світлофор тоді працював у режимі жовтого миготливого сигналу. Пішоходів на пішохідному переході не було. Тоді він, зменшивши швидкість до 40 км/год побачив, що на світлофорі загорілося жовте світло і подумавши про те, що надалі ввімкнеться зелене світло, продовжив рух лівою смугою напрямку свого руху. На відстані близько 15 м від його автомобіля він побачив, що із-за передньої частини автомобіля, який стояв перед пішохідним переходом, вийшла жінка, яка рухалась в межах пішохідного переходу. В цей момент він застосував екстрене гальмування, та повернув правіше до автомобіля, який стояв перед пішохідним переходом, надіючись, що жінка встигне перейти дорогу. До наїзду зупинити свій транспортний засіб він не зміг і в процесі гальмування відбувся наїзд на пішохода, яку він збив передньою лівою частиною свого автомобіля, з капоту якого пішохід злетіла ліворуч та впала на дорожнє покриття, а його автомобіль зупинився неподалік, після чого він побачив, що з голови жінки, яка лежала на дорозі, почала сильно текти кров, а очі не були закриті, з чого він зрозумів, що вона мертва, а тому налякавшись, щоб перехожі не розправились над ним, поїхав з місця ДТП, повернув праворуч на вул.Пушкіна, а далі - на вул.Коновальця, де залишивши автомобіль в дворі, одразу побіг на місце події, знаходячись на якому спостерігав за його оглядом, який проводили працівники міліції, а пізніше підійшов до слідчого Шуляра Б.О., якому зізнався в тому, що саме він вчинив дану ДТП і показав де знаходиться автомобіль (т.1 а.с.75-79). При цьому, ОСОБА_5 не повідомляв про невстановленого пішохода, який нібито вибіг на проїзну частину дороги перед пішохідним переходом, внаслідок чого він змінив напрямок руху та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7, яка проходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу.

Наведені визнавальні показання ОСОБА_5 суд приймає до уваги, вважає їх правдивими та такими, що узгоджуються з іншими доказами у справі, незважаючи на те, що під час розгляду справи підсудний в силу ст.63 Конституції України відмовився відповідати на запитання з приводу дачі тоді таких показань.

Інших доказів, на які б свідчили про те, що нібито на проїзну частину дороги перед пішохідним переходом вибіг на проїзну частину дороги невстановлений пішохід, чим створилася аварійна обстановка, про що йдеться у висновку додаткової судової автотехнічної експертизи №3538 від 31 жовтня 2012 року, внаслідок чого ОСОБА_5 змінив напрямок руху та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7, яка проходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, крім суперечливих показань самого ОСОБА_5, які він давав як в ході досудового слідства, будучи допитаним в якості обвинуваченого, де спочатку своєї вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України не визнавав та відмовлявся давати показання по обставинах вчиненого ним злочину на підставі ст.63 Конституції України (т.1, а.с. 108-112, 115-119, т.2, а.с. 110-119), а повідомив про існування нібито вищевказаного невстановленого пішохода, визнавши вину по необережності під час його додаткового допиту як обвинуваченого (т.2, а.с. 21-27) та при відтворенні з ним обстановки та обставин події (т.2, а.с. 10-20), не має.

Вищенаведені показання ОСОБА_5 суд оцінює критично, вважає їх неправдивими, надуманими та спрямованими на уникнення ним кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Зважаючи на наведене, а також враховуючи те, що допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердив раніше дані ним в процесі провадження досудового слідства показання та настояв на них під час судового розгляду як і на результатах проведеного з ним відтворення обстановки та обставин події, де він відтворив на місці обстановку та обставини, за яких ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, ще раз підтвердивши раніше дані ним показання, суд критично оцінює висновок додаткової судової автотехнічної експертизи №3538 від 31 жовтня 2012 року також в частині технічної неспроможності наведених вихідних даних, які фактично були незмінними при призначенні додаткової експертизи.

На підставі вказаного, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_5, як водій, сам поставив себе в такі умови, через невиконання інкримінованих йому порушень Правил дорожнього руху України, внаслідок чого вчинив ДТП, в результаті якого пішохід ОСОБА_7. отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла на місці пригоди.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_5 у скоєнні злочину та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, вчинених з необережності, фактичні обставини справи, з яких слідує, що підсудний після вчинення злочину, з місця ДТП втік, не надавши жодної допомоги потерпілій ОСОБА_7, та обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить повне добровільне відшкодування завданої злочином шкоди, враховуючи те, що обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено, також суд враховує особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно та має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_15, 2012 року народження.

Разом з тим, суд, враховуючи негативну характеристику підсудного ОСОБА_5 за попереднім місцем роботи, а також думку потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні настояв на суворій мірі покарання для підсудного, що пов'язана з ізоляцією від суспільства та позбавленням права керувати транспортними засобами, мотивуючи тим, що підсудний фактично своєї вини у скоєнні злочину не визнав, не розкаявся у вчиненому, чим не усвідомив суспільну небезпечність своєї поведінки.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що підсудному ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, враховуючи при цьому сукупність наведених вище пом'якшуючих покарання обставин та думки потерпілого ОСОБА_2, у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки з урахуванням даних про особу підсудного та фактичних обставин справи його виправлення та перевиховання неможливі без ізоляції від суспільства та, що саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_5 та попередження нових злочинів.

Водночас суд, обговорюючи можливість застосування при призначенні основного покарання підсудному ОСОБА_5 положень ст.75 КК України, тобто, звільнення його від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, як про це просили захисники та підсудний, не знаходить достатніх підстав для такого звільнення.

При цьому провадження з розгляду цивільного позову потерпілого ОСОБА_16 до підсудного ОСОБА_5 про стягнення з останнього в користь потерпілого сум завданих внаслідок злочину матеріальної та моральної шкоди, а саме 4 671, 69 грн. та 150 000 грн. відповідно, підлягає закриттю внаслідок поданої потерпілим ОСОБА_16 заяви про це.

По справі проведені експертизи, вартість яких в сумі 2 109, 6 грн. слід стягнути з ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО - 838012, р/р 31256272210463, з відповідними призначеннями платежів та 1 465 грн. в користь КНДІСЕ: код 02883096, р/р 31255272210579, банк - ГУДКУ в м.Києві, МФО 820019.

Речові докази у справі, а саме: 7 уламків з полімерного матеріалу оранжевого кольору, 87 скляних уламків, скляний уламок розсіювача передньої лівої фари, 3 сивих волосини, 5 уламків бампера з полімерного матеріалу з покриттям вишневого кольору, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів прокуратури м.Тернополя слід знищити, автомобіль «Mercedes-Benz 200», д.н.з. НОМЕР_1, який повернуто ОСОБА_5 необхідно залишити у розпорядженні останнього.

До вступу вироку в законну силу раніше обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави слід залишити без змін, повернувши предмет застави, а саме грошові кошти в сумі 17 000 грн., заставодовцю ОСОБА_17, після набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року) і п.11 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції 2012 року), суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому за даним злочином покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Строк відбування призначеного судом ОСОБА_5 покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Провадження з розгляду цивільного позову потерпілого ОСОБА_16 до засудженого ОСОБА_5 про стягнення з останнього в користь потерпілого сум завданих внаслідок злочину матеріальної та моральної шкоди, а саме 4 671, 69 грн. та 150 000 грн. відповідно, - закрити.

Стягнути з ОСОБА_5 вартість проведених у справі експертиз в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО - 838012, р/р 31256272210463, а саме:

- трасологічної експертизи №1-1033/11 від 01 вересня 2011 року в сумі 562, 56 грн.;

- трасологічної експертизи №1-1034/11 від 31 серпня 2011 року в сумі 562, 56 грн.;

- судової транспортно-трасологічної експертизи №5-309/11 від 26 серпня 2011 року в сумі 562, 56 грн.;

- судово-автотехнічної експертизи №5-308/11 від 23 серпня 2011 року в сумі 421, 92 грн.;

- з відповідними призначеннями платежів.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь КНДІСЕ: код 02883096, р/р 31255272210579, банк - ГУДКУ в м.Києві, МФО 820019 вартість проведеної у справі судово-автотехнічної експертизи №2172 від 21 вересня 2011 року в сумі 1 465 грн. з відповідним призначенням платежу.

Речові докази у справі, а саме: 7 уламків з полімерного матеріалу оранжевого кольору, 87 скляних уламків, скляний уламок розсіювача передньої лівої фари, 3 сивих волосини, 5 уламків бампера з полімерного матеріалу з покриттям вишневого кольору, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів прокуратури м.Тернополя - знищити, автомобіль «Mercedes-Benz 200», д.н.з. НОМЕР_1, який повернуто ОСОБА_5 - залишити у розпорядженні останнього.

До вступу вироку в законну силу раніше обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави - залишити без змін, повернувши предмет застави, а саме грошові кошти в сумі 17 000 грн., заставодовцю ОСОБА_17, після набрання вироком законної сили.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан